Наші водойми - вигрібні ями
Правила форуму
Ініціатива Чиста Устя
Телефон гарячої лінії Рівнерибоохорони 0(362) 63-39-32
email rivneryboohorona@gmail.com
"Телефон довіри" відділу запобігання та протидії корупції в органах рибоохорони 0(63) 982-24-62
Усіх небайдужих громадян просимо повідомляти журналістів телеканалу „Рівне1” про випадки браконьєрства за телефоном 0362-623-501
Ініціатива Чиста Устя
Телефон гарячої лінії Рівнерибоохорони 0(362) 63-39-32
email rivneryboohorona@gmail.com
"Телефон довіри" відділу запобігання та протидії корупції в органах рибоохорони 0(63) 982-24-62
Усіх небайдужих громадян просимо повідомляти журналістів телеканалу „Рівне1” про випадки браконьєрства за телефоном 0362-623-501
- Niko
- Абориген
- Повідомлень: 142
- З нами з: 06 березня 2009, 01:00
- Телефон: 0677713151
- Звідки: Рівне
- Контактна інформація:
Доводжу до відома форумчан, що став в с. Симонів зрештою обзавівся господарями (сьогодні по телефону про це повідомив сільський голова) і вже почато наповнення водою. Орендарями є десяток місцевих рибалок. Побажаємо відродити бувалу славу водойми, щоб рибка водилася і множилася :!:
Розмір зловленої риби обмежений розмахом рук рибалки.
Крига скресла — риба здохла
№24, 1-4-2010
"Рівне вечірнє"
На Рівненщині дуже багато риби не пережило зиму, вона задихнулась під товстим шаром криги. Ще досі риба тоннами спливає на плеса водойм і товстим шаром вкриває прибережні мілководдя. Як з’ясувалося, йдеться не тільки про шкоду довкіллю. Окремі рівняни, засліплені прагненням наживи, не гребують продавати дохлу рибу на ринках області.
Примітно, що в основному загинули великі рибини цінних промислових видів, так званих представників Далекого Сходу, і передовсім — на орендованих ставках. Так, в селі Верхів Острозького району у ставку площею близько 60 га, за попередніми підрахунками, задихнулося майже 15 тонн товстолоба.
— Ми понад триста ополонок випиляли і повставляли в них снопи, насоси включали для циркуляції води і нагнітання повітря, але не допомогло. Дуже вже зима затяжна і сувора видалась, крига була товщиною більше 40 сантиметрів, тому частина риби й загинула, — розповідає Олександр, один із власників. — Якщо оцінити рибу навіть за гуртовими цінами, то збитки становлять щонайменше 100 тисяч гривень. Звісно, якщо б її виловити і продати живою. Натомість тепер вириваємо екскаватором глибокі ями і всю загиблу рибу закопуємо.
У розташованому за кілька кілометрів селі Гільча Перша Здолбунівського району в ставку площею 30 гектарів теж задихнулась риба товстолоб, а ще білий амур і кілька сомів.
— Сотні лунок бензопилою вирізали, але ж і крига була товщиною 40-60 сантиметрів. І мороз такий, що поки з десяток лунок випиляєш, перші вже льодом затягує. Труби прокладали, щоб вода проточна була. Та все ж загинуло близько двох з половиною тонн, а ще 10-15 тонн залишилось, — ділиться власник Володимир. — Щойно скресла крига, ми всю загиблу рибу почали збирати, вивозимо її на скотомогильник і там закопуємо.
На противагу власникам ставків місцеві мешканці вважають, що загибелі риби можна було б запобігти, якби взимку туди вільно пускали всіх бажаючих рибалок, або б брали з них тільки символічну плату. Тоді, мовляв, лунок на ставках було б достатньо, цінна риба залишилась б живою, а рибалки б втішалися хіба що окунцями та плотвою, які ловляться взимку. Отож самі власники й винні, що мають тепер збитки, — роблять висновок окремі селяни.
Такої ж думки й в управлінні Держрибоохорони в Рівненській області.
— Ми контролюємо тільки загальнодоступні природні водойми, а що стосується загибелі риби на орендованих ставках, то державі до того діла немає, — повідомив іхтіолог установи Валентин Мосніцький. — Самі ж рибу запускали та розводили, самі не догледіли, і самі тепер мають чималі збитки. Тобто це винятково їхня проблема. Єдине, щоб загибла риба не потрапила в річки, але цим вже має перейматись Держводгосп та екоінспекція
№24, 1-4-2010
"Рівне вечірнє"
На Рівненщині дуже багато риби не пережило зиму, вона задихнулась під товстим шаром криги. Ще досі риба тоннами спливає на плеса водойм і товстим шаром вкриває прибережні мілководдя. Як з’ясувалося, йдеться не тільки про шкоду довкіллю. Окремі рівняни, засліплені прагненням наживи, не гребують продавати дохлу рибу на ринках області.
Примітно, що в основному загинули великі рибини цінних промислових видів, так званих представників Далекого Сходу, і передовсім — на орендованих ставках. Так, в селі Верхів Острозького району у ставку площею близько 60 га, за попередніми підрахунками, задихнулося майже 15 тонн товстолоба.
— Ми понад триста ополонок випиляли і повставляли в них снопи, насоси включали для циркуляції води і нагнітання повітря, але не допомогло. Дуже вже зима затяжна і сувора видалась, крига була товщиною більше 40 сантиметрів, тому частина риби й загинула, — розповідає Олександр, один із власників. — Якщо оцінити рибу навіть за гуртовими цінами, то збитки становлять щонайменше 100 тисяч гривень. Звісно, якщо б її виловити і продати живою. Натомість тепер вириваємо екскаватором глибокі ями і всю загиблу рибу закопуємо.
У розташованому за кілька кілометрів селі Гільча Перша Здолбунівського району в ставку площею 30 гектарів теж задихнулась риба товстолоб, а ще білий амур і кілька сомів.
— Сотні лунок бензопилою вирізали, але ж і крига була товщиною 40-60 сантиметрів. І мороз такий, що поки з десяток лунок випиляєш, перші вже льодом затягує. Труби прокладали, щоб вода проточна була. Та все ж загинуло близько двох з половиною тонн, а ще 10-15 тонн залишилось, — ділиться власник Володимир. — Щойно скресла крига, ми всю загиблу рибу почали збирати, вивозимо її на скотомогильник і там закопуємо.
На противагу власникам ставків місцеві мешканці вважають, що загибелі риби можна було б запобігти, якби взимку туди вільно пускали всіх бажаючих рибалок, або б брали з них тільки символічну плату. Тоді, мовляв, лунок на ставках було б достатньо, цінна риба залишилась б живою, а рибалки б втішалися хіба що окунцями та плотвою, які ловляться взимку. Отож самі власники й винні, що мають тепер збитки, — роблять висновок окремі селяни.
Такої ж думки й в управлінні Держрибоохорони в Рівненській області.
— Ми контролюємо тільки загальнодоступні природні водойми, а що стосується загибелі риби на орендованих ставках, то державі до того діла немає, — повідомив іхтіолог установи Валентин Мосніцький. — Самі ж рибу запускали та розводили, самі не догледіли, і самі тепер мають чималі збитки. Тобто це винятково їхня проблема. Єдине, щоб загибла риба не потрапила в річки, але цим вже має перейматись Держводгосп та екоінспекція
- aleksey_gregul
- Боєць
- Повідомлень: 243
- З нами з: 08 січня 2008, 01:00
- Телефон: 0973449063
- Звідки: Ровно
- Контактна інформація:
Ужас!
Я ездил в командировку, проехал несколько сот километров.
В самый мороз. Глаза сами собой ищут водоемы по пути.
Так вот только на одном водоеме видел снопы по плесу.
Хотя самих водоемов видел не мало. Очень не хотелось бы
верить, что така картина везде. А ведь сейчас почти каждая
лужа имеет своего хозяина. Не то, что не могут, но даже не
хотят сохранять свою собственную прибыль.
Вот такие у нас ХОЗЯЕВА...
Я ездил в командировку, проехал несколько сот километров.
В самый мороз. Глаза сами собой ищут водоемы по пути.
Так вот только на одном водоеме видел снопы по плесу.
Хотя самих водоемов видел не мало. Очень не хотелось бы
верить, что така картина везде. А ведь сейчас почти каждая
лужа имеет своего хозяина. Не то, что не могут, но даже не
хотят сохранять свою собственную прибыль.
Вот такие у нас ХОЗЯЕВА...
Але вони артісти :lol: Почали перейматися станом водойми в лютому місяці. А зараз так розповідають, що ніби сиділи всю зиму над ополонками і туди дихали...Петросяна майбуть передивилися...bogdan писав:Так, в селі Верхів Острозького району у ставку площею близько 60 га, за попередніми підрахунками, задихнулося майже 15 тонн товстолоба.
— Ми понад триста ополонок випиляли і повставляли в них снопи, насоси включали для циркуляції води і нагнітання повітря, але не допомогло. Дуже вже зима затяжна і сувора видалась, крига була товщиною більше 40 сантиметрів, тому частина риби й загинула, — розповідає Олександр, один із власників. — Якщо оцінити рибу навіть за гуртовими цінами, то збитки становлять щонайменше 100 тисяч гривень. Звісно, якщо б її виловити і продати живою. Натомість тепер вириваємо екскаватором глибокі ями і всю загиблу рибу закопуємо.
А ще поки лід не зійшов то розповідали, що врятували рибу :? В березні проїзжав повз Верхів раз в тиждень і картина маслом - хлопаки в тих місцях де попід берегом зійшов лід, ходили із здоровенним підсаком і вибирали рибу
прикро...
- pensioner
- Боєць
- Повідомлень: 234
- З нами з: 09 грудня 2007, 01:00
- Звідки: Костополь
- Контактна інформація:
Ты Шалун еще молод и много не знаешь 8) весной подсаком вдоль берега выбирают не рыбу , тебе все мерещится- кто возле воды значит рыбу гребет 8O
Подьедь к берегам Млынова (водохранилища) там сейчас с подсаками по берегу "и стар и млад" ---- раки греются
зы а где пропала тема по зарыбливанию
Дааааа забыл сказать о главном - Викторовичу Дуже треба попер Rapala skitter pop PS05, колір - S!!! (не хром) - дістаньте 2шт!!! :D
:lol:
Подьедь к берегам Млынова (водохранилища) там сейчас с подсаками по берегу "и стар и млад" ---- раки греются

зы а где пропала тема по зарыбливанию
Дааааа забыл сказать о главном - Викторовичу Дуже треба попер Rapala skitter pop PS05, колір - S!!! (не хром) - дістаньте 2шт!!! :D
Востаннє редагувалось 01 квітня 2010, 16:17 користувачем pensioner, всього редагувалось 1 раз.
старый , очень старый рыбак ,
споймал - накати .
споймал - накати .
Справді в цьому році зима проявила себе по-справжньому. І більшість як орендованих так і неорендованих або природних водойм відчули це на собі. В оренду водоми надають для потерб риборозведення (вирощування зарибку, тованої риби і т.д.) тому вся відповідальність та збитки внаслідок загибелі риби лежать на плечах орендарів, бо це є їх приватна вдласність (риба). На природних та штучних водоймах які не передані в користування, нажаль, спостеріагалась така ж ситуація. Так дійсно, рибоохорона могла би якимось чином допомогти рибі перезимувати і вижити, але з огляду на ситуацію із матеріальним забезпеченням - це питання відпадає. Не хочу вигородити службу, воно так і є.
Але разом із тим Природа дає сьогодні можливість якісно (вперше за останні роки) відтворити запаси риби, тим самим зрівноважуючи цю ситуацію. Залишається лише одна проблема - це людський фактор (браконьєрство, скид неочищених стічних вод, маневрування затворами гідпроспоруд особлисо на ГЕС та ін.).
ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОЖНОГО ІЗ НАС !!!
Але разом із тим Природа дає сьогодні можливість якісно (вперше за останні роки) відтворити запаси риби, тим самим зрівноважуючи цю ситуацію. Залишається лише одна проблема - це людський фактор (браконьєрство, скид неочищених стічних вод, маневрування затворами гідпроспоруд особлисо на ГЕС та ін.).
ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОЖНОГО ІЗ НАС !!!
- Rostislavovich
- Балакучий
- Повідомлень: 198
- З нами з: 26 березня 2010, 01:00
- Контактна інформація:
В принципі водосховища і побудовані для того аби стримувати паводки та забезпечувати непідтоплюваність вразливих територій. Але нажаль на даний час наприкладі Хрінницької ГЕС можна спостерігати абсолютно іншу ситуацію, коли задля приватних інтересів дуже часто відбувається маневрування гідрозатворами, яке суперечить Правилам експлуатації Хріннцького водосховища. І як не дивно це відбувається восени (коли риба йде на зимувальні ями) та навесні (коли тільки віднерестившись вся ікра засихає на осушених мілководдях). В теперішніх умовах Хрінницьке вдсх. експлуатується на відмітці 1м нижче нормального підпертого рівня води, тобто із значною нестачею води. Це раніше пояснювали тим, що внаслідок хвилебою руйнувались береги, але зараз коли було витрачено величезну кількість коштів на їх укріплення можна було би рівень води підняти і тим самим затопити найбільші нерестовища водосховища в урочиці Зелений Дуб біля с. Товпижин, та в с. Вербень. Тим самим забезпечивши нормальне відтворення рибним запасам.
Але з огляду на приклад Київського водосховища від нашого Державного комітету водного господарства України (який покликаний рятувати хороми олігархів) нічого не дочекаєшся нічого корисного для природи.
Але з огляду на приклад Київського водосховища від нашого Державного комітету водного господарства України (який покликаний рятувати хороми олігархів) нічого не дочекаєшся нічого корисного для природи.
- Rostislavovich
- Балакучий
- Повідомлень: 198
- З нами з: 26 березня 2010, 01:00
- Контактна інформація:
- Rostislavovich
- Балакучий
- Повідомлень: 198
- З нами з: 26 березня 2010, 01:00
- Контактна інформація:
Хочу добавити. Невпевнений чи правий .Але судячи по Млинівському водосховищу де рівень води на даний момент підвищений і бачачи як по мілячках нереститься щучка виникає думка що краще менше води, і був би менший ризик засохшої ікри. А віднереститись є де і без нерестилищ. Водосховище у Млинові непогано заросло рослинністю й заміліло.Також велика ймовірність того що риба зайшовши в нерестилище звіти не вийде. І майбуть ситуація з Хрінницьким водосховищем не значо різниться.Gab писав:Згідний з вашою відповідю. Все в нас нетак як належить.І в кожній біді має бути хтось винуватий, і як завжди, не той що потрібно а цап відбувайло... нерозумію чому рівень Хрінницького водосховища нижче на 1м нпр, пов'язаний з рибними запасами? Раніше вважав що це робиться для прийняття води.
При таких темпах заростання і міління Млинівського водосховища через 20 років рибу ловити там не будуть, бо перетвориться воно у болото.
Так само і інші рукотворні водойми. Тому якщо ж колись спаплюжили річки водосховищами і ставками, то слід підтримувати їх в належному стані. Забезпечуючи нормальне існування екосистеми.
Для прикладу, обсяги вилову риби у Хрінницькому водосховищі в 70-х роках при чіткому дотриманні НПР - 100 тонн (промисел) + 5 тонн (браки) + 10 тонн (аматори)= 115 тонн
Зараз вилов при перепадах рівня води і відмтіці НПР-1 м - 15 тонн (промисел) + 30 тонн (браки і приховані улови) + 20 тонн (аматори) = 65 тонн
Також слід зауважити відсутність промислових стоків у теперішній час на відміну від часів СРСР.
Для нормального життя риб потрібно: 1. Якісні нерестовища, 2. Площа ефективного нагулу, 3. Зимувальні ями. Такі умови для Хрінницького вдсх. будуть витримані лише коли рівень води буде на відмітці НПР і не буде гострих перепадів рівня весною та зимою.
Так само і інші рукотворні водойми. Тому якщо ж колись спаплюжили річки водосховищами і ставками, то слід підтримувати їх в належному стані. Забезпечуючи нормальне існування екосистеми.
Для прикладу, обсяги вилову риби у Хрінницькому водосховищі в 70-х роках при чіткому дотриманні НПР - 100 тонн (промисел) + 5 тонн (браки) + 10 тонн (аматори)= 115 тонн
Зараз вилов при перепадах рівня води і відмтіці НПР-1 м - 15 тонн (промисел) + 30 тонн (браки і приховані улови) + 20 тонн (аматори) = 65 тонн
Також слід зауважити відсутність промислових стоків у теперішній час на відміну від часів СРСР.
Для нормального життя риб потрібно: 1. Якісні нерестовища, 2. Площа ефективного нагулу, 3. Зимувальні ями. Такі умови для Хрінницького вдсх. будуть витримані лише коли рівень води буде на відмітці НПР і не буде гострих перепадів рівня весною та зимою.
- Rostislavovich
- Балакучий
- Повідомлень: 198
- З нами з: 26 березня 2010, 01:00
- Контактна інформація:
Як розумію, цифри з вказаними об'ємами виловленої риби є розрахункові, там де браки і приховані улови, потрібно писати набагато більше. Щоб не завдавати шкоди природі , людям потрібно жити у вігвамах і брати приклад з індіанців... Як на мою думку щоб збільшити рибні запаси наших водойм ,потрібно щоб активувались відповідальні за це "апарати" і не займатись пошуками винуватих у своїх негараздах.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість