Південно-Африканська Республіка

Тут пишемо звіти про рибалку
Правила форуму
Правила форуму
Перше, вонож і останнє

1. Дописувач форуму повинен дотримуватися норм поведінки в цивілізованому громадському місті. Не хамити. Не смітити
Аватар користувача
stal1n
Бро
Бро
Повідомлень: 2162
З нами з: 19 березня 2008, 01:00
Хто: Карасятник
Звідки: Йорк
Контактна інформація:

Південно-Африканська Республіка

Непрочитане повідомлення stal1n »

Звіт з чемпіонату світу з ловлі коропа в ПАР

Випала мені нагода в житті допомогти збірній команді України на чемпіонаті світу з спортивної ловлі коропа. Я працювавав у відділі логістики та розвідки. Відбулись ці змагання в Південно-Африканській республіці з 09 по 13 лютого.

Напишу тут кілька слів про свою участь і загальні враження від ЧС.

Зображення
Підготовка


Хлопці прилетіли сюди окремо на тренування ще за кілька тижнів до початку змагань, щоб розвідати на місці водойму і протестувати принади для риби, детально про рекомендую почитати в звіті від капітана збірної Романа Івасишина: https://krychevychi.com.ua/yak-my-prog-s-raly-chs-2019-v-afrytsi/

Дорога тяжка й довга, цілу ніч добиратись в Київ, з нього в Бориспіль, перший переліт в Лондон чотири години і потім вже в Йоханессбург ще дванадцять годин. Беремо на прокат авто і п'ять годин їдемо до водосховища в містечко Bloemhof. По дорозі заїжджаємо до одного місцевого жителя, який згодився нам допомогти і беремо в нього заздалегідь підготовлені: причеп для авто, газові балони, поверхні для приготування, принади й прикормки, місцеві сімкартки з інтернетом і ще десятки інших речей. Після виснаджуючої дороги нарешті заселяємось в садибу на березі річки Вааль і починаємо власне підготовку.

Зображення

Півдня по приїзді зайняло розвантаження та сортування речей. Після цього основний склад почав перемотувати свіженьки оснастки, а всі інші готували принади для риби. В основному наша робота полягала в різанні бойлів. На пальцях мозолі, в очах рябить, канцелярські й будівельні ножі постійно тупляться й леза оновлюються. Спати ми лягли десь о другій ночі.

Другий день підготовки для мене теж полягав в нарізанні бойлів. Хлопці в'язали оснастки і робили ще всякі секретні штуки, про які писати не можна. Був цікавий момент, щоб відчути місцеву рибу гравці запасу поставили род-под прямо на березі річки де ми жили і закинули вудки на ту ж наживку, якою мали ловити на водосховищі. І той короп таки клюнув, точно такий самий як і на тренування, який пізніше був і чемпіонаті. Ввечері ми ліпили кулі. Піти до сну зміг вже раніше, десь за першу ночі. 
Відкриття змагань


Організатори придумали, що офіційне відкриття має бути не на місці проведення змагань, а в самому Йханесбурзі. То ж в суботу ми грузимось сім людей в наше прокатне авто Toyota Fortuner і п'ять годин їдемо туди, звідки приїхали.

Зображення

На площі імені Нельсона Мандели зібрались рибальські команди з усього світу з різноманітних дисциплін. Там я вживу поговорив зі Стівом Рінгером, пофоткався з різними командами і взагалі хоч побачим трохи це величезне місто. Ми пройшлись в національних формах парадною ходою по вулицях до великого актового залу де нам показали концерт. На жаль на святковий обід ми не залишились, бо треба було різати бойли купити дещо в місцевому рибальському магазі. У нас було дві адреси, до першої 23 кілометри (так це місце трохи велике), а другий день аж за 60 кілометрів. Добре, що ми поїхали лише до першого і дізнались, що тут або нічого в суботу вже не робить, або закривається до третьої дня.

Трохи замучені дорогою, голодні й сповнені вражень ми повернулись на базу ввечері і почали продовжувати улюблене заняття. Р****и б***и.
Власне чемпіонат світу


Кожного дня ми прокидались дуже рано, снідали о шостій і відразу їхали на водойму годувати наших хлопців. До речі, від готелю їхати потрібно було годину часу! А я наївний ще думав перед поїздкою чи не дуже далеко буде наше місце проживання, щоб не напекти собі голову при прогулянці назад з водосховища, ха-ха) Насправді щоб добратись лише з одніє зони лову А в зону С потрібно сорок хвилин їхати на автівці.

Результати жеребкування були такими:
Зона A - сусіди Болгарія та Італія
Зона B - сусіди ПАР і Боснія
Зона C - сусіди Росія та Австралія

Дуже важко було в тій другій зоні поряд з господарями чемпіонату, які з самого початку захопили ініціативу і взагалі її не відпускали до фінального сигналу. Станом на другий день у них тут було 60, а в нашої пари 0.
В зоні С розгорнулась запекла боротьба між двома здорованями: українцем Василем Безносько та росіянином Олександром Громом, яку виграм по всім параметрам наш козак 413 кг (148 риб) проти 266 кг (98 риб).
Хотілось би окремо відзначити хлопців в тій першій зоні А. Вони теж почали слабо, але змогли перебудуватися і підлаштуватись під умови під вечір другого дня вийшли на гарний темп ловлі риби. Але раптова гроза спутала тут всі плани, за правилами змагань всі спортсмени мусили вийти зі своїх секторів і перечекати негоду в автомобілях. Турнірна таблиця постійно змінювалась, але станом саме на ранок після бурі наша збірна була на другому місті, після ПАР.

Я не буду тут розписувати як саме ловила наша команда: дистанції, насадки, підхід в годуванні і так далі й тому подібне. Нехай краще це роблять фахівці. Не хочу також коментувати те, чому першу рибу наша збірна спіймала аж о десятій вечора і як саме нам вдалось перебудуватись під нові умови, які докорінно відрізнялись від того, що було на тренуванні. Я хочу лише поділитись своїми враженнями.

Зображення

На березі я спостерігав за іншими командами і робив нотатки про те як саме вони ловлять та годують, потім передав ці дані в наш штаб де робились відповідні висновки і вносились (або ні) корективи в нашу тактику ловлі. Зокрема я найбільше дивився за збірною ПАР в зоні А. Вони ловили найбільше риб зі всіх команд, дуплети і навіть триплети клювань з заліковою рибою також були присутні.
Але як вони це робили... Вальяжно, нікуди не поспішаючи. До запасних пачок взагалі ще не торкались. Дуже помалу переоснащували ту палку, яку дістали з води. До клювання йшли через півхвилини. Був момент, коли не реагували на клювання через телефонну розмову і аж по її закінченні виважували рибу. Повна переконаність в своїй беззаперечній перевазі.

Токож крім власне розвідки я з такими ж самими добровольцями, що поїхали на край землі підтримати нашу збірну, займались тим, що постачали воду, харчі та інші ніштяки команді основи під час чемпіонату. Щоденно їздили кілька разів з того містечка Bloemhof на водойму. Звісно, що всі дуже переживали і намагались максимального допомогти нашим спортсменами у всьому. Вільного часу у мене майже не було, хіба пару хвилин перед виїздом з водойми. В той час я трохи оглядав навколишню природу цієї частини Південно-Африканської республіки, можу написати кілька свої спостережень:
Гір ніяких геть немає ніде, накатали тут тисячі км і всюди лише луга.
Може в інших частинах країни якось по-іншому, а центральна ПАР ось така рівнинна з кущами й поодинокими деревами. Пальм немає, якісь кипариси лише.
Диких тварин повно, але відразу тікають як пробуєш сфотографувати.
Загалом природа дуже-дуже схожа на українську і відрізняється тваринами з комахами :)
Ще цікавий факт, що вода після дощів не йде в землю, а стікає кудись. Лежить потім величезними калюжами, всі дороги не магістральні перетворюються на такі річки як в нас в Карпатах.

Зображення

Загалом чемпіонат був тяжким, все пішло не по плану і довелось дуже підлаштовуватись під нові умови. І тому фінальне шосте місце особисто я вважаю чудовим результом. Особливо враховуючи провальний початок.
Пригоди після фінального сигналу


Я вже не згадаю хто, але хтось дуже уважний й спостережливий з наших хлопців зазначив, що існує невідповідність між його підрахунками та цифрами риби в офіційних протоколах. Мало того, ми знайшли відзняту на відео помилку в протоколах зважуванні риби: дві рибини ненавмисно записали не нам, а збірній Болгарії. Наш керівник делегації разом з капітанами подалили офіційний протест і доказали помилку в діях суддів. Через це ми піднялись з сьомого місця на шосте, посунувши звідти російську збірну.
Тому святкування на урочистому бенкеті з нагоди закінчення ЧС для нас було особливо приємним, не зважаючи на ціну входу в 50 євро за кожного гостя)

Останній день в Африці видався особливим. Ми дуже довго тягнули з пакуванням всього інвентаря і власне виїздом в аеопорт, який нагадаю знаходиться в 320 кілометрах. Їхали ми по часу вже геть в притик. На півшляху в причепі нашої машини лопає колесо і виявляється, що запаска залишилась в готелі. Довелось перепаковувати поспіхом все по машинах, сідати один одному на руки і їхати далі як вже є. А причеп ми просто відтягнули під дерево на узбіччі.

Зображення
Коли один з наших водіїв ставив авто на парковці, то трохи нормально так задів фаркопом якесь інше авто.
Ми довго не могли дорахуватись всього багажу, а потім нам його не хотіли пропускати в літак через якусь негабаритність, хоча сюди все чудово проїхало.
В тому ж аеропорті при перевірці безпеки дотошно перевіряли наші ручні поклажі і вимагали пояснень щодо снастей, девайсів і навіть тих нещасних пари пакетів бойлів які ми везли назад.
Всі ці розборки за негабаритну ручну поклажу, негабаритних основний вантаж та перевірки добряче поїли всім нерви і як вінець всіх пригод двоє людей взагалі не встигли сісти в літак і залишились в аеропорту Йоханесбурга O. R. Tambo ще на одну добу.
Висновки


Мені все сподобалось, залюбки поїхав би ще на таку пригоду.

Ось загальна статистика змагань про виловлену рибу:

Зображення

P.S. Всі фотографії та відео завантажив окремо в альбом: https://photos.app.goo.gl/zYyaC9sWQLTAiJ2NA
Рибу потрібно ловити там, де вона є.
Рибу потрібно ловити тоді, коли вона клює.
Рибу потрібно ловити на те, що вона зараз хоче їсти.
Відповісти

Повернутись до “Звіти”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість