Середа. Вечір. Йшов ціле-направлено за карпами. Цього разу без прикормки, і без...риби
Лише парочка плоток пійманих на Усті по дорозі додому... Досада, робота над помилками...Четвер. Ранок. На своєму місці ще затемна. Розклався, закормився, поки чекав світанку - душа холола від того як коропи стрибали навколо закормленого місця. Світало - не клює. Зійшло сонечко, а покльовок так і немає, з відчаю ставлю ківочну вудку в підставку, і починаю блукати в інтернеті (з телефону). Піднявся легенький бриз, гойднув кивка, ще мить і вудку ледь не вирвало з підставки. Схопив, підсік, та вже пізно - жилка утворила із вудлищем пряму лінію - обрив і 0.16 не спасла, та мабуть і 0.30 Його не зупинила б. Бля матюки.... єдину покльовку за ранок і ту провтикав. Пора на роботу...
Четвер. Вечір. Знову безуспішно намагаюсь спокусити коропа. За дві години лише декілька разів щось ледь-ледь зачіпало горошину - напевно плотва. Здаюсь. Мулить, гуляє, але не клює... Прикормлюю на ніч і йду додому спати...
П'ятниця. Ранок. Приїхав на велосипеді о 5:20, а на моєму закормленому місці сидить якесь мурло і розкинувши 6!!!! вудок намагається зловити рибу. Настрій не для сварки, вирішую що буду ловити плотву на Усті, на першому ж опусканні обриваю одну дуже класну мормишку. Все погано, напевно сьогодні не мій день. Хоча плотва потихеньку клює і сумка важчає, справи налагоджуються. Зустрічаю одного з наших форумчан - адепта ЛМ. Живий діалог, обмін досвідом. Через якийсь час лунає телефонний дзвінок, дзвонять з роботи, колега повідомляє, що сьогодні можна затриматись і прийти на 10:00. Перед тим як йти додому думаю: "Заїду-ка я на Гідрик, запитаю в того мудака що він наловив, приїхав, а його нема - видно не клює, та все-одно вирішую спробувати, перев'язую снасть. Опускаю, на горох за 20 хв. - нічого, наважуюсь на експеримент - чіпляю росовика. Опускаю, дві секунди і підйом кивка - підсічка, сильний ривок вздовж берега - біжу за рибою через кущі, розвертаю, піднімаю морду - карп, даю дихнути повітря і він слухняно йде до берега - за очі і справа в шляпі
Руки тремтять, хочеться закурити і сто грам 
Відкладаю вудку вбік пару хвилин медитую. Спокій порушує сильний всплєск метри за 3 від берега. Ну не міг я йому пробачити таку наглість, росовик на гачку і мормишка у воді, за хвилину другу знову підйом, якраз у тому місці де він стрибнув. Боротьба. Справляюсь з ним як профі хвилини 3-4. Руки тремтять ніби я алкоголік, повітря бракує - задихаюсь. Мабуть найпотужніша доза адреналіну за все життя.
На цьому фото ніби два піскарики правда?
4:200 і 3:600
За 20 хвилин рибалки майже 8 кг карпа. Все беру відпустку... На роботу я так і не попав...
0.16 мм. (для веняної ловлі на ЛМ треба 0.08-0.10мм., але аж ніяк не 0.16), розпачу моєму не було меж, а найприкріше те, що десь поділась з кишені котушка із запасною жилкою 0.12. Ну що ж поробиш, не додому ж їхати, будемо рибалити тим що є. Майже година риболовлі принесла лише дві плотвички розміром трошки більше пальця, в голові почала шкрябати думка про те, що мені нічого не світить і про те що я за зиму рибу ловити розучився. Поки рибалив - милувався природою:
