Отже, останні три вечори підряд вискакую на годинку перед закатом помокать мормишку. Сьогоднішній вечір не став виключенням, отож 18:40 я на воді. Три вечори риба поводиться по різному: в четвер багато примороженої краснопери стоїть під верхом і не ведеться на мою замануху, а та що вже очнулась жваво покльовує на все і на мотиля і на червяка і на безмотилку, парочка вимучених окунців бризкає молоком (нерест); вчора примороженої вже менше але внаслідок дощу і вітру рибка спустилась глибше і візуально помітити її стоянку важче, бешено!!! клює окунь проте лише в одній точці і спортивного розміру на все; сьогодні штіль, рибу чітко видно, але й вона бачить мене:), приморожених майже невидно, кльов на 4 по 5 бальній. Кірпічний карєр досі залишається водоймою, де можна за парочку рибалок на весні набити руку і згадати забуті за зиму навики.
фото з мобіли пардон:)
