

Ловити було дуже некомфортно, тим більше з човна, якого кидало туди-сюди. Тим не менше, окуню клював, хоча розмір риби був невеликий. Із більших приманок у мене "завалялась" лише старенька келєбалка "no name", яка трохи дозволяла калібрувати розмір окунців.


Але полосаті кидались на неї не дуже охоче. В цілому, свою порцію адреналіну отримав і окунів трохи насмикав.


Традиційно, коли почав збиратися додому із-за хмар почало виглядувати сонце, дощ перестав та і вітер почав стихати.

