Екзотика

[bogdan]

Рівнянин Максим Кідрук порибачив у Бразилії. Пропоную уривок його розповіді:


"Полювання на піранью

У нетрях Бразилії наш земляк ловив рибу, дратував кайманів та відвідав Горлянку диявола.

Зовсім недавно рівнянин Максим Кідрук круто змінив своє життя: із зразкового студента-аспіранта перетворився на подорожуючого письменника. Спочатку він здійснив свою приголомшливу мрію відвідавши Мексику і все побачене виклав на папері. Минулого року книга мандрівної прози Максима Кідрука «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії» отримала премію на конкурсі «Коронація слова-2009». Ця перемога остаточно переконала хлопця у тому, що він на правильному шляху… Нещодавно Максим повернувся з мандрівки Бразилією, відчувши контрасти безмежних джунглів та океанських курортів, екстрим дикої природи та безмір місцевого криміналу адже для поїздки вибрав найвіддаленішу місцину цієї країни.

Найбільше болото світу

Для туристів Бразилія переважно відома карнавалами в Ріо-де-Жанейро, теплим морем та великою кількістю пляжів. Коли ж Максиму Кідруку довелося вибирати маршрут для своєї подорожі, то він зупинився на найвіддаленішому районі Бразилії під назвою Пантанал. Навіть джунглі Амазонки не таки непрохідні як суцільне болото Пантаналу, адже увесь цей масив по півроку перебуває під водою. Тут немає жодної дороги і хоча бразильський уряд мав наміри налагодити транспортне сполучення з сусідньою Болівією, навіть насип зробили та зрештою робити дорогу, яка буде по півроку під водою передумали. У Пантаналі дуже душно, вологість неймовірна, дощ кілька разів за день змінюється спекою. Але це найкраще місце, де можна було спостерігати за дикою природою, що Максимові й було потрібно. Тут озера та ріки з кришталево чистою водою дають прихисток рідкісним видам птахів та звірів.

Полювання на піранью
Подорожуючи таким водним світом важко стриматись від риболовлі. «Звісно, насамперед я прагнув зловити піранью, - розповідає Максим. - Знайшов провідника, адже вирушати на таке небезпечне полювання самостійно - авантюра чистої води, придбав за його порадою все необхідне. Правду кажучи, ніяких спеціальних снастей для екстремальної риболовлі і не потрібно було. На звичайну палку прив’язали мотузку з гачком, на який чіпляли шматки м'яса. Чекати довго не довелося, адже піранья, а її в річці аж кишить, коли чує запах крові, то, здається, втрачає здоровий глузд і відразу кидається на приманку. Коли упіймана піранья потрапляє в човен, то починає зі страшною силою стрибати по ньому і може добряче покусати риболовів, адже зуби має надзвичайно гострі. Тому треба її швидко притиснути ногою до човна, засунути пальці під зябри й лише тоді знімати з гачка. Буквально за півгодини ми зловили приблизно 30 гострозубих рибин. А коли м’ясо закінчилося, тоді порубали кілька зловлених рибини на куски і ловили піраньї на піраньї. Скажу вам, жеруть вони самі себе не з меншим азартом.
Коли «полювання» перетворилося на буденну заготівлю провідник показав як приманювати упійманими хижачками яструбів. Він брав палку, вставляв її в зябра рибині, а тоді видивлявся у високості яструба. Розмахуючи дрюком, привертав увагу птаха, і кидав піранью у воду - з палкою вона не тонула, а плавала на поверхні. Яструб помітивши здобич, стрілою падав на воду і хватав рибину. Картина не для слабких нервів. Інші наші забави теж були не зовсім безпечними. На велику палицю нанизували піраньї й шукали кайманів – річкових крокодилів, яких тут не менше ніж кровожерної риби, і дражнили їх. Рептилії підлітали на метрів два з води за поживою. Коли я побачив це, то хотів кудись зникнути, але куди, ми ж були посеред річки повної живності, яка, здається, тільки й чекає як тебе зжерти. Каймани загалом не нападають на людей, вони їх просто бояться. Але якщо раптом на них наступити та суходолі, то єдиний шанс врятуватися – впасти на них і міцно притиснути щелепу до землі».

Купатися чи не купатися?
Зрештою для повноти вражень наш мандрівник вирішив все ж поплавати поміж кровожерливих хижаків. « Ну я був би не я, якби цього не зробив, - зі сміхом продовжив розповідь Максим. - Коли б мене з’їли піраньї, то я був би першим українським письменником, який так безславно загинув. Отож я роздягнувся і пірнув у воду. Провідник несамовито кричав, що ще не бачив таких дурнів, мовляв, піраньї з’їдять тебе за декілька хвилин. Я і сам чудово розумів, якщо у мене на тілі є бодай одна подряпина і вони почують запах крові, то це буде моє останнє купання. Місцеві жителі розповідали, що коли вони переганяють стадо худоби через річку, то беруть найстарішу корову, роблять на ній багато порізів і пускають у воду нижче по течії. Зграї піраньї, почувши запах крові, кидаються туди, й за короткий час від корови залишається один хребет, але за цей час інших тварин встигають переправити. Тож я поволі відплив від човна, тут зайвого героїзму проявляти справді не варто, й після кількох хвилин водних процедур піднявся на борт неушкодженим та задоволеним - «Все ж скупався!». А вже на березі господарями ситуації були ми – упійману піранью засмажили - звичайна річкова риба. За смаком нагадує нашого карася».

[Yarik]

"Мексиканські хроніки" прочитано. Чекаю тепер на "Подорож на Пуп Землі".
Доречі, у Маскима є сторінка в ЖЖ, ironmaxxx.живийжурнал.ком. Там й ілюстрації до полювання на кайманів можна знайти.

[bogdan]

Нині Максим пише третю книжку мандрівної прози про свою подорож до Бразилії. Друга - про відвідини острова Пасхи - "Подорож на Пуп Землі" незабаром друкуватиметься. Але Максим не той хлопець, щоб сидіти на місці.
«Щоб знову кудись вирушати, необхідно заробити гроші, - ділиться молодий письменник. – На «Коронації слова» журнал «Мандри» вручив мені квитки до Сирії. І тепер з’явилася така ідея: прилетіти в Сирію, автостопом проїхати Йорданію та Єгипет, і тоді перебратися в Судан. Я думаю, що там буде про що писати. Екстремальна країна, не знаєш, що з тобою може трапитися через кілька хвилин, адже ситуація там дуже напружена. А ще на одній з вечірок я познайомився з послом Аргентини в Україні. Вона придбала мою книгу, і запросила в посольство на святкування Дня незалежності. У неї виникла ідея, щоб я відвідав Аргентину та написав книгу і про їхню країну".



Повністю інтерв'ю опубліковане у газеті "Україна молода" за 31.03.

[bogdan]

У Херсонській області у річці Інгулець біля села Садове під час рибоохоронного рейду державний інспектор Держрибоохорони вилучив із браконьєрських сіток піранью довжиною близько 30 см та вагою 1,16 кг.

Як повідомили кореспонденту УНІАН у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, піранья була направлена до Херсонського державного аграрного університету, де було встановлено, що дана риба має назву «бурий пако» або «колосома» і відноситься до родини Characidae. Це мирна рослиноїдна теплолюбива піранья, яка є об’єктом акварюмістики та аквакультури і для якої температура води нижче +14º є летальною.

[KYM]

Фігасе! Якийсь акваріуміст випустив...

[Kolega]

http://www.kostopil.eu/index.php?option ... 0&Itemid=1

[Niko]

Повернувся із Закарпаття. Бував на рибалці у різних місцях, проте відчув справжню насолоду від ловлі форелі у Великій Углі. Місцина Вам скажу - КАЗКА (можливо через поганий доїзд - дуже погана дорога!). Раджу всім там побувати.

[Горыныч]

Повернувся із Закарпаття. Бував на рибалці у різних місцях, проте відчув справжню насолоду від ловлі форелі у Великій Углі. Місцина Вам скажу - КАЗКА (можливо через поганий доїзд - дуже погана дорога!). Раджу всім там побувати.

А че так скромно?
Давай подробности - как, на что, какие они форели ... Может даже фото есть

[Niko]

Спеціально на рибалку не збирався, товариш зблатував, от і поїхали (від Хуста приблизно 75--80 км). Удочку дав господар (після першої покльовки вона у мене вийшла з ладу, була розірвана жилка). Форель досить сильна риба. Ловилася невелика 300-500 г (сама смачна), ловили на червяка (збирали під валунами). Нажаль фото є тільки із застілля після рибалки. Форель досить смачна, але задоволення досить не дешеве - 120 грн за кг. Доречі зловлену рибу не дозволяють випускати - маєш обовязково забрати (незнаю чому так, але і карпова ловля де мені довелося побувати також із такими ж правилами: зловив - забирай). Якщо хтось бажає можу поділитися номером телефону господаря.
Також доводилося рибалити на Тисі, цікава гірська річка. Але рибацьке щастя нас обійшло тому, що перед нами попрацювали електрики (так пояснив абориген котрий ловив біля нас). Із його слів у Тисі достатньо різної риби, хоча рибалок у той день було більше ніж сукупних трофеїв. Але не дивлячись на це все мені і дружині!!! дуже сподобалося. На наступне літо плануємо обовязково там побувати.

[Viktorovi4]

Спеціально на рибалку не збирався, товариш зблатував, от і поїхали (від Хуста приблизно 75--80 км). Удочку дав господар (після першої покльовки вона у мене вийшла з ладу, була розірвана жилка). Форель досить сильна риба. Ловилася невелика 300-500 г (сама смачна), ловили на червяка (збирали під валунами). Нажаль фото є тільки із застілля після рибалки. Форель досить смачна, але задоволення досить не дешеве - 120 грн за кг. Доречі зловлену рибу не дозволяють випускати - маєш обовязково забрати (незнаю чому так, але і карпова ловля де мені довелося побувати також із такими ж правилами: зловив - забирай). Якщо хтось бажає можу поділитися номером телефону господаря.
Також доводилося рибалити на Тисі, цікава гірська річка. Але рибацьке щастя нас обійшло тому, що перед нами попрацювали електрики (так пояснив абориген котрий ловив біля нас). Із його слів у Тисі достатньо різної риби, хоча рибалок у той день було більше ніж сукупних трофеїв. Але не дивлячись на це все мені і дружині!!! дуже сподобалося. На наступне літо плануємо обовязково там побувати.

Я так розумію що мова йде про форелеву ферму. Тількі щось дорогувата вона на Закарпатті - 120грн/кг!!!!!
Я теж тільки приїхав з Карпат - так там ловля форелі на фермі коштує 90грн/кг!!!!
Я теж там рибалив і ми разом з сім"єю зловили аж цілих 5шт!!! - заг.вагою 1950гр!!! - в середньому по 300 - 400гр рибина.
А от фото.

Пи.Си. можливо хтось підкаже як відео викласти - так я і відео тут викладу з рибалки на форель....
1. перша форель - головний актор моя мама. Також зверніть увагу як гнеться вудлище!!!!! - форель це дійсно сильна риба.


2. добутий трофей!!!!


3. ну а це - просто я.....


Ну а найбільших риб зловила моя дружина... тільки сам процес в мене є заснятий на відео - а фото з трофеєм зробив вже вдома (у бабці в Карпатах) - так як розрадились акумуляторні батареї в фотіку (відео знімали)

4. найбільші трофеї.....


5. загальний улов....


От така вийшла в нас риболовля.....