Коли вже трішки починаєш розуміти на що повинен бути схожим нахлист
, а тим більше коли при оверхеді не обертаєшся, щоб глянути чи розвернулась петля, і тим більше коли цілеспрямовано піймано вже трішки хвостів, ненароком починають закрадатись в голову думки 
про можливість половити на гірській ріці. Думки згодом поволі переростають в плани, котрі при великому бажанні досить швидко реалізуються. Так і в нашому випадку. Думки вголовах, потім декілька мимовільних фраз, які потім переросли в конкретні розмови і далекоглядні плани. Так у нас з STARTERом зароджувалась перша нахлистова міні експедиція в Карпати..Хоча наважились ми можна сказати випадково. В телефонній розмові з своїм приятелем та колегою, Дмитром, що мешкає в Тисмениці і дууууже давно практикує нахлист, а також організовував два перших чемпіоната країни з нахлисту, дізнаюсь, що у нього запланований візит наших колег з Києва. Ми вирішуємо приєднатись. Узгоджуємо деталі, адже не хотілось втручатись у чиїсь плани. Виявилось ніхто непроти
. Повідомляю STARTERа про можливість здійснення маленької мрії, яку він звіснож радо підтримав 
.Отже дату призначено. Почалась підготовка. Майже щоденні дзвінки Дімону, форуми...
Час пролетів досить швидко. Не встигли споглянутись, а ми вже мчали в бік Франківська. Доречі напередодні виїзду дізнаємось, що хлопаків зі столиці напревиликий жаль небуде, так як і нашого давнього друга, надійного напарника, KYMа
, який дізнався про можливість поїздки тільки коли стало відомо, що киян не буде. Особисті справи не дозволили насолодитись неповторно чистим повітрям Карпатських гір та шумом води, що стрімко мчить між каміняччям. Але гадаю, що ця поїздка стане гарним початком, і в наступний раз ми зможемо відпочити у великій, дружній, веселющій компасі. 
Добрались без проблем с комфортом, під трекі Armin Van Burren.
Тисмениця, гаряча кава від Дмитра з домашнім сирником. Перевантаження в Дімин Fiat Doblo і вперед, на зустріч новим враженням....
До місця призначення від Дмитрового будинку, біля 100 км, які пролетіли просто блискавично та весело, а також видовично, томущо манера їзди Франківських водіїв вражала, щоправда і висажувала неслабо
Вирішуємо спершу спробувати піймати форель на ріці Свіча. Сказано - зроблено. Прибуваємо, швиденечько напялюємо вейдерси, сумки, желети, оснащаємось і спускаємось до ріки. Декілька хвилин інструктажу від досвідченого Дімона, що потрібно робити, як проводити, йдемо пробувати відтворювати побачене....
Буквально через пів-години у STARTERа відбувся дебют
Радість на обличчі - неймовірна
емоції переповняють, сама, що не є нахлистова риба, піймана зовсім поруч..Потім відзначається Дімон, причому дуплетом, майже одну за одною виймає дві форелькі з одного порожика.
Випереджаю його, стаю вище і буквально на першій проводці заробляю чітку покльовку на німфу, проте шуганувши в низ по течії повз мене, моя можлива перша фореля - чкурає. Не засмучуюсь - працюємо далі.
Вище себе помічаю приборкання STARTERом наступної красуні
Радіємо разом. Кльове видовище. Стоїш на камінні, в поляризованих окулярах проглядується абсолютно все дно, на глибину кількох метрів, кожен камінчик. Досить рідко можна помітити рибку, вона маскується дуже ретельно, природний камуфляж ій в цьому сильно допомагає, і тільки правильна проводка приманки, або необережне поводження риболова
може виявити рибку. Ось так проводиш німфу повз камінчик, який здавалося б бачиш абсолютно весь, раптом ТУЦ!! чіткий удар, підсічка і маленьке плямисте пружне тільце з неймовірною швидкістю пролітає повз тебе у воді, відчайдушно пручаючись і інколи навіть вистрибуючи з води, це просто... 
Десь приблизно по такому сценарію я таки взяв і свою першу форелю, щоправдв без свічки, з конкретною свічкою був пійманий самий більшечкий пструг а, близько 25 - 28 см довжиною..
А в мене отакенька
Загалом за перший вихід на воду було піймано 5 + 1 схід у Віктора, близько 6 у Дімона ну і у мене 1 + 1 схід
Рушаємо на річку Мізунку, де плануємо піймати харіуса на суху муху і переночувати...
Розпалюємо багаття, ставимо намети і в річку пробувати піймати харіуса, скажу відразу в силу дуже низького рівня води він нас кльовом не побалував, але дещо зрозуміти вдалось. Одного залікового взяв Дімон, біля 25 см, у STARTERа було безліч виходів у харіусовому місці
Але стомлені вирішуємо рухатись в табір, до якого досить немало, бо коли йдеш проти течії в бажанні піймати, то не помічаєш дистанцію, а коли доводиться повертатись, тільки тоді реально розумієш пробіг
Ось так виглядав зворотній шлях на Свічі
а ось так на мізунці
Дімка люб"язно зготував для нас вечерю, ми ж рубали дрова, підготовлювали овочі, підрізали ковбаску...
Наша скромна ватра
Досить культурно та просто чудово посидівши біля неї, завалюємось спати. Вставати рано не потрібно, бо кльові години наступають після 10ої, отже неспішно поснідавши, направляємось ловити харіуса, але як я вже казав, кльов був не фонтан, але декількох нанохаріусів довелось потримати в руках, плюс сходи і обриви більшого, томущо спокушався він лише на сухарь зв"язаний на 18 - 20 номері та на 0.08 - 0.10 повідку
Такий стан речей, в порівнянні з досить активним кльовом форелі змусив нас зібрати табір та переїхати на Свічу.
Як виявилось на Свічі теж був дитячий день
Але наш сенсей
всеж таки змусив одного залікового харіуса, близько 30 см спокуситись на запропоновану ним німфу, фото нажаль до нас ще не дібралось, але як тільки буде відразу з"явиться тут, а також хтось в ямці відтяпав йому німфу на 0.14 повідку Отака ось вийшла в нас поїздка, яка я думаю стане доброю традицією.
Дуже хотів би подякувати Віті STARTERу за надійну веселу компанію у реалізації даної поїздки,а також Дімону за радушний прийом, потрачений на нас час, та переданий досвід
молодці!!!
