оз.Ульяники Київська обл.

Тут пишемо звіти про рибалку
Правила форуму
Правила форуму
Перше, вонож і останнє

1. Дописувач форуму повинен дотримуватися норм поведінки в цивілізованому громадському місті. Не хамити. Не смітити
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

Зображення

Зображення

Надивившись і прочитавши цілу купу звітів про дзеркальних коропів, осетрів та веслоносів які мешкають всі в одному прекрасному озері в душі давно закралася мрія відвідати водойму – Ульяники. І якось одним зимнім ранком до мене пролунав дзвінок від товариша Северина, який запропонував мені прийняти участь в змаганнях на даному озері «Кубок Київської області», що мав пройти з 26 по 29 травня в складі команди «Orthodox». Від пропозиції якої було важко відмовитися, коли реально здійснювалася мацюпусінька мрія. Хоча часу було ще вдосталь, але відразу ж і до самого дня старту почали обговорювати в телефонному режимі нюанси нашої підготовки до даних змагань. Северин був на озері Ульяники вже один раз і якась інформація в нього вже була хоча і мізерна. Де що прийшлося під черпнути від прочитаних звітів коропятників які хвалилися своїми трофеями та уловами наганяючи ще більше бажання потрапити туди. Хоча і більшість дописів звужувалася до шести перспективних секторів в яких в основному і рибалять люди і пишуть щось, більшість ж секторів в тому чи іншому розумінні залишалися загадковими – інформації нуль. Далі були ще змагання на озері Кричевичі і виїзд на чергування в Прилбичі де нам вдалося трохи краще притертися один до одного, адже в одній команді ми приймали участь в змаганнях в перше. І також трішки зробили заготовок за декілька днів до змагань у вигляді стіків для двох точок окремо, повідків, та оснасток про запас, щоб потім вже на водоймі не відволікатися від процесу ловлі…

Зображення

25 травня день виїзду, завантаживши авто ще за день до цього Северину потрібно було заїхати в Рівне за мною, а потім нам потрібно було подолати 420км. в одному напрямку. Дорога пролетіла швидко, але не без ексцесів, багато вже де писалося, що на рибалку з великими відстанями важко доїхати без пригод. Наші ж пригоди нас чекали при під’їзді до Києва – почало щось гуркотіти, оглянувши машину звернули увагу що відкрутилися болти на задньому колесі, хоча попередньо перед виїздом Северин добре оглянув авто в себе в майстерні. Затягнувши болти продовжили рух далі. За Обуховом я чую вже сильніший гуркіт зупинившись виявляємо що вже трьох болтів немає: «Приїхали!» - подумав я. Вирішуємо зняти по болту з передніх коліс і закрутити на заднє і по маленьку не женучись їхати до водойми, але попередньо зателефонували до Андрія з команди «Сазан» Фастів-Ірпінь, щоб він по дорозі на водойму купив нам декілька болтів в магазині. Хоча і попередньо заїхали на два СТО в надії знайти там щось, як виявилося окрім коліс в них нічого немає. Доїхавши з горем по полам до водойми, шлях нам загородила в’їзна брама з стендами на яких було розміщено карту водойми с розташуванням секторів та малих архітектурних форм, і інформація про флору і фауну яка зосереджена на даній ділянці, правила відвідання водойми, коротше кажучи дуже гарна і достойна «обгортка цукерочки», що відразу складала позитивні і високі похвали враження презентації водойми. Потрапивши на територію водойми котра огороджена навколо озера парканом (за для не потрапляння на територію «голодуючих рибачків») перед нами відкрилося величезне плесо, котре дуже важко охопити оком в цілому, через його не правильну форму, безліч бесідок для відпочинку, гарні таблички які нумерували сектори в яких були різноманітні за величиною помости для риболовлі, від маленьких для фідеристів, до величезних на яких можна було розмістити навіть палатку. Відразу було видно, що люди які заснували таку оазу повинні бути не просто риболовами, і людьми в яких бізнес і прибуток стоїть на першому місті, відразу видно що краплинка душі прикладена до всього при тому всьому що прути ми ще не закидали і рибки не бачили. Навпроти більшості секторів стоять аортропи які задають орієнтири і межі сектору, за для запобігання спірних питань в напрямку закидання і місць ловлі, в ночі вони ще й світяться.

Зображення

Зображення

Зображення

Пролетів час від приїзду до жеребкування, всі команди в напружені та очікувані черги тягнути сектор в якому їм прийдеться боротися не тільки за призи від спонсорів, кубки, медалі та грошову винагороду, а й за звання в кандидати майстра спорту, що присвоюється команді переможцю і перший розряд за другу сходинку на п’єдесталі. Більшість команд команд хотіли витягнути крайні сектори, оскільки через нерівну форму озера в якому є три заливчика так звані «апендикси» які завчасно вважають призовими, скільки в них рибка живе і харчується та нереститься і якщо розумно скористатися даною перевагою сектора можна дуже добре відловитися і достойно виступити і звісно більшість вважають що це призові сектори. Нашу долю ж визначав Северин точніше перед тим монетка визначила хто буде «козлом відпущення» і на кого поваляться всі шишки в разі поганого сектора, але на даному озері потрібно боротися у всіх секторах без виключення, якщо не вдається наловити більше за крайні сектори, то за Big Fish поборотися шанси є у всіх, а згадуючи що в озері плавають осетри і весло носи, то кожен хоче залишити чудові фото на пам'ять з цими екзотичними для більшості водойм неньки України. Отож як закон підлості всі перспективні сектори дісталися командам які тягнули першими, ми ж тягнули в серединці 23 сектор – велика вода, більшість команд кажуть що буде не легко потрібно кидати за «хмари», але і риба в основному крупна в залежності від крайніх, де ніхто не «калібрує» рибу, а «валять» все підряд і як змога більше. Ще приїхавши на водойму якось око об’єктива вперше впало якраз на сектор який ми і витягнули, напевно – доля, да і під час жеребкування я все надіявся що через пригоди які нас спіткали протягом дороги в Ульяники доля повинна нам дати якийсь БОНУС… Надія не згасає і ми їдемо на місце нашої дислокації, і бачимо що дане місце є найбільш комфортнішим для розташування табору і рибалки, бо в більшості секторах можна повиламувати ноги під час дощу, поки спустишся по сходам до пірса. Оглянувши сектор розуміємо що потрібно буде ловити далеко, але бонусом є те що з правої сторони нема ніяких команд і розташовано невеличкий заливчик відгороджений островком з корчів один з виходів якого розташований біля нашого сектора, інший правіше. Спостерігаючи за озером виднілися постійні виходи риби. Розташовуємо табір в перервах пиво-брейк, погода сприяє хорошому відпочинку та бойовому настрою. Готуємо снасті та оснастки, доготовлюємо прикормку, а час летить швидко, не помітно і починає сонечко сідати. Готуємо вечерю з невеличким оперитивом в розумних межах, бо взавтра о 6.00 – старт, повечерявши вже було близько першої ночі і мостимося в спальники в надії добре виспатися, що мені вдалося дуже погано. Постійні сплески і «любовні ігри» рибуль в тому ж маленькому заливчику праворуч від нас просто не давали заснути. Я постійно виходив з палатки, бо ніколи такого не чув і не бачив, тим більше не міг повірити що риба може таке витворяти, складалося враження що налетіло купа гусей і качок і човпуця у воді, але ні – вода в тому заливі просто бурлила як в джакузі. Ну і заснути так і не вдалося, за то зробив декілька хороших ранкових знімків.

Зображення

Зображення

Зображення

Настав ранок по каві, маркер та щоденник карполова в руки і до праці вивчати дно нашого свіму. Прути дозволяється закинути о 8.00 чи 9.00 (точно вже не пам’ятаю), вирішуємо поки будемо маркувати ліву частину сектора закинути два прута з права, на «дурну рибу», до того ж був якийсь там приз за першу впійману рибу. Приділивши маркуванню близько чотирьох годин, великої зміни рельєфу дна ми не знайшли, принаймні та тій відстані що ми маркували, можливо щось і було далі, але туди ми не докинули б, і не змогли б на тій відстані комфортно ловити. Також після другого закидання обриваємо маркер лишаючи 300 грн. плавати у воді і орієнтир на майбутнє. Після маркування визначаємося з двома точками. Перша дальня точка в напрямку бесідки та плит, з розрахунку на крупну рибу і для відрізання сусідів з ліва, друга права ближня на яку ставили і розраховували найбільше оскільки з права відкрита вода і заливчик з якого риба як ми думали повинна виходити з ночівлі і зупинятися на ближньому кормовому п`ятні. З прочитаних звітів з даного озера було підчерпнуто що багато хто ловить на ближніх точках і досить успішно.
Кормова програма складалася з дроблених бойлів Orthodox та пелета різного дрібного діаметру, де в подальшому по ходу підходу риби планувалося збільшувати фракцію пелета чорний та червоний халібут, рибних пилящих бойлів і все це заливалося бустером від Orthodox. Ближня ж точка складалася з сипучки типу «Катюша» та мелених зернових, з додаванням спеціального бустера для даної прикормки, і все це було закатано в шари, а також пилящих бойлів та пелета чотири сезони. І пва стіків для кожної точки окремо. Планувалося на стартувати з п’яти спомбів на кожну точку і постійним докормлюванням точки по два спомби кожні дві години, та при кожній покльовці два спомби на точку.

Зображення

Зображення

Вудилища закліпсовані щоб можна було ловити як з п`ятна так і за ним. Відгук першої риби чекали з ближньої точки, але першою про себе знати дала дальня точка близько 8.35 і короп вагою 7.885 в нашому заліку, початок є, по пядесят за першого збитого і далі працювати. Протягом дня тиша під вечір трохи починаємо підловлювати, але ближня точка мовчить, крайні сектори ідуть у відрив. На вечір робимо більш сильніший закорм з вкрапленням часин крупнішого пелета, в надії затримати в ночі рибу на своїх точках. Ближня точка дала про себе знати тільки в 00.00 і відчуваю важку рибу на тому кінці жилки, але іде не пручаючись спокійно, заводимо рибу в підсак і я бачу що мені її важко підняти, поклавши на мат Северин каже що це його новий рекорд вага показала 14.520. Ніч пройшла в постійних пере закиданнях з пва стіками та кормлінні точок з кобри. Під ранок беремо ще дві важкі риби з дальньої точки, значить риба крутиться на дальньому кормовому п`ятні і крупна, чекаємо часу ранкового кормління щоб тримати рибу в зоні лову. На кінець першої доби по протоколу ми сьомі і з середньою вагою 9,4 кг. Непогано потрібно нарощувати темп і працювати далі.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Протягом другої доби стояла неможлива спека коли більшість секторів стояли мовчки, крайні звісно ж ловили, ми теж потроху підловлювали і вся рибка була за 12кг. Але вся риба з дальньої точки і складалося відчуття що ближня точка – нічна, але завдяки відкритій воді без пресингу з права і заливу ми думали що підхід чи прохід риби повинен бути якийсь, і права части повинна була працювати. Поступово почалася портитися погода піднявся сильний вітер з ліва нашого сектора в напрямку на з п’ятого на другий сектор. Закралася думка що вітер вижене рибу з заливів і всі трохи відловляться. Почався дощ, грім гримів так що було просто страшно вийти з палатки, блискало так що Северин навіть бачив як загорялися сигналізатори від блискавки яка проходила над водою. Сидячі в палатці в думках крутилася фраза: «Аби не клюнуло!», не хочеться отримати розряд і «дати дуба» тримаючи прут в руках (хоча це і найулюбленіше хобі) під час такого нашестя гріму і блискавок. І як закон підлості риб починає клювати в таких як я називаю не стандартних ситуаціях, коли найменше очікуєш. Поступово по троху почало клювати з ближньої точки, але не так як хотілося дві риби за ніч. Одна з покльовок, я підсікаю і відчуваю достойний супротив на ому кінці підвівши рибу за десять метрів до пірсу риб тягне на дно і залягає неначе сом, якого досить важко підняти і путає неначе павук всі жилки що ближче були до нього, хоча і ловили з двох род подів з механізмами «качелі», і задумуєшся на скільки важко ловити з одного стаціонарного (без змоги опускати і піднімати) род подом і пучком з чотирьох жилок що виходять з малої площини. Але хороша засічка і не спішне виважування рибі шансів не дало на втечу. Піднявши на мат дивлюся, що це лежить новий рекорд котрий був піднятий на цьогорічному чергуванні в Прилбичах, вага показала 12.570, радості та адреналіну повні штани, новий рекорд, але в озері є і риба по більше. Северина від притоку адреналіну від спійманої кожної крупної риби трусило руки протягом пів години, не можна зрівняти такі відчуття ні з чим, навіть різноманітні енергетичні напої не заряджають так як боротьба з такою крупною і сильною рибою, яка в подальшому залишить згадку у вигляді гарних фото. Дощ з грімом то вщухав то знову йшов, але пере закидатися і кобритись якось потрібно було не зважаючи ні на що. Після однієї з покльовок Северин вийшов підкобрити точку, попередньо пере дівшись в сухий одяг, а я ліг дрімати. Чую шалений сплеск води, думаю риба човпеця в мішках, але чую Северина і перелякано вибігаю і бачу картину як Северин вилазить з води на пірс мокрий як хрущ і з очима як шари які ми наліпили для прикормки. Кобривши точку не розрахував габарити нашого помосту який був більший в порівнянні з деякими секторами, але ж не взлітна смуга. Злякані, я від того що товариш чуть не втопився, а Северин що при падінні і шоку не міг дістати до дна під пірсом, де глибина близько 2 метрів, йдемо в палатку і по п’ятдесят для зняття стресу. Протягом «мокрої» та не спокійної нічки кому від дощу, а кому і не тільки оглянувши протоколи другої доби зрозуміли що відловитися вдалося всім, хоча по кількості хвостів деякі команди і мали перевагу, а в нас не багато за то риба крупна. По протоколу другої доби ми на четвертому місці з 68.5 кг., та відрив третього місця між нами близько 30 кг., для такого озера це ніщо. Працюємо далі

Зображення

Зображення

Зображення

Ранок третьої доби не вніс суттєвих змін в погоду, небо було затягнуте хмарами і періодично накрапав дощ, вітер постійно змінювався. Зробивши певні висновки вирішуємо на день перейти всіма прутами на дальню точку, оскільки з ближньої ми тільки взяли три риби і ті переважно в ночі, а дальня точка стабільно нам приносила покльовки крупної риби. Але точку не кидаємо і годуємо з інтервалом в дві години для подальшого зміщення одного прута назад на ніч. На третю добу і на дальні точки ми розраховували дуже сильно, адже був шанс поборотися за третє місце, оскільки команда яка впевнено трималася протягом двох діб на ньому, різко стала. Але як ще без «дьогтю», почалися довгоочікувані і обнадійливі покльовки, а за ними почалися і сходи, і більшість по дурними збігами обставин. При одній з них важкий риб сидівши на гачку зачепив наш орієнтир – маркер, який ми обірвали в першу добу, і неподалік берега через маркер зійшов. Друга покльовка через обірваний спомб риб теж зійшов. Третій паровоз просто не змогли рибу зупинити і розвернути, він як локомотив як ішов в корчі біля нас так і припаркувався в них і ще й самій більшій корязі що сторчала з води, всі спроби і маніпуляції дістати його з відти нічого не дали. Вдалося лише побачити його хвіст, як лопату, ну і вирішили відрізати жилку щоб не простоювала палка в надії спіймати ще рибу. Один із рибів зібрав всі жилки під берегом, намотавши бороду теж зійшов. Загалом шість сходів протягом дня. Хоча і дістали все що пообривали, але втратили такі важливі для нас риби які в подальшому і коштували нам можливо і призового місця. Протягом ночі включилася команда «Carpspot» надубасивши протягом ночі більш за 15 хвостів і в основному – амур, яких в нашому заліку було всього два за всі змагання. Такий ривок вивів дану команду на третє місце.

Зображення

Зображення

Зображення


Протягом всіх змагань виробилася така тенденція, що більшість 85% покльовок була в берег, не наче амур і ті не чіткі, але то був короп і ще й якої ваги, більшість вдалося реалізувати, деякі ні, в силу певних обставин і перешкод . Не знання водойми в порівнянні з Київськими командами яких було 80%. Тільки одну добу ми витратили на пошук бо дай якогось ключика до місцевих монстрів, не працювали ніякі насадки про які писалося з звітів в Ульяниках. Не працювала і ближня точка на яку ми теж розраховували, хороший результат роблять всі чотири прути, а не два. Вже на середині другої доби ми підібрали насадку на яку в подальшому і відбувалися стабільно покльовки, і на які було закинуто всі чотири прути на третій день що дали нам покльовки крупної риби, нажаль які нам не вдалося реалізувати на всі 100%.

Познайомилися з хлопцями сусідами з ліва команда «Домік рибака +» - дуже привітні і доброзичливі хлопці з якими було дуже цікаво поспілкуватися і дізнатися якусь більш обшир ну інформацію про водойму. На що ловлять не цікавилися, адже насадка то тільки остання складова вдалого виступу на змаганнях. За то розказали про нюанси та структуру дна в озері, більшість покльовок в них була з ближньої точки правіше до нас, а наша ж точка мовчала як німий тільки «изредка» даючи нам покльовки. Це говорить про те що рибу на Ульяниках важко відгородити, чи відрізати жилками чи зупинити на кормі, вони там обжери, скільки не дай їм мало і хочуть попробувати все у всіх… В сумі ці фактори і вплинули на наш результат котрий вилився нам в сьоме місце з 18 рибами вагою в 166.5 кг., найбільшою середньою вагою 8.94 кг.

Зображення

В цілому змаганнями залишилися задоволені, результат поганим не назвеш і хорошим теж, звісно були прорахунки, сходи – на Ульяниках без яких не буває. Але все це неоціненний досвід.
P/S команда: «Orthodox» Луцьк-Рівне
Звіт на конкурс
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

Re: оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

Кубок ORTHODOX CARP 2015 оз.Ульяники
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

Re: оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

В погоні за трофеями. Або три дні неймовірної спеки і бонус нашої сесії у вигляді риба на 18 кг.

Зображення

Минуло три роки з того часу коли останій раз відвідував Ульяники, дане озеро мені завжди подобалося, через навколишню природу, комфортність стосовно побуту, ну і звичайно розміри місцевих «рибів» які там мешкають. Не зважаючи на вартість рибалки, забронювати бажаний сектор навіть за місяць часу дуже важко, і приходиться обирати серед того, що лишається. Поїздку було заплановано на кінець червня місяця, забронювали сектор, закупили кормів, але в силу певних обставин виїзд зірвався. Тому прийняли рішення перенести на більш підходящий час (початок серпня).

Зображення

Підготовка, збори, переживання чи випадково нічого не забув взяти, а ще коли збираєшся не сам, завжди є великий відсоток чогось не взяти, що траплялося не раз, хоча цього разу відбулося без ексцесів. Наближалися довго очікувані дні виїзду на водойму, синоптик не радував своїм прогнозом, не реальна спека протягом трьох днів. І ми розуміли що буде не легко, і основні клювання відбуватимуться з настання вечора та ночі, що і відбулося в подальшому.

Зображення

Зображення

День виїзду. Завантаживши авто по обіді, вирішено було їхати в 12 годині ночі, щоб на 8.00-9.00 бути на водоймі. Не поспішаючи, з двома кавобрейками по розвантаженій від фур та легкових автомобілів дорозі ми добралися до озера. На годиннику 5.00, і я трохи засмутився через те що доведеться сидіти в автомобілі і чекати 9.00, щоб заїхати в сектор. Але охорона нам дозволила заїхати і розкладатися відразу, оскільки сектор був вільним. Ми зраділи що зможемо не поспішаючи розкластися до 9.00. Доречі «МИ», на Ульяники поїхав я з своїм товаришем Іваном, який на Ульяниках був вперше, його найбільший спійманий короп був вагою 10 кг. (він займається не давно карпфішингом, і рибалив на таких водоймах де трофейної риби або взагалі не було, або плавало декілька штук на все озеро). Тому йому хотілося дуже попасти на Ульяники і поборотися з місцевими трофеями. Я ж їхав з метою спіймати риба за 13 кг. (мій скроиний рекорд встановлений на даному озері). Тому ціль нашого виїзду була – трофеї, яких в Ульяниках достатньо. Але повернимся до табору, логістику в секторі під номером 23 налаштувати вдалося швидко, попри пекуче сонце яке не встигло виглянути за обрієм, нещадно починоало жарити вже о 8.00.
Близько 9.00 полетіли оснастки в воду, і ми вирішили зайнятися «чревоугодієм». В даному секторі я вже рибалив, тому переглянувши записи та карту маркування, декілька разів кинули маркер щоб перепровірити свої малюнки та помітки в щоденнику карполова, та закліпсувати прути з сподом. По записам та враховуючи погоду яку передавали протягом трьох днів, я зрозумів що протягом дня мибудемо займатися всім, крім рибалки (засмагати, відпочивати, кошоварити). Основний час клювання припадатиме на вечір та ніч. Так і сталося, всі клювання відбувалися в проміжку часу з 18.00-00.00. Хоча протягом встого дня ми не лінувалися кормили та перезакидалися в надії щось спіймати в таку спеку. В голові літали думки, як той риб може харчуватися, крутитися на точці, в такий сонцепік, коли від цієї жари самому млосно робиться і нічого крім води не хочеця.
Наближався вечір першої доби нашого перебування в Ульяниках. Ми сидим без натяків на клювання і без жодної риби. Перезакинули прути, закормили точки на ніч, та взялися за вечерю. Ваня займався шашликом, я ж гарніром та салатом. І перша покльовка о 19.40 відірвала нас від мисок та кастрюль. Найближче до род пода стояв я, і почувши звук фрікциона, пролетіла в голові думка: «А чому сигналізатор мовчить?», як виявилося, магніти зсунувшись в ролику не давали йому крутитися і сигналити. Ваня навіть і не почув клювання, тому на виважувані я. Через декілька хвилин карпик на 5 кг. на маті, фото хоча не з троеєм, але вже щось, і відпускаєм в воду, в догонку пару спомбів на точку. І продовжуєм готувати вечерю. Наступна покльовка відірвала нас вже від тарілок з шашликом. В 20.20 клювання в берег, першим виявився на прутах - я, виважування і амур близько 7 кг. на маті, але це не то за чим ми приїхали (хоча стало цікавіше, протягом 40 хвилин дві покльовки). В сусідніх секторах де протягом дня було теж глухо хлопці стали на кобри, побачивши в нас дві покльовки, ми теж запускаєм пару спомбів на точку, в надії що це тільки початок, і нас чекає безсонна ніч. Але це лише були наші надії та сподівання, в рибів були інші плани. Постійне кормління коброю та перезакидання наживок так і не принесло більше нам покльовок протягом ночі.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Ранок наступного дня зустрів нас спекою вже з появою перших променів сонця, пекти починало вже з 8.00, тобто день прередував аналогічний минувшому, і ми вже розуміли що прийдеться ховатися від сонця протягом всього дня. Дану проблему вирішили водяними процедурами, в проміжках між перезакидами та кормліннями весь час проводили сидячи по шию в воді, щоб хоча б якось охолодити організми, оскільки холодна Кола вже не допомагала. Хочеться ще зазначити що души які стоять неподалік кожного сектора, теж дуже виручали, на вечір можна було сполоснутися і як «біла людина» готуватися до сну чи без соної ночі.
Протягом цього дня пробували виманити рибів на зіг ріг, результату це ніякого не принесло. Ближче до вечора знову готуємо потужний закорм, в надії зібрати на ніч рибу на точках. Як і очікувалося перші покльовки почалися з 18.00 амур на 7 кг, через 40 хвилин ще один амур на 5 кг, потім знову покльовка- зріз поводка, через деякий час ще одна покльовка і незасікання. Риба почала проявляти себе на точці, інша мовчала, майже всі клювання відбувалися тільки на два прути які крутилися навколо однієї точки. А також всі покльовки в берег. В 21.30 знову звук сигналізатора нас підриває з стільців (клювання в берег), а по супротиву відчувається що щось більше попередніх рибів. Було вже темно і риб здається зачепив крайню жилку про що повідомив сигналізатор, але як потім виявилося то була покльовка, і риб ще був на тому кінці, але по при час який ми витратили на виважування першого, на другому пруті риб пішов в берег і добре не засікшись при початку виважування зійшов, але краще один на маті ніж зібрані прути і без риби. Даний короп потягнув на 9 кг. і був найбільшим в даній сесії. В нашому активі було п'ять риб з яких виважував я - 4, Ваня мав зріз і одну рибу в своєму активі. Якось стало ніяково, враховуючи що приїхали разом, а ловлю я, Ваня на підсаці. Я вирішив при клюванні не зважаючи на викид адреналіну при звуку сигналізатора, чекати поки Ваня підсіче і буде виважувати, тому вирішив для себе що всі наступні клювання я на підсаці. Не пройшло і години з моменту останього клювання в 22.30 паровоз, я сиджу і кажу: «Ваня підсікай!». Почалася боротьба, але риб сильно не супротивлявся, в порівнянні –попередні вели себе більш агресивно. Хоча біля помосту риб намагався зайти під нього, але ми не дали йому це зробити. Через деякий проміжок часу Ваня заводить лускатого в підсак. Припіднявши його я помітив що мені потрібна допомога, то була риба за якою ми приїхали і на яку ми чекали під палючим сонцем два дні… Піднявши рибу на мат Ваня хотів його вдразу зважити, але я наполіг відправити його в мішок, до ранку, щоб зробити хороші фото і тоді вже зважити. Ваню трусило, радість на його обличі було важко не помітити, ми розуміли що там більше 15 кг, а рекорд Вані був 10 кг. Відправивши рибу в мішок, заварили кави, в очікувані нічної «роздачі», оскільки цієї ночі риб проявляв себе більш активно, і ми надіялись на продовження, постійно посилаючи коброю бойли на точку. Але потім як виявилося то була остання риба нашого виїзду.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

До самого ранку була повна тиша. З першими променями сонця, вирішили збиратися, оскільки горіти протягом дня (який мав бути по спекотності таким самим як і попередні, не було бажання). Вже в 9.00 ми покинули сектор. Що цікавого що попри всі надії на ранковий кльов – він був відсутній протягом трьох днів. Риб клював з 18.00-23.00. На нашу думку все заключалося в погоді: постійна спека, відсутність вітру та опадів, навіть постійне кормління точок смаколиками не викликали бажання рибів клювати. При зміні погоди на менш жарку та появу вітру, на мою думку результати були б набагато цікавішими. Проте при дев'яти покльовках щість з яких вдалося реалізувати, нам вдалося спіймати рибу за 15 кг. Ваня хоча і вивів дві риби, але побив свій власний рекорд, і почав задумуватися куди в майбутньому потрібно поїхати щоб його перебити. В загальному відпочинок вдався. Надіюсь в наступному році ми повернемся, щоб перевершити свої досягнення, адже як показують звіти з змагань, та звичайних рибалок на Ульяниках не мало трофеїв плаває за 20 кг…

Зображення

Зображення

P/S Звіт на конкурс!
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

Re: оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

Закриття сезону 2017 року. В гармонії з природою.

Зображення

Хмарне затягнуте небо, дощ, холод, опале пожовкле листя, результат останнього виїзду в Кричевичі. Здається все говорило, що сезон вже закрито. Але глибоко в душі щось не відпускало, і якось не усвідомлювалося що в цьому році вже по рибалці. І по серед тижня дзвінок від товариша, і посеред розмови він каже, що не проти кудись виїхати, довго думати куди поїхати і вже остаточно закрити сезон не довелося. Відсутність кльову в Кричевичах і змагання які проходили на даному озері, відразу відкинули даний варіант. В голові промайнула думка, а чому б не в Ульяниках закрити сезон, беручи до уваги місцевих поросят, які там плавають, і в закінчення сезону. Зазвичай крупна риба виходить на корм, щоб поповнити свої харчові запаси перед затяжною зимівлею. Про шуршавши інтернет, виявилося що там теж змагання, і адміністрація сказала передзвонити ближче до закінчення змагань, щоб у разі відсутності кльову по озері дарма не їхати, хоча попередньо озеро ніби то зачинялося на зимівлю. Тому довелося чекати три дні, і позитивного результату від адміністрації, час пролетів швидко, і товариш набирає знову адміна. водойми в надії закрити сезон в Ульяниках, і в відповідь: «Добро, приїжджайте!» ми почали займатися збором, прикормки та снастей. Ще за такий короткий проміжок часу – один день (адже виїжджати вже потрібно було в ночі цього ж дня), ми ніколи не збиралися. Зазвичай більшість виїздів планувалося за місяць, а то й більше часу, і в тому є свої мінуси. Коли конкретно знаєш день виїзду, і чим ближче до нього, починає мінятися погода, яка негативно впливає на кльов, як приклад попередній виїзд на Ульяники в спеку +35. Тому непередбачувані виїзди завжди цікаві, менше зборів, мнше в напруженому очікуванні того дня, менше шансів, що щось може піти не так і виїзд прийдеться відмінити.

Зображення

Зображення

Зібравши снасті, та заїхавши в супермаркет за харчами, лишалося декілька годин, щоб подрімати перед виїздом. По дорозі на Ульяники нам ще потрібно було заїхати в Київ за частиною кормів до Тараса Чихмана - власника компанії CC Baits з виробництва карпових кормів. Переглянувши ряд звітів та переконавшись на собі в якості його продукції, було прийнято рішення використати в складі своєї прикормки та наживки продукцію Сarp Сlassic Baits. Тарас любязно запросив до себе на виробництво, щоб ознайомитися з процесом, та взяти все що потрібно для рибалки саме свіже. Але на превеликий жаль через брак часу, та не бажання лишитися в заторах на пів дня в Києві, вирішили забрати посилку з пошти і заїхати в наступний раз, вже в наступному сезоні. Як в більшості випадків дорога до озера пролетіла дуже швидко, хоча по часу туди і назад однаково, можливо бажання ступити на помост та закинути снасті передували руху машини по трасі, і навпаки втома та насиченість емоціями від рибалки гальмували рух машини в напрямку дому.

Зображення

Дві зупинки на каву з хот догами і близько 14.00 ми під’їхали до озера, де чекала на нас вже адміністрація, спортсмени які приймали участь в змаганнях вже отримали хто протоколи з результатами, а хто кубки та медалі і роз’їхалися по своїм домівками. По озері було зайнято ще два сектори 23 та 20. Ми ж обрали для себе сектор №6, завжди хотілося в ньому порибалити, але завжди він був зайнятий. Відмітившись, рушили в напрямок сектору і на місці відразу оцінили всі його плюси, особливо в жарку пору року. Розстановка табору та налагодження снастей не зайняло багато часу, оскільки кожен знав що йому потрібно робити, і відразу кожен займався своїми задачами. Через певний проміжок часу маркер полетів в воду для пошуку перспективних точок. Хоча по попередній інформації від знайомих ми орієнтовно знали потенційні точки лову, але для само впевнення та більш точного кліпсування прутів вирішили все ж таки посовати грузило з маркером по дну.

Зображення

Зображення

Зображення

З точками лову визначилися, починаєм експериментувати з насадками. На два прута ставим Glugged Dumbells Spices та Glugged Dumbells Squid Octopus з поп апом. На два інших одиночні поп апи, всі насадки закидалися в воду разом з стіками Stick Mix Spices. Прути в воді, вирішуємо на протязі двох трьох годин не шуміти спомбом, хоча риба на даному озері досить активно себе проявляє і під час кормління спомбами, і клювання спід них тут не рідкість. А тим часом слід подумати і про свої шлунки, тому зайнялися приготуванням сніданку чи то вже вечері?

Зображення

Зображення

Зображення

Близько 18.30 перший писк сигналізатора, і пішов процес боротьби з рибом, спочатку він йшов впевнено до берега, і вже біля помосту почав показувати свій характер, все ніяк не вдавалося підняти його з дна, з кожним разом підмотуючи до помоста риба намагалася розвернутися та йти на дно, але протягом декілька хвилин риб втомився і дав завести себе в підсак, вага показала 10 кг. з хвостиком враховуючи вагу відпускали. Пере закидання снастей фото і назад у воду. Риб спокусився на сніговик Glugged Dumbells Spices з поп апом. Початок є, і ми сповнені надії на безсонну ніч готуємо прикормку для нічного закорму в склад якої ввійшов не жирний плес, розчинні богили, все залите High-Attract Squid-Octopus СС Baits і СSL. По 10 спомбів на точку та в очікуванні клювання, на ніч тільки кобра. Далі близько 20.00 ще одне клювання, цього разу риб йшов легше ніж попередній і вже біля підсака виявилося, що то амур вагою близько 5 кг., обидві риби з однієї точки, значить риб зайшов на корм. Пере закидаєм, кобру в руки, з десяток бойлів в точку, і в надії на наступне клювання вмощуємся за кавою.

Зображення

Зображення

Зображення

Темніє в дану пору доби дуже швидко, о 20.00 вже було темно, лише на протилежному березі в 23 секторі, відбувалася якась світлова канонада, ліхтарики не вимикалися і метушилися по сектору доволі довгий час. А нашому секторі тиша. Пере закидання, кобра і так кожні дві години, але тиша. Вирішуємо моститися в спальники в надії, створення не стандартної ситуації, коли зазвичай і відбуваються клювання, тоді як на них найменше очікуєш. Але ніч пройшла стандартно без клювань.

Зображення

Зображення

Зображення

Настав ранок, і відчутно похолодало. Вирішуємо освіжити точки кормом по 5 спомбів на точку, та оновити наживки. І займатися сніданком та просто насолоджуватися відпочинком. Адже погода цьому сприяла, незважаючи на похолодання знаходитися в секторі було досить комфортно, не парило, дощ не йшов, вітру особливо сильного не було – повна ідилія, але тільки для нас. Що стосувалося риби, то в її планах не було бажання нас порадувати у вигляді клювання. Що ми не намагалися робити, міняти поводки, самі оснастки (сколзяки, ін лайн, кліпса), наживки та їх презентацію, нічого не давало результату. Ближче до обіду зайняли 5 сектор, але тільки на денну сесію. Чоловік намагався ловити тільки на стіках без годування, в надії закрити сезон якимось цікавим екземпляром. Час від часу то він до нас, то ми до нього ходили в гості, приємно спілкувалися, він поділився якоюсь своєю інформацією стосовно озера, йог нюансів, адже сам він з Києва і для нього дане озеро можна сказати домашнє.

Зображення

Зображення

Минав день мовчало все озеро, лише тільки в 20 секторі хлопцям які приїхали на одну добі вдалося спіймати веслоноса, але дана риба хіба що багриця, спеціалізовано її не ловлять - це лотерея. А так по всьому озері була відсутність кльову, похолодання майбуть суттєво вплинуло на апетит риби. Почало смеркати і накрапати дощ, який по прогнозу мав падати цілу ніч, сусіди поїхали до дому так і не побачивши покльовки. Ми ж в надії на останню ніч, кинули по 5 спомбів, в надії, щось спіймати і почали займатися вечерею та готуватися до нічної ловлі, попри те що дощ не вщухав. Але надії теж не покидали, можливо в дощову погоду риб трохи зашевелиця. Хоча в результаті наші сподівання були марними. Ніч пройшла так само безрезультатно як і минула, хоча мали місце бути поодинокі піки і все.

Зображення

Зображення

Зображення

Ранок третього дня пройшов в непоспішному зборі табору та сушці речей та палаток. До останнього прути які стояли на род поді не змотувалися в надії бо дай щось ще спіймати. Але тиша.

Зображення

Зображення

В результаті дві риби 10 та 5 кг. І величезне бажання повернутися сюди і в цей сектор покращити свої результати. Якістю прикормки та насадок від СС Baits особисто ми лишилися задоволені, чи рибі сподобалося, важко сказати і зробити висновки по такій порі і при такій динаміці кльову, але час та наступні виїзди покажуть. Хлопці з 23 сектору поїхали до дому трохи раніше нас і по дорозі під’їхали поспілкуватися до нас, в них результат був трохи краще 6 риб, але так як і в нас всі клювання тільки в перший вечір. Решту часу вони просиділи без покльовки. Як висновок з похолоданням риба перестала клювати у всіх.
Повертаючись до дому хоча і без великих трофеїв в своєму активі, їхали все одно задоволені та відпочивши та заряджені позитивом на все зимове міжсезоння, в надії повернутися і впіймати рибу своєї мрії в Ульяниках в наступному році.

Зображення

P/S Звіт на конкурс
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

Re: оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

В погоні за трофеями. Або посто відпочинок з дитиною на природі.

Зображення

Пролетів місяць з минулого виїзду на Кричевичі, який для мене та мого напарника склався дуже вдало. І ще сидячи в Кричевичах почали задумуватися та планувати подальші поїздки. Оскільки я відношусь до такого типу рибалок яких не приваблює рибалити постійно на одному і тому ж озері. Хочеться кожен раз відвідувати іншу водойму, рибалити в нових секторах, все нове завжди цікаве та не відоме і хочеться це пізнавати та розгадувати. Якось з останнім виїздом на Ульяники не склалося, точніше не з виїздом, а з кльовом. Тому вирішили спробувати реабілітуватися, да й до кінця не зрозуміли водойму (вподобання та смаки риби). Сектор почали бронювати ще за три неділі до виїзду, але в же на той час вільних було два 10 та 14. Напарник обрав 14, чому він був вільним і рибалки віддали перевагу іншим секторам для мене лишилося загадкою. Наближалися дати виїзду, нам компанію вирішив скласти «добра людина» Олег, що позичив нам авто на Кричевичі, цього разу ми на своєму відремонтованому :). Оскільки при наявності двох авто вантажо-місце збільшилося я вирішив взяти свого самого головного напарника – донечку Настуню. Виїжджати вирішили так щоб бути на озері близько 7.00, щоб заїхати на сектор і нормально розкластися ще в ранці. Дорога пролетіла швидко і не помітно, декілька каво-брейків і ми на озері. Реєстрація і на сектор.

Зображення

Зображення

Почали помалу розкладатися, кожен займався своїм, хто табором, хто вудилищами, хто сніданком, а хто просто бігав і нам заважав. На старті прийняли рішення не кормити, а ловити на стіках приблизно до 11.00 години.

Зображення

В ролі стік мікса використовували СС Baits Stick Mix Squid Octopus і всю прикормочну програму вирішили побудувати на даному смаку, оскільки саме він себе непогано показав за минулі два виїзди на Ульяники, і саме на Squid Octopus було найбільше клювань. В ролі насадки вирішили використовувати бойли діповані Glugged Dumbells Squid Octopus з підрізаними поп апами використовували (мед, ананас, спеції, цитрус, та тропічні фрукти). Прути розкидали віялом. Перша палка на 125 м. друга 120 м. дві інших 110 та 100 м. в сторону залива ближче до камиша. Поки прути в воді вирішили перекусити сніданком який нам приготував Олег (він взагалі був в нас в ролі повара, тобто все приготування їжі бу на ньому), а ми йому допомагали в нарізці і по типу принеси подай. Я мав на увазі не те що він їхав нам жерти робити, просто рибацькі клопоти (в’язання поводків, заряджання їх, пере закидання, кормління та кобріння ми взяли на себе). На мою думку риба клює в не стандартні ситуації, тоді коли цього найменше очікуєш (хоча очікуєш на клювання постійно) тобто в найменш зручний час, мова йде про звичайні рибалки. Інколи коли кльов не дуже активний ми намагаємся штучно створити такі ситуації, відійшовши до сусіда в гості, чи йдем до зеленої будки на переговори з водяним для якого в нас висить стопочка на род поді і першим ділом ніж закинути прути в ту стопочку наливається водяному маленькі 50.

Зображення

Зображення

Зображення

Так і сталося цього разу в процесі клопот, сніданку та розкладання табору в 10.50 відбувається клювання на другу палку з 120 м., але прикрий схід, нічого страшного реакція риби є, перекидаєм в ту ж точку та на ту саму насадку щоб визначити вподобання риби і відкинути випадковість покльовки і далі займатися облаштуванням нашого побуту. Не пройшло пів години знову клювання на іншу (3 палку) і знову схід, щось не так - треба зняти «вроки» - по 50 віскаріка, який почав відразу діяти. Через 15 хвилин знову клювання на 2 палку, не квапливе виважування і перший Ульянівський короп сезону 2018 запарковується в підсак, вага показує 11 кг. і спокусився він на Glugged Dumbells Squid Octopus з жовтою шапкою цитрус. Початок покладено, це вже добре. Не проходить 15 хвилин як вмикається 4 палка з під камиша, риб стрімко ломанувся в протилежному напрямку, замість того щоб іти в камиш, але по не зрозумілим причинам зріз??? Як потім я зрозумів що під камиш він напевно не йшов через сильну мілководність під самим камишом, тому намагався йти в відкритий простір. Що цікаво що з даної точки двій чи виважувавши рибу Олег помітив десь на відстані 30 метрів якусь (аномалію) точніше приблизно в одному й тому ж місці риб ставав в глухий зачеп, чи там була яма чи бровка так ми і не зрозуміли, а після активізування всіх прутів просто полінилися покидати маркер та намалювати карту. В 12.00 дала про себе знати знову друга палка, виважування і короп 9 кг. на маті. Потім приїхали сусіди в 13 сектор, жіночка що обілечувала, сказала що то якісь місцеві чи знайомі, і в голові закралася думка що наші клювання завершатця як тільки вони закинуть свої прути в воду і закриють нас, та почнуть тягати монстрів, а ми будем мовчки спостерігати як сусіди рибалять.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Наближалася обідня пора, вирішуєм дістати важку артилерію і загодувати точки які дали сигнали у вигляді клювань. В наш сподовий мікс ввійшл суміш пелехів різної фракції які перед змішуванням ми вирішили задіпувати Multiamino від СС Baits таким чином зарядивши додатково пелет, варена конопля та швидкодіючі високо атрактивні бойли СС Baits Active Soluble Squid-Octopus (лінійка даних бойлів дуже добре себе показала в Кричевичах по так би мовити холодній воді, швидкість розчинення і тримання запаху після доставання з води вражала і мала б прийти до душі карпам) і все заливалося CSL данного виробника. Ми важали що діпований пелет та швидко діючі високоатрактивні пилящі бойли повині були максимально швидко дати харчовий сигал в воді і тим самим зацікавити місцевих жителів (я мав на увазі рибів, а не песика який два дні біля нас крутився в надії отримати шмат шашлика чи кістку від стейка). Полетіли ракети в воду і відразу клювання з під спомба і короп вагою 9.500 на маті. Моя дитина заклянувши в мат скзала що ми ловимо одну і ту ж рибу вже в котре, оскільки всі риби були «лисими». На цей раз включилася перша палка. Перезакидання і з десяток бойлів на точку, взагалі після кожного клювання незважаючи на результативність постійно докидалися бойли на точку для постійної її підтримки, а кожні 2-3 години по 10 спомбів. А сусіди помалу не квапливо розкладалися як «бувалі» знаючи що їхня риба в озері і на них чекає.

Зображення

Зображення

Зображення

По всьому озеру панувала тиша і не було помітно щоб хтось щось ловив, тільки поодинокі клювання в тому чи іншому секторі, а такої активності не було помітно ні в кого.
Погода була хорошою, сонячною, часом і спекотною що дало змогу навіть позасмагати в очікуванні клювань, але там де спека там і злива яка як випадково починається так і линувши як із відра швидко закінчується. В проміжку як йшов дощ ми сидячі всі в одному наметі почали жартувати, чи хтось піде виважувати якщо клюне, адже злива супроводжувалася сильним грімом та блискавкою. Хлопці сказати що – ПАС!, оскільки були свідками наслідків після зустрічи з блискавкою один на один. І тут та вище сказана «нестандартна ситуація» клювання, пейджер починає розриватися а хлопці сидять на розкладушці непорушно, а я чи то дурний, чи екстремал виходжу і починаю виважувати намагаючись не тримати палку вертикально, хоча грім зник і йшов тільки дощ через деякий ча короп був запаркований в підсак.

Зображення

Зображення

Після зливи спіймали ще декілька риб і вже всі троє обрибилися, адже виважували по черзі, і в кожного були сходи. І тепер можна було вже підлити в стопочку водяному 50 віскаря в ролі подяки і про себе не забути, адже Олег не хотів підтримувати тост за збитого поки сам не обрибиця. Помалу сонце почало опускатися за горизонт, ми зробили потужний закорм на ніч тим же міксом в надії безсоної ночі. Точніше я очікував на безсонну ніч, бо мав можливість вздрімнути двійчи перед виїздом і не був за кермом, а хлопці цілу добу вже без сну і з дороги були втомлені, хоча і Ваня подрімав вже на озері, я думав їх втома завадить тримати «низький старт» в очікуванні клювання. Хоча в подальшому вздрімнувший Іван перший заснув, а ми з Олегом то теревенили то займалися поводками та оснастками – короче рибалили. Смачна вечеря і періодичне покльовування риби «рухало нас в ніч». А тим часом в сусідів повна тиша і повний нуль по кльову.

Зображення

Зображення

З 22.00 до 7.00 в нас було вісім покльовок з яких самою цікавою виявилася в 1.40 клювання в берег, я підсікаю хоча не задумуюсь що то може бути, оскільки коропи на Ульяниках клюють досить часто теж в берег. Риб іде досить легко до берега і метрів за 50 від помосту робить свічку, послаблюю фрік ближче до берега в надії справжнього бою на останіх 15 метрах, але він здається. По заведеню в підсак бачим що то бестер – радості не було меж, адже в перше ловлю таку рибу. Відразу йду будити Ваню який мені спочатку не повірив, думаючи що ми жартуючи йог хочем розбудити, але він вирішує глянути і був приємно шокований теж. Відразу нічне фото щоб не мучити рибу (хоча нічні знімки я щось не дуже люблю робити, але напевно зміню свої вподобання, адже в ночі теж можна зробити класні фото :) і рибку відпускаєм назад в воду, вже не до сну адреналін в переміш с кільканадцятою кавою не дають заснути.

Зображення

Зображення

Після бестера ще був риб на 10.500 і до шостої години тиша.

За першу добу в нас було 21 клювання і одна най більша риба в моєму активі 13.500, але апетит приходить під час їжі, да й людина таке створіння скільки не дай хочеться більшого і більше. Тому на другу добу стояло завдання риба +15.
Ранкова кава яка тікла рікою всю ніч і тримала нас в тонусі, і перезакидання палок та кобріння запускають сектор далі, корм працює риба відкликається а сусід з нулем. Поступово вага риби починає збільшуватися. Олег почав втрачати задоволення від в котре спійманої риби 8 чи 10 кілограмів, хоча на Кричевичах минулого разу спіймав всього одну рибу за всю рибалку.

Зображення

Зображення

Після котрого кормлінням спомбом в мене з'явилася ідея спробувати прикормочний бойл СС Baits Active Soluble Squid-Octopus як насадку з половинкою поп апа, по принципу чим кормиш на те й ловиш. Що почало приносити свої результати. В порівнянні з першим днем де в 70% всі клювання були на другу палку, на другу добу все було навпаки працювала 4 і 3 палки де на насадці був прикормочний СС Baits Active Soluble Squid-Octopus з шапочкой спеції та тропічні фрукти.

Зображення

Зображення

Помалу моя дитина почала рибалити теж зматавши в мене декілька метрів Коротекса і прив’язавши на кусок гілячки та повісивши штук шість різнокольорових поп апів як новорічна герлянда в надії що риб зацікавиться такою безпечною і цікавою презентацією без гачка, але все марно, хоча пару тих вудок стояли до кінця рибалки між дошками помоста.
Близько 14.00 під час дрипаючого дощика відбувається клювання виважувати черга була Вані, а я вирішив схитрувати і підсік замість нього і почав виважувати, хоча перед тим збирався «до вітру», стою виважую і відчуваю що не сходивши до вітру ще трішки і «вітер» побіжить мені по ногам, прошу в Вані щоб допоміг з виважуванням, а він відмовляється: - «Підсік, виважуй сам, і сам підсач!». А перед тим ми жартували і я змоделював таку ситуацію і мені була цікава думка кожного, як би хто вчинив як би при виважуванні можливо риби своєї мрії приперло не до «вітру», а по «дорослому». Хто як відповів нехай залишиться таємницею. Але в меншому прояві така нестандартна ситуація застала мене. Очі затікають і я кажу що кладу палку на ввімкненому байтранері або нехай йде виважує, Ваня вирішив не випробувати мій сечовий міхур і перейняв палку виважувати, і я погнав «до вітру», після чого взявся за виважування далі. Як потім виявилося що то була риба не моєї мрії, але мій новий рекорд вага показала 18 кг., а фізіономія Вані показала засмученого смайлика, що я підсік і вивів рибу яку він мав виважувати, хоча він же теж її виважував :). Радість моя ще більше почала зашкалювати після спійманого бестера і «микити».

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Дана риба клюнула на другу палку, після того до кінця нашої рибалки на дану вудку ми не отримали жодного клювання. Все решта на 3 та 4 інколи прокльовувалася 1 палка. Стабільно працювала насадка з пилящого сквіда.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Доливати водяному не було що, хоча ми не любителі зловживати алкоголем, на змаганнях взагалі – зясь!, але крім пепсі нічого не лишилося а розбавляти йому не хотілося щоб кльов не пішов на спад, тому нехай допиває те що було в його фужері.
Цього дня погода не була такою сильно спекотною і з грозою, хоча маленький дощик подрипував протягом всього дня. По обіді як дощ закінчився вирішив пройтися з дитиною в сторону четвертого сектора прогулятися та показати їй озеро, заодно поспілкуватися з рибалками про їх успіхи та й взагалі про улюблене хоббі, і набрати води. В когось було краще, хтось тягав рибів до 6 кг, комусь вдалося підняти 19 кг, в кожного по різному. А на протлежному березі як активності не було так і не було й другого дня, можливо за своєю рибалкою ми не добре спостерігали за протилежним берегом, можливо так і було з кльовом. Поки ми ходили Олег дістав свій новий власний рекорд, коропа вагою 13 кг, і сказав що те за чим він цього разу приїхав він здійснив. А вже по дорозі до дому я в нього запитав чи йому сподобалося і чи приїде ще раз, він сказав що: - «обов'язково, бо там плавають 18-ки!» як мінімум, яку він тримав в руках, і є стимул їхати.

Зображення

Так по стандартній схемі пройшов і день в постійному виважуванні та перезакидані, кобрінні, кормлінні, і коли риба відзивається на твою прокладену роботу тоді час летить дуже швидко, одне спостерігати зі сторони коли сусіди ловлять і постійно ходять в твій сектор щоб ти підняв свої палки, щоб вони вивели свою рибу, і носяться з підсаком і тими запаркованими кракенами в свій сектор – сам був в такій ситуації, сказати м'яко не приємно, так і сталося з сусідом, за дві доби він спіймав одну рибку і іншу випадково зачепив чужу відірвану жилку з оснасткою і рибою на іншому кінці, яку благополучно дістав і звільнив від баласта.
Також під вечір був дуплет поки Олег грався з рибою я запаркував амура близько 6-7 кг. Ваня ще більше засмутився, що вся риба біг фіш, бестер, амур хоча не великий – але єдиний були спіймані мною. Але йому вдалося виловити карася, якого відпускала вже Настуня.
Олег почав казати що всі хто біля нас стають перестають ловити, або нічого не ловлять, як би було так на змаганнях, було б взагалі супер.
В нас теж був випадок (не на цій рибалці) коли дістали рибу в якої в пащі торчав ще чийсь гачок без поводкового.

Зображення

Зображення

Так пройшла і ніч в яку ми добре повисипалися, хоча і мали два клювання. На ранок почали близько 6.00 збиратися щоб о 9.00 виїхати, розпочався дрібний дощик, який почав посилюватися.
Мені довелося ще купатися. Нічний короп великий і до того лускатий (переважна більшість була лисі) сидів в мішку до ранкової фотосесії, і за ніч закрутив шнурка з мішка об трубу під помостом по середині. Довелося пірнати під помост щоб дістати і звільнити рибу.
Зібравшись поїхали до дому сповнені емоцій, та надій повернутися за 18 і 24 які там ще живуть, і звісно веслоносом якого багато не люблять через збирання всіх снастей.

Зображення

Зображення

Особисто я виїздом залишився задоволений в першу чергу не через рибів яких я спіймав, а черз те що відпочив зі своєю дитиною дві доби на природі, що останім часом вдається дуже рідко.
Протестував бойли які доступні по ціновій політиці для всіх, за допомогою яких можна успішно ловити мега крупну рибу і залишився задоволений результатом. Приємною несподіванкою стала для мене робота прикормочного бойла у вигляді насадки. В цілому було 35 покльовок з яких було спіймано 26 риб переважна більшість за 10 кг., один карась, один амур, оин бестер.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Думаю ще не раз повернуся з своєю дружньою компанією на дане озеро.
Востаннє редагувалось 29 травня 2018, 12:08 користувачем Valldemar, всього редагувалось 1 раз.
Аватар користувача
Valldemar
Рідненький
Рідненький
Повідомлень: 812
З нами з: 13 лютого 2010, 01:00
Звідки: Рівненський Карповий Клуб
Контактна інформація:

Re: оз.Ульяники Київська обл.

Непрочитане повідомлення Valldemar »

Жирна крапка в сезоні 2018 року. Наш новий рекорд 25.300 оз.Уляники 20-22.09.2018.

Зображення

Після важкого і емоційного турніру на Мар’ївці який проходив на початку вересня, вирішили закрити риболовний сезон 2018 на озері Уляники. Оскільки потрапити туди не так вже й просто, тому прийшлося бронювати сектор за півтора місяця на 20-22 вересня (хоча були побоювання стосовно погоди, що за такий довгий час вона може змінитися в кардинально гіршу сторону, але особисто для мене кількість спійманої риби було не принциповим, просто хотілося гарно і душевно закрити риболовний сезон 2018), вирішили зупинитися на 14 секторі на якому ми досить вдало відловилися на початку сезону. І вже по дорозі до дому з Мар'ївки ми почали обговорювати деталі майбутньої поїздки, яка намічалася в мінімальному складі (оскільки Олег отримав свою порцію адреналіну вже на все міжсезоння і робочі моменти не сприяли його присутності в нашій компанії, тому їдемо у двох - Я і Ваня). І в мене та в Вані закралася думка, що не поїхавши з нами Олег ще буде кусати лікті.

Зображення

Зображення

Час пролетів швидко, і настав день виїзду. Проте хвороба яку я десь підхватив не давала повністю поринути й насолоджуватися закриттям сезону, доводилося всю дорогу і все перебування на озері насолоджуватися різноманітними пігулками й соплями які текли рікою з носа, і ще й горло в придачу змінило мій тембр голосу на «хрипцу шансоньє». Тому я їхав на Уляники в напіввакуумному стані та попри всі відмови та прохання рідних лишитися в дома, я відчував що по при всі болячки, завантаживши пів аптеки вирішив всеодно поїхати.
Завантаживши весь свій карповий скарб близько 3-4 години ночі вирушили в сторону озера, де по дорозі вже за традицією ми заїхали двійчи на каву з хот догами, і з сходом сонця ми були вже на озері.
Масла в вогонь підлила звістка в соц мережі, що в ході турніру що проходив в дати перед нашою рибалкою на Ульяниках було спіймано офіційний рекорд України – короп вагою 28.460 і в секторі який ми забронювали для рибалки. Саме через змагання ми цього разу вирішили виїхати пізніше щоб не сидіти в очікуванні нагородження та з'їзду команд з секторів, проте чекати все ж таки довелося, і заїхали ми в сектор близько 12.00 години.

Відразу вирішили зайнятися оснащенням вудилищ, оскільки приблизні точки лову нам були відомі ще з попередньої рибалки, але все ж таки вирішили намалювати карту, щоб більш точно переконатися в правильності вибору точок і можливо внести свої корективи ще до початку запуску оснасток у воду, а вже після того займатися побутом та облаштуванням табору. Погода в ці дні була просто неймовірною - легенький вітерець, та ще літнє сонечко дозволило спокійно перебувати в шортах та футболці.

Зображення

Зображення

Зображення

Стосовно прикормочної програми то кормити вирішили не багато, але більш точно. В основі корму використовували тільки цілі 20 мм. розчинні бойли CC Baits Professional Soluble Squid Octopus та CC Baits Professional Soluble Squid-Cranberry до яких добавляли тігровий горіх, 14 мм пелет кріль, це все діло заливалося кукурудзяним екстрактом C.S.L. від CC Baits та бустером для прикормки High-Attract Squid-Octopus цього ж виробника. Цей мікс ми сипали по 5 спомбів на точку кожні 3-4 години, і після клювання підкидали бойли коброю. У роді насадки ми використовували різноманітні діповані бойли СС Baits Glugged (кальмар журавлина, сквід октопус, спеції, журавлина, монстр краб) в різноманітних варіаціях як одиночних глагів так і подвійних різних смаків, а також збалансованих за допомогою поп апів. Всі наживки доповнювалися стіками на основі стік мікса СС Baits Squid Octopus інший стік мікс СС Baits Spice до яких добавлялися ще деякі наші напрацювання. Перед закиданням у воду стіки вмокалися в однойменні діпи.

Зображення

Зображення

Зображення

Поки ми поставили табір, замішали прикормку і закинули всі вудилща в воду була вже 15.00, тому вирішили відразу прикормити точки. І після першого спомба відразу поїхала третя палка, не квапливе виважування і риб вагою 10 кг позував перед фотоапаратом, наступне клювання відбулося через сорок хвилин і брат близнюк попереднього риба теж був заведений в підсак, такої ж ваги як і попередній. Хороший початок, не пройшло і години, а в нашому активі дві риби вагою по десять кілограмів. Це вселяло надії на мега активний кльов, але тільки при відсутності сусідів в 13 секторі, які б могли перекрити нам хід риби, і нам тільки лишалося б підловлювати жителів заливу який знаходився з правого боку нашого сектора. Але як надалі вияснилося що сусідів не буде і в нас є всі шанси добре порибалити. Близько 18.40 знову клювання, після виважування і вдалого заведення риби в підсак вага показала 7.000 (якийсь зальотний не формат). Після чого вирішили трохи потужніше закормити точки вже на ніч. А далі приготування вечері, девіз якої «М’яса багато не буває!», тому в вечірньому раціоні в нас були стейки і тільки стейки з овочами. Поки палили, смажили і різали овочі для салату, сонечко сховалося за горизонт і вечеряти довелося у світлі налобних ліхтарів, а далі кава з вафелками. Під час кавобрейку зателефонував до Вані наш товариш з Луцька, який по незрозумілим причинам образився на мене і всю йому потрібну інфу. вияснював через Ваню, ще там говорив якісь "жартівливі гадості" на мене, але під час цієї розмови відбулося клювання, шалений паровоз на другу палку, і цього разу риб пішов в праву сторону (хоча в більшості випадків риба йшла від камиша на відкриту воду), цього ж разу навпаки, вона нагло зтравлювала жилку, а я просто тримав в руках палку з катушкою та послабленим фрікционом, і дивився на шпулю як з кожною секундою зменшувалася кількість жилки на ній. І трохи почав переживати за ті камиши в які валило щось не відоме на тому кінці жилки, помалу почав підтягувати фрикціон і пробувати розвернути риба в іншу сторону, і мені це вдалося. Жилка почала стравлюватися паралельно йдучи протилежному берегу, так само вже в сторону відкритої води, але побоювання були тільки через кількість жилки на шпулі, чи вистачить мені її з такими темпами змотування. Помалу, помалу почав підмотувати кожен метр до себе. Ваня побачив ці всі маневри і кинув телефон та підбіг до мене взявши підсак в руки, в ході виважування він декілька разів то ложив його назад на помост то брав в руки і в проміжках зкурював цигарку. Розвернувши те чудо в протилежну сторону від залива з камишами воно почало йти на 13 вимостку, я намагаючись тримати в натяжку жилку перейшов теж на неї, не даючи рибу зайти під неї і вже з 13 вимостки спокійно виважувати рибу без всяких перешкод. Давши такий гак мені вдалося підвести риба до помоста і лишалося метрів 10 до підсака як воно розверталося і мені лишалося просто тримати палку в руках і чекати поки це «воно» зупиниться. Ніч була тепла і місячна (повний місяць), небо було без жодної хмаринки, і складалося таке враження як було ніби сонячне затемнення в день, все було добре видно без ліхтариків, а ми з Іваном все ще тягалися з тим рибом, вже Вані надоїло чекати і він каже що готовий змінити мене на палці, але я вирішив боротися до останнього. Було ще побоювання що жилка 0.23 може не витримати навантаження, оскільки ми після змагань на Мар’ївці де вода брудна і солона, просто зробили перекидку жилки, перематавши її навпаки, і через зовнішні механічні пошкодження і знос вона могла порватися в будь-який момент.

Зображення

Зображення

Зображення

Той риб тримав нас постійно в напрузі вже в котре під час виважування він вспливаючи десь за метрів 50 йшов у верхніх шарах води, ближче до помоста занурювався і прижимався до дна, коли хоч трошки вдавалося його підняти він розвертався і змотував безкінечну кількість метрів жилки знову, більше ніж вузол шок лідера з ліскою нам так і не вдавалося побачити, і тим самим збільшувалася інтрига, що може бути на тому кінці. (найменше хотілося щоб то був товстолоб, які живуть в Ульяниках теж мега розмірів, найбільше хотілося веслоноса якого ми ще ні разу тут не ловили, якого всі бояться – бо він путає всі снасті, рве підсаки) Що цікаво, що вже з 13 вимостки «воно» намагалося вже стрімко йти в 12 сектор, де стояли люди й рибалили, і я переживав щоб він не зачепив їх жилок, оскільки в цьому році ми вже мали декілька сходів через перетирання жилок, між 12 і 13 секторами він під водою має теж якусь там домівку чи перешкоду куди стрімко намагався йти. Десь за хто знає за яким разом мені вдалося підмотати більше жилки й навіть шоклідер на шпулю, і підняти його на поверхню, і ми побачили того хребта і плавника який був мега великий і воно знову розвернулося і вже в верхньому шару води розвернулося і почало знову змотувати жилку, пішла хвиля як від моторного човна яку було дуже чітко видно в ту місячну ніч. І тоді я зрозумів що то може бути дійсно жирна крапка в закритті цього сезону, а мождиво і мій Біг Фіш, мій особистий рекорд, тому для мене було принципово не спустити його і вийти в цій дуелі переможцем, як Ваня каже незалежно хто за палкою, а хто з підсаком, любий мега трофей це перемога і здобуток обох членів команди.

Зображення

Зображення

Тягав я його близько години часу і вже виснажився, але втомив його змотувати безкінечно жилку, тому за хто знає яким разом я завів його в підсак. Від'єднавши ручку від голови підсака ми підняли того риба у двох, бо навіть такому кремезному рибалці як Ваня було це важко зробити й були побоювання що може не витримати сітка в підсаці, тому волочили ми його до мата у двох. Поклали в мішок для зважування і вага показала 25.300!. Радості моєї не було меж, мене калатало трусило водночас від ангіни з якою я приїхав сюди так і від припливу адреналіну. Пропала втома, пропало бажання спати, пропало бажання ловити далі (жарт), я був готовий до кінця рибалки стояти тільки на підсаці. Нас з Іваном переповнювали емоції він був теж дуже радий що нам вдалося поставити таку жирну крапку і таким рибом завершувати цей риболовний сезон. Поки ми фотографувалися в нас відбувається ще одне клювання на четверту палку, виважував вже Ваня його трофей потягнув на 15.000. В перше за всі наші виїзди ми вирішили в ночі покормити точки спомбом і кинули по п’ять спомбів на кожну точку. Протягом ночі було декілька клювань і все.

Настав ранок другого дня. За прогнозом повинен був відбутися злом погоди на погіршення, що і відобразилося на частоті клювання. Хоча ми протягом дня періодично підкидали на точки по декілька спомбів того ж за складом корму, пробували експериментувати з насадками на одній з палок в надії підібрати ще одну уловисту комбінацію яка б могла нам приносити стабільно рибу на фоні вже перевірених і дієвих комбінацій. Протягом дня в нас було два досить великих провала в кльові з 00.00 до 13.35 жодного клювання і тільки по обіді відбулося довгоочікуване звучання сигналізатора яке принесло нам в актив красеня на 13.000. І далі до 19.00 знову повне затишшя. Цього дня похолодало, піднявся вітер, ми очікували що він нам принесе рибу в нашу камишову лагуну, але крім дощу нічого він нам не приніс, погода різко змінилася від літньої яка була першого дня, до справді осінньої (холодного пронизливого вітру, шелесту листя яке сипалося з пожовклих дерев і затяжних темних хмар, які скоротили світовий день затягнувши небо над нами). Як вже вище писалося о 19.00 відбулося друге клювання цього дня з другої точки, і на вулиці була вже темнота. Нам вдалося завести риба в підсак, яким виявився амур на 7.000, в 19.20 знову клювання і вже карп на 8.000, о 20.20 знову клювання і знову амур з другої точки на 8.500. Знову приймаємо рішення підкинути пару спомбів в темну пору доби, оскільки корм замішаний в відрі ще лишався, а тому, що закриття сезону не хотілося його везти до дому та і в планах кормити в ранці не було, тому з 10 спомбів на точки в надії затримати бо дай амура і не дати Вані поспати цієї ночі, оскільки в мене особливого бажання не було ні виважувати ні підсачити в шквальний дощ з ангіною (надалі та болячка мене тримала ще дві неділі після рибалки).

Всю ніч Ваня бігав до тих палок виважувати рибу, деякі я все ж таки йому допоміг запідсачити, частину він паркував сам. За ніч ми мали ще шість клювань з яких найбільший заважив 18.000. Останнє клювання відбулося о 5.10, і до самого від'їзду до дому більше ми не чули наших сигналізаторів. Протягом всієї ночі лив дощ, на ранок трохи перестав і в цей проміжок часу ми вирішили швиденько зібратися і з'їхати, оскільки дощ мав відновитися.

За цю риболовну сесію нам вдалося заробити 18 клювань з яких ми реалізували 17 і один зріз поводка. Як для закриття сезону ми залишилися дуже задоволені даним виїздом.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Як підсумок закриття цього сезону, який виявився дуже різноманітним, колоритним на емоції, мега вдалі та не дуже вдалі виїзди. Протягом всього сезону я декілька разів перебивав свій особистий рекорд по найбільшому карпу, вага якого на початку сезону була 14.100. А далі на першій же рибалці в цьому сезоні на Ульяниках я спіймав карпа на 18.500, на Мар’ївці в вересні місяці карпа на 19.300, і як жирна крапка в завершенні сезону 2018 на даній рибалці карпа на 25.300. Кожен трофей по своєму запам’ятовуєця, але виважування саме цього я запам'ятаю на довго.

Зображення

Зображення

Завдяки продукції CC Baits якою ми активно користувалися протягом сезону, ми отримали цілу купу покльовок різноманітної риби, деякі лінійки нам не вдалося протестувати більш детально і зрозуміти їх роботу можливо пору року в яку вони більш вдало працюють, проте для себе ми виділили дві топ лінійки смаків прикормочна програма та насадки яких нам принесли найбільше трофеїв – це CC Baits Professional Soluble Squid Octopus та CC Baits Professional Soluble Squid-Cranberry, я думаю що є і інші не менш уловисті смаки, але нам більш вдало себе показали саме ці. Обширна лінійка поп апів давала змогу комбінувати насадки та робити різноманітні кольорові та смакові презентації. Однією з наших головних насадок в цьому році були діповані бойли СС Baits Glugged які завжди нам приносили рибу. За допомогою стік міксів даного виробника наші насадки мали більш презентабельний та цікавий для карпа вигляд. В цілому дана продукція показала себе з дуже хорошої сторони, а її середня вартість в співвідношенні до інших виробників робить її більш доступнішою для карпятників які не мають змоги витрачати великі кошти на корм.

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

В цьому сезоні я відвідав Мар’ївське водосховище двій чи, на яке мріяв попасти вже давно (раз як вболівальник-розвідник, раз як учасник змагань). Водойма дуже цікава та мега зариблена, і по при велику відстань від Рівного туди хочеться їздити (плануємо вже на наступний сезон як мін. одну поїздку – можливо і більше).

В цьому сезоні хороша людина Олег мала змогу двійчи рибалити разом зі мною та Іваном в одній команді – компанії, і ці два виїзди вдалися дуже позитивними та дуже вдалими. Ми більше здружилися, більше почали розуміти один одного і довіряти один одному.

В цьому сезоні я знову вивіз свою дитину на рибалку, кожна поїздка з моєю доцею для мене стає дуже відповідальною і в першу чергу думаєш про те щоб їй було комфортно і цікаво, навіть перестаєш шкодувати метри поводкового Fox Corotex які змотуються на вудку з куска якоїсь палки на який наживляється герлянда з поп апів. Кожен виїзд з нею для мене дуже особливий і хочеться таких побільше.

Зображення

Зображення

В цьому сезоні було і декілька не вдалих виїздів які в силу своїх обставин лишили не найкращі враження, але не може були все так гладко, без помилок і невдалих рибалок немає підґрунтя на якому можна вчитися і самовдосконалюватися.

Вже будуємо плани на наступний сезон який думаю буде теж дуже насиченим цікавим та емоційним, плануємо відкрити для себе нові водойми на яких ще ніколи не були й про які мріємо, ну і звісно перебити свої особисті рекорди, а для мене це буде зробити не так вже й легко.
Тому бережіть і відпускайте рибу, і кожен зможе спіймати такий трофеїв в майбутньому
Відповісти

Повернутись до “Звіти”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей