"ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

фестивалі та різного роду тусовки

Re: "ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

Непрочитане повідомлення zerik75 » 30 вересня 2014, 09:41

Шановні рибалки- учасники змагань! Організатори фестивалю і особисто я (бо я цим займався) просим вибачення за помилку, яку ми допустили(хоча я і деякі рибалки і спонсори вважають її несуттєвою, але можливо хтось думає інакше). Справа в тому, що при пошуку бійців БТО "Горинь" у Рівненському госпіталі нас направили в палату де точно лежить майор з "Горині" там я і познайомився з Васильом Михайловичем і запропонував йому нашу допомогу та запросив його з бійцями на фестиваль. І тільки коли вони приїхали виявилося, що це 5 б-н "Прикарпаття", який знаходиться у нас на переформуванні (після втрат під Іловайськом- із 400 бійців неушкодженими залишилось 150). Самі розумієте, що ми не могли відмовити їм у допомозі. Якщо хтось думає інакше пишіть в ПП я поверну вступний внесок- конфідеційність гарантую. Але від себе особисто хочу сказати- для мене не має "ваших і наших", для мене всі хто "ТАМ" є, був, буде "НАШІ"!!! Я буду продовжувати збір коштів, як це буде виглядати вирішу за декілька днів і виставлю в окремій темі. Ви самі бачили у що одягнені наші бійці- хочеться не те що плюнути в морду тим пі----м-тиловикам, які кричать, що вони забезпечують армію,а просто розстріляти їх всіх.
P.S. Хочу щоб всі дуже уважно прочитали лист-роздум бійця АТО і зробили правильні висновки- все, що тепер твориться залишиться з нами назавжди і після нашої ПЕРЕМОГИ щоб нам було не соромно дивитися в очі тим хто повернувся з війни.


"НА ФРОНТЕ КАЖЕТСЯ, ЧТО ВМЕСТЕ С НАМИ ВСЯ СТРАНА ВОЮЕТ РЯДОМ. ВЕРНУВШИСЬ ДОМОЙ, ПОНИМАЕШЬ: НИ ХРЕНА"
Ты приезжаешь в родной город с фронта на пару дней. Получив в пятницу утром приказ на отъезд и полчаса на сборы, ты торопливо моешься парой бутылок газированной воды, с хрустом соскребаешь трехдневную щетину. Натянув "выходную" форму, хватаешь вещмешок и бежишь к машине. Пистолет - за пояс, запасную обойму и пачку патронов - в карманы. Хоть и в тыл едешь, но всё бывает, а плен - не для нас.

"И вот ты уезжаешь все дальше и дальше от фронта. Буханье наших саушек и шелест градов сепарской "ответки" затихают вдали. Пацаны из группы сопровождения суют тебе деньги и карточки, заказывают гостинцы - кому нож, кому панаму, кому что-то для машины...

Ты киваешь, обещаешь все привезти, а в голове одна мысль: ты едешь домой, а они остаются. Ты будешь вечером пить коньяк, а они пойдут на боевой выход, без тебя. Ты будешь спать в мягкой постели с женщиной, а они не будут спать вообще, в лучшем случае - покемарят, расстелив каремат на сыром бетоне, прижавшись друг к другу спинами, для тепла. От всего этого на душе царапает.

Пацаны подбрасывают тебя до нацгвардейского блока на границе областей.

- Привет, военные! 93-я мехбригада, рота снайперов! Следую домой в краткосрочный отпуск.

"Нацики" и "беркуты", стоящие на блоке, расспрашивают тебя, как там на фронте. Ты показываешь в телефоне фотки взятых сепарских укреплений, битой техники, пленных сепаров. "Беркуты" быстро тормозят попутку.

- Куда направляемся? Довезешь фронтовика до Новомосковска.

И вот ты едешь по мирной земле. Здесь не стреляют из зеленки по нашим колоннам, а наши не простреливают каждую крупную посадку. Здесь смерть не прилетит к тебе из гущи листвы, но ты все равно машинально вглядываешься в густую зелень на обочине. Ты сам не раз лежал у дорог, укрывшись в высокой траве, и знаешь, что разглядеть засаду из машины практически невозможно. Но все равно смотришь. Иллюзия управления собственной судьбой.

На заправке WOG ты съедаешь огромный цивильный хотдог с пепси-колой. В ближайшие пару суток никакой тушенки, никаких галет и макарон.

Здоровенный кондиционированный автобус везет тебя из Новомосковска домой. Попутчики определяют в тебе "человека оттуда", видимо по форме (советская еще "березка"-разделка), здесь военные так не ходят. Они расспрашивают тебя о положении на фронтах, и ты говоришь, что все хорошо, что твоя мехбригада не отступает, а если где-то и плохо, то ты об этом не слыхал, а уж в 93-й гвардейской четырежды орденоносной бригаде - точно все "в ёлочку"! Зачем им знать, что в твоем взводе после двух месяцев войны осталось восемь человек...

Вот он, родной город. Нарядный, шумный, красивый - родной. Ты идешь по его улицам в мятой форме, с вещмешком за плечами, люди оборачиваются вслед. Строевой сорокалетний ефрейтор - диковина в городе - вотчине курсантов.

Глаза разбегаются от обилия красивых девушек - начался учебный год, приехали студенты. Но против воли также подмечаешь и парней призывного возраста - их полным-полно. Гуляют с девушками, потягивают пивко на верандах...

На фоне эйфории от встречи с домом шевелится первое раздражение - почему они не в армии?! Почему столько народу косит? Ведь война идет, тяжелая война! Враг пришел на нашу землю, влез сюда своей бронетехникой, артиллерией, мотопехотой. Мы убиваем, нас убивают, а они тут по клубам шляются и телок "режут".

И вот прорезается первая "синдромная" мысль - ну, твари, дайте срок: придем с войны - со всех вас спросим, что вы делали, пока мы Родину защищали, ни себя, ни кого вокруг не жалея, не щадя.

С каждого спросим. Право такое имеем.

И понимаешь, что отныне и до конца дней своих людей ты будешь делить на тех, кто воевал, и всех остальных.

По улицам ездят хорошие машины, ходят нарядно одетые люди.

От ненависти начинает сводить скулы.

Ты знал, что так будет, тебя предупреждали.

Пацаны, побывавшие в отпуску раньше тебя, рассказывали, что дома полно дорогих машин с номерами ВВ и АН (сепары, гниды, понаехали, типа беженцы, мля!). Что любимые девушки понаходили себе е##рей поудобнее, которые не черти-где в степях Донбасса, а тут, под боком. Поездки, бутики, рестораны, внимание. Мы не можем ничего этого дать - мы войну ломаем. Мы - не в трэнде. Вне поля выбора. Не мужчины, а нечто непонятное, про таких в глянце не пишут, отстой.

Все это так, пацаны.

Мы действительно - какие-то лишние тут. На фронте кажется, что вместе с нами вся страна воюет рядом. Вернувшись домой, понимаешь: ни хрена.

В основном все косят и морозятся. Мы, вернувшиеся на несколько дней из пиз#ореза домой, для них - непонятны и опасны. Мы были как они - менеджеры, юристы, бухгалтера, комерсы. Теперь мы пулеметчики, снайпера, мехводы, разведчики.

Метаморфоза, для большинства - непостижимая.

Для них солдаты - что-то вроде оборотней. Перекинувшиеся. Как общаться с оборотнем - непонятно. Повествования о Мальдивах и покупке нового порша солдатам неинтересны. Солдатские рассказы о пиз#орезах - неприятны и вызывают чувство нахождения не в своей тарелке.

И тебе кажется кощунством, оскорблением памяти павших разговор с сытым, благополучным мирняком о тех, кто не вернулся с боевых заданий, о погибших и пропавших без вести снайперах твоей роты.

И ты просто пьешь.

Молча.

Ирония судьбы: в роте сухой закон, и на фронте спокойно обходишься без спиртного, но в мирном городе детства невозможно.

Вот так и проходят твои отпускные два дня - в общении с семьей и - бутылкой.

...В воскресенье ты подсядешь в машину волонтеров, везущих помощь на фронт. Эти храбрые люди, которым в армии готовы при жизни ставить памятники, довезут тебя до нацгвардейского блока на границе областей. Здесь вас ждет ротная машина сопровождения. Очередной отпускник, садясь в попутку, весело кричит тебе:

- Санька, ну как погулял?

И ты складываешь пальцы в ОК и орешь в ответ:

- Отлично, братан!

Ребята привезли твой автомат и ты пересаживаешься к ним в машину.

Ты снова среди своих.

Среди людей, которым неважно твое общественное положение и количество денег, а важно, что ты не ссышь, и хорошо стреляешь.

Отпуск кончился.

Ты едешь, внимательно всматриваясь в зеленку.

Простреливаешь крупные посадки.

Там, дома, мирняки часто задавали тебе вопрос - зачем? Почему ты воюешь? Ведь не пацан уже. Больше всех надо? В ответ ты пытался объяснить что-то о присяге, о Родине, о том, что стыдно косить...

Все это так.

Но самое главное, о чем ты смолчал - это то, что на войне у тебя каждый день абсолютно чистая совесть.

Ты там, где надо.

Ты делаешь именно то, что надо.

Давным-давно забытое ощущение...

В детстве ты очень любил перечитывать книгу с называнием: "Люди с чистой совестью".

Теперь ты один из них
Александр Мамалуй Источник: http://censor.net.ua/r304633 Источник: http://censor.net.ua/r304633
Рівненський Рибальський Клуб

Подякував: 1 [Показувати]
Аватар користувача
zerik75
Балакучий
Балакучий
 
Повідомлень: 197
З нами з: 29 листопада 2013, 18:09

Re: "ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

Непрочитане повідомлення Webmak » 30 вересня 2014, 19:32

Було як завжди цікаво, та пізнавально, як завжди весело.
По самим змаганням, за тиждень до змагань тренувався в районі 15-16 сектору, і за 4 години було зловлено близько 2 кг риби ( плотва,верховдка). У підсумку на змаганнях витягую 14 сектор, і розумію, що прийдеться сидіти на місці, де вже попереднь пробите дно, і приблизно зрозуміла тактика лову. Все рівно розкліпсувався, і вирішив перевірити повторно дно, нічого нового не знайшов, все ті ж самі аномалії що й на місці тренування. У підсумку за кілька хвилин до старту кліпсуюсь орієнтовно на дистанції на якій відловив на тренуванні, і очікую старту.
Старт. Розрахунок був на жадібну верховодку, і темпову ловлю з тоненьким повідком 1м 0,10мм та гачком №16 від Owner. 5-7 стартових закормів, та чіпляю повідка. Перших 20 хвилин не було абсолютно ніяких покльовок. Збільшив темп ловлі, і перезакидав на рахунок 40, приблизно ще через 20 хв., побачив перші клювання, плотва, за нею верховодка, і знову тишина. І ця тишина тривала, лише невеликі посіпування квівертипа, так я просидів в недорозумінні приблизно до 10:30, коли зрозумів, що потрібно щось міняти, і то кардинально. І я вирішив стати на ближню дистанцію лову 12-13 метрів. Знову зробив кілька закормів, і побачив впевнене клювання, верховодка! Потім ще одна, ще, ще, і пішла темпова рибалка, виявилось що вдалось зібрати верховодку на ближній дистанції. Було зловлено чимало "мойви" влітала і дрібна плотва, але дуже рідко. І тут сталось те, чого я боявся, відстріл, не зрозуміло чому, не зрозуміло навіщо :) Перероблюю оснастку, 5 хв згаяно, закидаю оснастку, і це пізд№", знову відстріл, ще 5 хв, перевірка кілець та нитки на наявність вузлів, нічого немає, закидаю, все норм, клювань немає, темп втрачено, хвилин 10 паузи, і знову ( не так впевнено ) починає покльовувати "мойва", так я і "дошкріб" до фінішу. Враховуючи що мойва була дуже активна при вийманні з води, втратив біля 5 штук, які падали практично з рук ( ну дуже повороткі ), у підсумку зважування, 1135 г. 2 місце в зоні, 4 загальне.
Отже, є над чим працювати, була допущенна маса помилок, але одне для себе визначив точно, і це вже не теорія, а практика, потрібно мінімум два вудилища на змаганнях для перестраховки, оскільки втрата темпу, і самого дорогого - часу.
Дякую організаторам за організацію цікавого фесту, участникам за участь. Чекаємо на Весняний фідер 2015?)

Подякували: 6 [Показувати]
Аватар користувача
Webmak
Бувалий
Бувалий
 
Повідомлень: 100
З нами з: 28 лютого 2012, 15:03

Re: "ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

Непрочитане повідомлення zerik75 » 06 жовтня 2014, 08:41

Доповідаю шановним рибалкам про використання зібраних на фестивалі "Осінній фідер 2014" та Чемпіонаті області коштів. Було закуплено 33 шт. теплих підштанників по 103грн. і 100грн. витрачено на заправку авто. Все закуплене передано БТрО "Прикарпаття"Зображення
Зображення
Зображення
Рівненський Рибальський Клуб

Подякували: 13 [Показувати]
Аватар користувача
zerik75
Балакучий
Балакучий
 
Повідомлень: 197
З нами з: 29 листопада 2013, 18:09

Re: "ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

Непрочитане повідомлення stal1n » 09 жовтня 2014, 17:31

Мені здається, чи хтось видалив моє повідомлення в цій темі?
Рибу потрібно ловити там, де вона є.
Рибу потрібно ловити тоді, коли вона клює.
Рибу потрібно ловити на те, що вона зараз хоче їсти.
Аватар користувача
stal1n
Бро
Бро
 
Повідомлень: 2138
З нами з: 19 березня 2008, 01:00
Звідки: Йорк
Хто: Карасятник

Re: "ОСІННІЙ ФІДЕР-2014"

Непрочитане повідомлення AndreyK » 09 жовтня 2014, 18:28

stal1n написав:Мені здається..?
Здається. :)
AndreyK
Модератор
Модератор
 
Повідомлень: 846
З нами з: 13 вересня 2010, 23:20
Звідки: Ровно
Телефон: 0677966277

Поперед.

Повернутись до ЗМАГАННЯ та ФЕСТИВАЛІ

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot]

cron