Цієї неділі чекав з нетерпінням, так як останнім часом дуже рідко вдавалось вирватись на риболовлю, а тут деякі проблеми були вирішені та й «таможня» дала добро. Отже підйом в 5.30. За вікном несподівано сильний вітер, небо затягнуте хмарами, проте дощу немає, це вже добре. Але порівнюючи попередній день, погода оптимізму не добавляла. Вийшовши на вулицю, вирішив повернутися і одітись потепліше. Вийшовши вдруге, розумію, що не взяв фотоапарат (і як я збирався звечора :oops: :evil: ). Вертатись вже не став. Вихід на зупинку, посадка в маршрутку і в 6.10 я у товариша. Кава, бутерброди і вперед за полосатим. Якихось 300 м і ми на воді. Народ сидить, намагаючись впіймати карася. Спінінгістів не видно. Розпочинаємо ловлю і розуміємо, що погодні умови вплинули на кльов риби не в кращу сторону. Виходів окуня ніде не видно. Першим розловився напарник впіймавши стограмового окунця. Потім, незважаючи на всі наші зусилля, окунь ігнорував наші приманки. Так продовжувалось десь до 11.00 год, доки ми не натрапили на одне місце з досить пристойною ямкою (4,5м) як для такої водойми. Окунь стояв на самому дні в корягах і приходилось його виманювати вище граючи приманками, хоча декілька приманок ми там залишили. Таким чином вдалося умовити 8 окунців. Потім прийшлося далі переміщатися у пошуках риби. Під’їхав ще один знайомий, мета якого була хоч щось зловити, так як він тільки почав освоювати спінінг. Пообідавши , вже втрьох випливли на водойму. Погодні умови тим часом помінялися: вітер стих (іноді зовсім його не було), порідшали хмари і час від часу з’являлося сонце (близько 12.30 год). Крім цього помітили, що за метрів триста від нас ловив спінінгіст, який досить тривалий час полоскав приманки не сходячи з того місця. На наше запитання, він відповів, що зловив декілька цілком пристойних окунів. Ловив на обертові блешні (які не видно було). Ми попливли далі і не дарма. Помітили, як посередині водойми, де ми ніколи до цього часу не ловили, по воді пострибала невелика рибка, втікаючи від невидимого переслідувача. Заякорившись двома човнами ми почали обловлювати дане місце. Через декілька хвилин з’явились результати у вигляді 100-150 грамових окунів. Періодично зміщуючись в радіусі 70 м ми потроху ловили окунів, попадалися і цілком достойні екземпляри 200-250 грам. Шкода, що не було фотоапарата :evil: . І тут у мене, після деякої перерви у клюванні, несподіваний різкий удар. Підсікання і рибина почала неабиякий супротив на тому кінці. Не поспішаючи в виважуванням риби я все-таки намагався не зволікати так як пам’ятав досвід минулого року, коли окунь завів у затоплений корч і таким чином звільнився від гачка. Проте на цей раз все скінчилося добре і красень окунь в районі 400 гр (може і більше) опинився в човні. Моїй радості не було меж, так як цей окунь був найбільшим із зловлених мною на спінінг. Але через деякий час, товариш який приїхав до нас пізніше, заставив мене засмутитись (в плані, що не моя риба сьогодні буде найбільшою), бо на другому кінці його ліски ходила рибина набагато більша ніж моя. Його «суперовий» китайський спінінг скрутило в бублик, а невеликий надувний човен аж розвернуло від різкого ривка риби. Даючи йому поради ми тим часом підпливли до нього і врешті решт допомогли закинути в човен су перового окуня вагою ніяк не менше кілограма. Що в цей час відчував щасливець я на жаль не зможу вам передати. Руки трусилися і він так само як і ми не міг відвести погляду від риби. Таких я в цій водоймі ще не ловив. Що ж, новачкам везе. Привітавши колегу ми з подвоєною енергією почали кидати спінінгами. Проте далі спромоглися впіймати ще декількох залікових окунів і все. В районі 16.00 рибалка була закінчена. Новачок впіймав 6 непоганих окунів в тому числі і трофея (фотку обіцяв потім дати). Я із своїм напарником більше 50 окунів на двох.
На фото частина вже почищеного улову і мій трофей, цього дня. До речі в ньому було дві непогані плотвиці, якими він, судячи з їх стану, не так давно поласував. Отаке. Всім ні хвоста ні луски.


