Тобто, це пасивний вид пошуку риби, який зводиться до вибору місця ловлі та закорму, з надією залучити той чи інший вид риби.
Обов'язковою додатковою умовою прикормки є не наситити рибу, а розігріти в ній почуття голоду.
Так, техніка і тактика прикормлювання відрізняється від методу або способу ловлі ( мах, штекер, матч...).
Оскільки я прибічник ловлі на мах ( тобто з використанням махового вудилища), то мова піде саме про прикормлювання "місця відпочинку" для нього. ( Особистий досвід).
Перш ніж прикормка відправиться у зону ловлі , її потрібно замішати, довести до правельної " кондиції"; це не стосується готових кормів, хоча це не панацея, а як правило, і для них додатковим інгрідієнтом, як мінімум, виступає вода.
Здавалося, що тут тяжкого - замішав, розмішав, закинув.
Так, в принципі воно так і є, але від правельності проходження всіх цих етапів, в великій мірі залежить і результат риболовлі.
Чесно кажучи, багато хто цього не розуміє і перекладає вину на погану прикормку, погодні умови або шукає іншу причину, замість того, щоб проаналізувати і розібратись поетапно, і тільки тоді робити висновки.
Я спеціально не говорю про склад прикормки, бо це особистий вибір, який, як правило, залежить від товщини гаманця.
Використовуючи прикормку її потрібно в чомусь замішати, це може бути як миска так і відро, головне, щоб було комфортно замішувати.
Отже, з самого початку я засипаю у відро прикормку у сухому вигляді і ретельно перемішую рукою ( в ідеалі шуруповерт). Тількі після цього я починаю добавляти воду, тобто наступний етап це - зволоження.
Зволоження проходить у декілька етапів, який ділиться на паузи, під час яких наш корм набирає волологу.
Кінцевим моментом зволоження є стиснення рукою прикормки, при цьому не додаючи великих зусиль, при якій вона повинна ліпитися, а коли починаєш її розтирати, то при такому ж навантаженні вона розсипається. Час набухання прикормки хвилин 15 з візуальним контролем, тому що набухання прикормки відбувається по- різному в ту, чи іншу пору року, чи складу прикормки.
Після попереднього набухання прикормки, знову повторюємо такий процес.
Перед початком ловлі я додаю кукурудзу, горох, тощо, або подаю їх окремо.
О, ледь не забув, після кожного етапу зволоження прикормку потрібно проганяти через сито, для того, щоб вона набрала однорідної консистенції, тому сито це не зовсім данина моді.
Під час додавання живих кормів, слід враховувати, що вони також мають свою вологу.
Важливою умовою прикормки є те, щоб вона не була перезволожена або недозволожена, тобто при падінні в воду шар не розлітався, а через деякий проміжок часу рівномірно розсипався на дні.
З особистого досвіду скажу, що у випадку недо- або перезволоження прикормки це відразу відзначається на кльові, а й від так на результаті, оскільки риба знаходиться не на дні біля крючка, а у всіх шарах води. Це не означає, що це кінець, але на частоті клювань матиме відображення.
І все це завдяки " неправильному поводженні" часточок прикормки.
Отже, прикормка готова, відправляємо її у воду. Оскільки я використовую короткий мах, довжиною в 5 м., тому прикормка відправляється у зону ловлі не за допомогою спеціальної " приспособи", а просто рукою, і тут також є свої особливості.
Особливість n.1
Якщо ловля відбувається на водоймі без течії або при слабкій течії.
Снасть закинута, поплавок знаходиться у робочому положенні. В усіх випадках орієнтиром віправки прикормки слугує поплавок, але кидати її потрібно не на поплавок, а десь за метр від поплавка, бо падаючи прикормка не зупиняє свій рух, а повторює траекторію дуги. І коли кидаючи на поплавок прикормку, ми попередньо робимо основу для провального сету, при цьому говоримо, що така-сяка прикормка, погода, риба, але тут набагато все простіше, кормове п'ятно знаходиться дальше ніж наша приманка, тим і пояснюється відсутність клювань.
Особливість n.2, присутність течії.
Прикормка подається трішки в бік від поплавка, враховуючи силу течії, для того, щоб прикормка заносилася нею в обрану точку лову.
При киданні кульок у воду, слід відправляти їх в одну точку, якомога ближче один від одного, таким чином створюючи одне, єдине, суцільне кормове п'ятно з якомога меншим радіусом, при якому концентрується найбільше риби, у зв'язку з некочуванням риби по " перелітним" кулькам.
Я все згадую про кульки прикормки, але тут також є своя особливість, хоча , можливо, тільки для мене.
Для ловлі в стоячій воді я використовую кульки ( як часто пишуть в рибацьких статтях в розмір з тенісний шар або апельсин), але це тільки, якщо дно рівне. Якщо ж присутня течія чи нерівності рельєфу дна при якому форма прикормки типу кулька почне рухатись, то я ліплю різного роду конструкції, які можуть бути будь- які, аби тільки не котилися.
Ще одним цікавим "ноу-хау" є для мене використанння шарів прикормки в які всаджені зубочистки ( вичитав в неті). Не багато, дві, три з різних боків. Це робиться з двох причин:
1) прикормка не переміщається по дну;
2) зубочистки, які піднялися на поверхню сигналізують про, те що прикормка розпалася, її місце знаходження .
Що стосується тактики, то ніколи не потрібно перекормлювати рибу, навіть, якщо прикормка є дорога, яка складається з мікро частинок, риба просто нахапається її і взагалі відмовиться клювати.
Цікава ситуація колись була на озері Басів Кут. Це було літо, мій знайомий сказав, що йде карась як дурний. Прибувши на водоймище в другій половині дня з пучком телескопів я заходився їх приводити в бойовий стан. Нас з товаришем розділяв очерет. Перша вудочка з поплавком з пір'я і ліскою як канат була закинута в сантиметрів двадцяти від очерету.
Поки я розбирав інші снасті підходить знайомий і каже:
- а де твій поплавок?!
Я зирк туди, справді немає, підсічка і є кругляк-кавалок грамів на 350. Прикормив макухою з піском, і так близько до 21.00 я витягнув з десятків три, один в один. Товариш був без прикормки, результат гірший, близько 2 десятків.
От собі і думаю, треба його привадити і тоді зловлю " мішок". Протягом трьох діб в один і той же час я висипав відро макухи з піском, ще з мене сміялись, мовляв, свиню можна вигодувати, а ти викидаєш у воду.
Настав час X, той самий час, приблизно погодні умови, тиск, я на своєму місці; товариш на своєму. Сказати який результат, перше що скажу - логічний. В мене штук 5, в товариша без прикормки штук з двадцять. Його карасі були нормальні, а мої "вагітні", при натисканні на брюхо відр.....ли ту макуху.Отже, висновок один, з якого виходить золоте правило - не перекорми.
Особливо це стосується різного роду каш. Тут також є важливий пунктик, кількість корму, яка кидається в стоячу воду і з течією повинна відрізнятися.
Я особисто, як правило, використовую на тихій воді від 1,5-3 кг. прикормки з всіма кінцевими добавками, на течії від 3-6 кг.
Окрему хочу сказати про строки придатності використання прикормок. Не дарма кожна упаковка містить дату до якої можна використовувати її, в принципі це положення стосується і різного роду каш.
На вигляд нормальна прикормка, яка використовувалася на попередній рибалці, може бути прокишша, оскільки вона , наприклад, вступила в реакцію з іншими видами прикормки, тото її складовими або з водою. На запах також нормально, але тільки для нашого з Вами носу, а для риби це буде, м'яко кажучи,- "какашка".
Що стосується каш, то тут ще більша проблема, в літню пору, навіть свіжо-зроблена кашка, в принципі в тому числі прикормка, може закиснути і до початку риболовлі, у зв'язку з сим маємо причинний зв'язок між прикормкою і наслідком у вигляді безриб'я, а з боку товариш який ловить на " свіжак", розглядає зовсім іншу картину.
Звісно ж в мене була така ситуація. Ставок, Велика Омеляна, зновк ж таки літо. Жара неймовірна, куплену прикормочну суміш по рецепту розбавив молоком, результат - скисла. 3 кг. недешевої прикормки пішло у смітник, хочу зауважити, що у смітник, а не у воду, доводити чому так немає сенсу, адже всі розуміють чого так.
Іще одне, тактика прикормлювання.
Для ловлі невеликої та середньої за розміром риби, (хоча правильніше підбирати прикорм і відповідно всі інші аспекти для конкретного виду риби), в залежності від пори року на мах, стартовий закорм від 3-5 апельсинів, тобто це класична тактика, і постійний докорм кульками з розміром в п'ять копійок.
Для ловлі на мілководді, обережної чи крупної риби використовую два методи в залежності від тривалості риболовлі:
1) стартовий закорм в який іде вся прикормка;
2) закорм розподіляю на два рази, на початку і на середині риболовлі по половині прикорму.
Ще одним цікавим моментом є те, якщо риба брала приманку і різко перестала не потрібно досипати відразу прикормку , адже це може бути в результаті активності тогож хижака або ж крунішої рибки, яка відігнала попередню, тому краще змінити приманку.
От наче і усе, з повагою forest!