Нерест та вік риби, де-які рибальські прогресії

[ihtiolog1]

Шановні колеги не забувайте про обсяги допустимих уловів на водоймах (3 кг на водоймах загального користування і 5 кг на водоймах закріплених за рибальськими колективами) до transа зауважень не має адже був не один.
Також повідомляю, що на даний час такі види риб як окунь, щука, судак, миньок перебувають на 4 стадії зрілості статевих продуктів (з 5 можливих) і готуються до нересту, отож вважаю за доцільне особин 3-5 річного віку відпускати на волю для ефективного відтворення (ИМХО). Старші вікові групи не мають якісної ефективності у відтворенні рибних запасів.

ДО РЕЧІ ОСОБЛИВО ЗВЕРТАЮ ВАШУ УВАГУ НА ТЕ, ЩО З 01 ЛИСТОПАДА 2009 РОКУ ПО 01 КВІТНЯ 2010 РОКУ ТРИВАЄ ЗАБОРОНА НА ЛОВ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ НА ЗИМУВАЛЬНИХ ЯМАХ У ВОДОЙМАХ РІВНЕНСЬБКОЇ ОБЛАСТІ.

Р.s. Перелік зимувальних ям і періодів заборон на лов буде висвітлено на сайті (вибачайте за запізнення).

[shalun_99]

отож вважаю за доцільне особин 3-5 річного віку відпускати на волю для ефективного відтворення (ИМХО). Старші вікові групи не мають якісної ефективності у відтворенні рибних запасів.

Якщо можна, видайте вагу чи довжину!
Запитувати рибу про її вік, трохи незручно(в жінок теж) :lol:

[ihtiolog1]

Що стосується віку риб, то їх запитувати не обов'язково, адже достатньо однієї лусочки щоби встановити це.

Слід відібрати луску із середньої частини тіла риб (біля спинного плавника).

[/img]
Далі розмочивши луску у воді і промивши її, за допомогою лупи (або зоркого взляда) порахувати річні кілця як у дерева. Це один із найпростіших дослідів щодо всановлення віку риб.

P.s. Точнісить віміру не перевищує 75 %, але для візуального огляду достовірність результату достатня.

[pensioner]

. Старші вікові групи не мають якісної ефективності у відтворенні рибних запасів.

Вот вам и "Маточное поголовье" , я всегда говорил что лучше отнерестятся три двушки чем одна десятка.

[Likar]

оффтоп, але НЕ ВИКЛАДАЙТЕ СПИСОК ЗИМУВАЛЬНИХ ЯМ!
Бо не вслідкуєте за всіма браконьерами!

[ihtiolog1]

Вот вам и "Маточное поголовье" , я всегда говорил что лучше отнерестятся три двушки чем одна десятка.

Однозначно віднерестяться і старі особини, але відсоток отриманої ікри, молоді, а потом і дорослих риб буде значно нижчий ніж у риб які нерестяться другий або третій рік (молодий вік)після наступання статевої зрілості.

P.s. Цей закон справджується для всіх тварин.

[Niko]

Питання до ihtiolog1. Одного разу, коли рибалив у Русивлі на рибгосповських ставах мав цікаву розмову із зоотехніком. Я з великою гордістю розказував про те, що коли зловив кілька карпів залишив собі самці, а інших випустив у стихію, щоб отримати потомство. Те, що я почув мене здивувало (я за фахом хімік-біолог), а саме міні сказали, що це я зробив даремно. Мами і тати карпи пезперечно відкладуть ікру і поллють її молоками, але шанс вижити мальку в умовах невеликої водойми нульовий. Пані сказала, що навіть якщо у водоймі відсутній окунь та щука фільтрування ікри проводиться карасем та плотвою і власне самим карпом. В господарствах після нересту дорослих особин забирають з нерестилищ. Але ж в природі відбувається відтворення без вилучення батьківських особин, тільки колючка та судак охороняє кладку. Прошу внесіть ясність.

[Горыныч]

А. ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук: "Виловлювання "недомірків" нищить рибні запаси"

З середини XX століття енциклопедичною істиною є те, що з тварин, які зустрічаються в Україні, найбільше промислове значення має риба (УРЕ, т. 17, 1965). Незважаючи на це та прийняття Закону України "Про тваринний світ" (1993, 2001), Закон України щодо ведення рибного господарства не розроблений, а тим часом найцінніші риби дозволяється ловити при певних їх розмірах, що наведені, зокрема, у Правилах любительського і спортивного рибальства (1999). Проте ведення рибальства за розмірами риб, що зазначені у цих правилах, можна кваліфікувати таким, яке не дозволяє одержувати рибну продукцію високої якості, а ще гірше - підриває відтворювальну здатність популяцій риб, завдяки чому зменшується їх чисельність, знищується іхтіорізноманіття водойм, кінцевим наслідком чого є падіння їх рибопродуктивності, втратою ними не лише рибопромислового, а й рекреаційного рибальства. Без врахування цього не можна вести будь-яке раціональне рибальство, а тим більше приймати Закон України щодо ведення рибного господарства принаймні у внутрішніх водоймах України. Це має бути одним з базових положень майбутнього державного документу "про рибу", чим й обумовлена поява цього повідомлення.

Наукою доведено, що для забезпечення найвищої продуктивності популяцій риб необхідно, щоб основу нерестового стада складали риби, які нерестяться принаймні повторно (Нікольський, 1965). До того ж найкраща запліднювальна здатність ікри та виживання личинок у риб спостерігається у плідників середнього віку, що нерестяться у розквіті статевих сил, тобто тоді, коли основне відтворювальне ядро на 70-75 % складається зі статево дозрілих плідників (Жукинський, 1964; Булатович, Булатович, 1979). Реалізація зазначеного розмірного складу уловів відбувається підбором відповідних знарядь лову. Якщо рибу ловлять крупновічковими знаряддями, які відбирають лише старші вікові групи і не зачіпають поповнення стада плідників, він буде сприятливо діяти на запаси, забезпечуватиме найбільший відбір рибопродукції. Навпаки, дрібновічковими знаряддями буде вилучатись та частина стада, яка не досягла статевої зрілості. Завдяки цьому будуть підриватись процеси відтворення, що призведе до зубожіння промислових запасів. Отже, основною тенденцією рибальства має бути збільшення вічок у знаряддях лову, до розмірів, які здатні відбирати рибу, починаючи з віку максимального приросту її іхтіомаси. Заниження мінімальних розмірів риб сприяє зменшенню розмірів вічок і, як наслідок цього, масовому вилову риб, які не досягли статевої зрілості і характеризуються малою промисловою цінністю (Жуков, 1974). Так, лящі масою близько 70 г мають жирність 2,3 %, масою 100 г - 2,5 %, масою 12 кг - понад 12 %; судаки масою 12 г характеризуються жирністю 1 %, масою 200 г - 2,1 %, масою 2 кг - 5,3 % . У зв'язку з цим є необхідність втілювати у практику будь-якого (промислового, любительсько-спортивного, рекреаційного) рибальства принцип, за яким розміри риб, яких дозволяється ловити, дещо більші, які враховували б, з одного боку, найкращу відтворювальну здатність стада, а з другого, - вік максимального приросту іхтіомаси стадом.

Зазначені принципи у сучасні правила рибальства на водоймах України не закладені. Воно ведеться на ресурсно виснажливих принципах. У цьому можна переконатись на співставленні відомостей щодо мінімальних розмірів деяких найцінніших риб, дозволених до вилову, зокрема у внутрішніх водоймах України, і їх розмірів, за яких вони приступають до розмноження, розмірно-масовою та віковою структурою нерестових стад цих же риб переважно у Кременчуцькому та Канівському водосховищах Дніпра. У цьому можна переконатись на характеристиках найважливіших промислових риб (лящ, судак, плітка).

Лящ.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 32 см.

У Кременчуцькому водосховищі самці ляща досягають статевої зрілості у віці 3-5 років при довжині тіла 25-35 см, самки - відповідно у 4-6 років при 28-37 см. Середня довжина їх тіла в уловах 31,6-37,4 см при коливаннях 25-54 см. Це свідчить, що основу стада складають молоді особини, які нерестяться здебільшого вперше. Омолоджений склад стада підтверджується й тим, що переважають плідники 4-6 років, кількість яких досягає 80,1-98,5%, якщо мати на увазі наявність у стаді найстаріших особин у віці 12-ти років (Сухойван, 1970).

Середньорічні прирости плідників ляща свідчать про сповільнення лінійного росту, починаючи з 5-го року життя нижче у таблицях підкреслено), і найвищий приріст маси у віці з 6 років (виділено напівжирним шрифтом):

Вік, роки 3 4 5 6 7 8 9 10

Довжина, см 9,7 5,6 4,7 3,8 3,0 2,5 2,7 2,4

Маса, г 266 359 325 372 363 360 620 500

Довжина тіла п'ятирічок ляща (у них зменшується річний лінійний приріст тіла до 4,7 см) становить 36 см. У цього ж виду найбільший річний лінійний приріст, що становить 372 г, спостерігається протягом 6-го року життя; довжина шестирічок становить у середньому близько 40 см. Певна частина таких самок уже нереститься повторно, що властиво всім 7-8-річкам; у них же і високі прирости маси тіла, що не характерно для молодших риб. Необхідно звернути увагу на річні прирости маси ляща протягом 6-8 років життя: вони не дуже істотно відрізняються від приростів на 5-6-му роках життя. Останнє може бути наслідком селективної дії сіткових знарядь лову: вони відбирають у першу чергу особин, що ростуть найшвидше, внаслідок чого змінюється генофонд популяцій у бік збільшення кількості особин, для яких властивий сповільнений темп росту. Це негативно впливає на відтворювальну здатність популяцій риб, сповільнюючи темп їх росту, збільшуючи вік першого статевого дозрівання особин, зменшуючи якість статевих продуктів, а також життєздатність і чисельність їх потомства (Білько та ін., 2001).

Отже, для ляща оптимальним є такий склад стада, у якому особини 6-8-річного віку (середнього віку, зважаючи на тривалість життя ляща) становили б понад 75%, дозволяти його ловити необхідно при найменшій довжині тіла 40 см і масі здебільшого понад 1,5 кг, а не освоювати "підлящиків" (молодих лящів) масою менше 1 кг. Між іншим, щоб уникнути відповідальності за виловлювання лящів, розміри які менші, ніж дозволені до вилову, їх у промислових уловах обліковують разом з плоскиркою, на яку дещо схожі молоді лящі. Виловлювання лящів рекомендованого, більшого розміру забезпечить й більшу відтворювальну здатність стада: плодючість самок завдовжки 40-45 см становить 144-452 тис. ікринок проти 41-254 тис. у самок завдовжки 27,1-37,0 см.

Практично улови лящів у Кременчуцькому водосховищі на 45 %, у Каховському - на 70 % складаються з особин, які не досягли статевої зрілості або нерестяться вперше, вдруге вони становлять відповідно 44 та 15 %, втретє - відповідно 10 та 7 % (Дячук, 1971). Це, очевидно, поряд з іншими чинниками, не сприяло повноцінному відтворенню популяцій лящів у зазначених водосховищах: уже в 1981-1985 рр. середньорічний улов цього виду у Кременчуцькому водосховищі проти 1971-1975 рр. зменшився у 4 рази (з 3182 до 786 т), у Каховському - проти 1966-1970 рр. у 3 рази (з 3689 до 1243 т) (Сухойван, Вятчаніна, 1989). Між іншим, при веденні спецлову ляща у Кременчуцькому водосховищі з застосуванням сіток з розміром вічок 100-130 мм улови ляща на 93-95 % складались з особин завдовжки понад 38 см (Озинковсь-ка, Полторацька, Тарасова, 1990), тобто вона близька до запропонованої вище.

Судак.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 42 см.

У Кременчуцькому водосховищі статевої зрілості судак уперше досягає у віці 2-4 років, але основна маса обох статей дозріває у 3 роки: самці при довжині тіла 35-45 см, самки - 37-47 см. Середня довжина тіла в уловах 47,1-51,8 см при коливаннях 35-75 см; переважають плідники 3-4 років -80,4-96,4%; найстаріші зареєстровані плідники досягають 9-річного віку (Сухойван, 1970).

Середньорічні прирости судаків свідчать про сповільнення лінійного росту, починаючи з 6-го року життя (підкреслено), найвищий приріст у віці 7 років (напівжирний шрифт) і досить високі прирости маси у віці 6-9 років:

Вік, роки 3 4 5 6 7 8 9

Довжина, см 22,6 6,8 7,9 3,4 6,4 4,3 3,9

Маса, г 713 665 679 690 1400 804 825

Довжина тіла шестирічок, у яких лінійний ріст сповільнюється, становить у середньому трохи більше 55 см, семирічок, у яких найбільший щорічний приріст маси, - 65 см. Певна частина самок цього віку уже нереститься повторно, що властиво всім старшим самкам. Найбільший щорічний приріст маси спостерігається у семирічок і перевищує 1 кг, високі вони й у наступних вікових групах. Отже, судака доцільно ловити при довжині тіла 65 см (проти дозволеної 42 см), коли у нього й найкращі гастрономічні якості, а в складі стад понад 75% складали б 6-8-річки. При сучасному промислі не відбувається нагромадження судаків старшого віку, його стада надзвичайно омолоджені, якщо мати на увазі, що у Каховському водосховищі зареєстрований судак 13-річного віку (Ващенко, 1973).

Плітка.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 18 см.

За даними П. Г. Сухойвана (1970), плітка була найчисленнішим, але малоцінним видом Кременчуцького водосховища, у зв'язку з чим відомості про неї він майже не наводить. З березня 1978 р. плітка зареєстрована промисловим видом, який дозволяється ловити при зазначеній вище довжині тіла. Тому використані дані про плітку Канівського водосховища (Снєжина, 1979), яке з'явилось у вершині Кременчуцького водосховища після перебування цієї акваторії у складі останнього протягом 15-ти років. Встановлено, що плітка починає дозрівати у віці 2-3 роки: окремі самці досягають статевої зрілості при довжині тіла 6,7, самки - 7,0-7,5 см. Середня довжина тіла в уловах у 1975-1977 рр. коливалась від 18,7 до 19 см. У стаді переважали 4-6-річки - 82,9-94,3%; найстаріші плідники досягали 12 років (Снєжина, 1979).

Середньорічні прирости плітки свідчать про сповільнення лінійного росту, починаючи з 4-го року життя (підкреслено), і досягнення найбільшого приросту маси у віці 6 років (напівжирний шрифт):

Вік, роки 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Довжина, см 3,5 ЗЛ 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,0 3,0

Маса, г 41 45 70 85 85 80 71 99 75

Довжина тіла чотирирічок плітки становить в середньому майже 18 см. Проте уже з 5-го року життя помітне зростання маси, яке досягає найвищого рівня на 6-7-му роках (напівжирний шрифт), коли плітка досягає маси майже у 7 разів більшої, ніж у 4-річному віці, майже 350 г, що відповідає середній довжині тіла 25 см. Очевидно, при такій довжині тіла плітка має привабливіші харчові якості, ніж при довжині тіла 18 см, яка введена правилами рибальства і вважається оптимальною (Снєжина, 1979). Та й плодючість чотирирічних самок у 2,5-3 рази менша, ніж шести-семирічних; крім того, останні забезпечать і більшу кількість життєздатного потомства.

Щука.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 35 см.

Основна маса самців щуки дозріває при довжині тіла 26-30 см, самок - при 30-34 см. Середня довжина тіла в уловах -47,0-55,8 см при коливаннях 25-95 см; переважали плідники 2-4 років - 88,5-93,6%, інколи до них долучались й п'ятирічки; найстаріші плідники досягали не більше 9-ти років, завдовжки 95 см (Сухойван, 1970).

Середньорічні прирости щуки свідчать про сповільнення росту тіла у довжину, починаючи з 6-го року життя (підкреслено), і досягнення найбільшого приросту маси у віці 7 років (напівжирний шрифт), проте відносно досить значні прирости маси і протягом 5-го та 6-го року:

Вік, роки 2 3 4 5 6 7 8 9

Довжина, см 10,5 9,7 9,5 11,3 8,5 7,5 3,6 8,9

Маса, г 386 694 990 1321 1635 1857 1169 1882

Довжина тіла 5-річок щуки становить в середньому майже 70 см, маса - близько 3,5 кг. Не дивлячись на те, що найвищого зростання маси тіла щука досягає на 7-му році життя при середній довжині тіла 85,9 см і масі трохи більше 7 кг мінімальний розмір щуки, за якого дозволяється її ловити, є всі підстави прийняти довжину не менше 70 см. Це дозволить нагромаджувати у стаді особин середнього і старшого віку (7 9 років): в нинішніх умовах воно занадто омолоджене, про що свідчить переважання особин здебільшого у віці 3-4 років лише в окремі роки їх доповнюють й п'ятирічки, але останніх трохи більше 20%.

Синець.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 22 см.

Статева зрілість у самців настає у віці 2-4 роки при дов жині тіла 20-24 см, у самок - у віці 3-4 роки при довжині тіла 21-26 см. Середня довжина в уловах - 24,2-27,8 см при коливаннях 20-35 см, переважали плідники 3-4 років - 46,9 95,6%; найстаріші плідники досягали 8 років.

Середньорічні прирости синця свідчать про сповільнення лінійного росту з 4-го року життя (підкреслено) і зростання маси, найвищий приріст якої відбувається у віці 5-ти років (напівжирний шрифт):

Вік, роки 3 4 5 6 7 8

Довжина, см 4,1 3,7 2,9 2,6 1,4 0,5

Маса, г 76 121 131 106 48 72

Довжина тіла 4-річок синця, у яких помітне сповільнення лінійного росту, становить в середньому трохи більше 27 см Незначна частина самок цього розміру та віку бере участь у нересті повторно, бо в уловах переважають особини з середньою довжиною 20-26 см - при розмірах першого досягнення статевої зрілості. Найбільший щорічний приріст маси спостерігається у п'ятирічних синців, довжина тіла яких становить в середньому 30 см. Отже, для виловлювання цього виду найдоцільнішою є зазначена мінімальна довжина тіла, при дотриманні якої буде забезпечуватись його ефективне відтворювання внаслідок нагромадження у стаді особин середнього віку – 5-6-річного (а не 3-4-річного) віку, а також він буде якіснішим, як харчовий продукт, ніж при довжині тіла 22 см.

Очевидно, з наведених прикладів зрозумілий принцип встановлення мінімальних розмірів риб, за яких їх доцільно ловити з метою збереження кожного представника рибного різноманіття. Тому про решту видів наводяться відомості щодо мінімальних розмірів риб, за яких їх дозволяється ловити, та щодо віку та розмірів і віку їх статевого дозрівання і структуру уловів, а також рекомендований мінімальний розмір, за якого можна ловити, без представлення порядку його визначення

В'язь.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 28 см.

За даними колективу авторів (Бруєнко та ін., 1974), лише окремі в'язі досягають статевої зрілості у віці 4 роки при довжині тіла у середньому 27 см. За цієї довжини дозріває лише 10% нерестового стада, здебільшого самців, при довжині 2£ см починає розмножуватись близько 50% стада. Проте навіть при 32 см близько 20% його особин, особливо самок, ще не беруть участі у нересті. Масове дозрівання обох статей спостерігається при довжині тіла 33-34 см. Середня довжина в уловах – 32,6-34,8 см при коливаннях 27-42 см, переважають плідники 4-6 (88,2-91,9%) чи 5-7 (83,7-89,5%) років; найстаріші плідники досягали 9 років.

Рекомендується ловити в'язя при довжині тіла 35 см.

Короп.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 35 см.

Статева зрілість у самців коропа вперше настає у віці 2-3 роки, при довжині тіла 32-37 см, у самок відповідно — у 3 роки при довжині тіла 38-45 см. Середня довжина тіла в ловах 37,0-46,6 см при коливаннях 32-67 см; переважали плідники 3-5 років – 96,5-99,3%; найстаріші плідники досягали віку 10 років (Сухойван, 1970).

Рекомендується ловити коропа при мінімальній довжині тіла 55 см.

Чехоня.

Згідно з правилами, дозволяється ловити при довжині тіла 24 см.

Статевої зрілості чехоня досягає на другому-четвертому роках життя, але основна маса обох статей дозріває у віці трьох років. У віці 2 роки дозрівають лише поодинокі самці. Статева зрілість у самців настає при довжині тіла 20-23 см, у самок - при 22-25 см. Середня довжина тіла в уловах 23,3-29,2 см при коливаннях 20-40 см, переважали плідники 3-5 років - 91,1-98,9%; найстаріші плідники досягали віку 7 років (Сухойван, 1970).

Рекомендується ловити чехоню при мінімальній довжині тіла 32 см.

Отже, мінімальні розміри риб, за яких їх дозволяється виловлювати, в Україні встановлені такі, що більшість з них безперешкодно виловлюються до їх статевого дозрівання. Це не сприяє збереженню рибних запасів, одержанню високоякісної рибної продукції. У той же час відомо, щонайбільший приріст м'яса і нагромадження жиру в тілі риби відбувається після першого, а іноді й другого нересту. Тому для раціонального використання рибних ресурсів та одержання повноцінної рибної продукції мінімальні розміри риби мають пов'язуватись з періодом найбільшого приросту маси.

Викладене поряд з іншими чинниками сприяло тому, що нині тільки у каскаді дніпровських водосховищ зменшення уловів досягло трикратного розміру (Природно-ресурсний, 2001). Це є наслідком нераціонального ведення рибного господарства: в рибальство включені всі вікові групи риб, у тому числі і їх молодь. Рибні запаси занепали, а тому будь-яка інтенсивність рибальства не здатна підтримувати вилов з метою одержання високоякісної рибної продукції. Навпаки, відбувається зменшення уловів, бо підриваються процеси відтворення риб. З кожним роком відбувається посилення цих явищ, ліквідація яких потребує значних заходів, які до цього ще не застосовувались, а без них наші водойми чекає безриб'я.

Виловлювання риби за збільшеними мінімальними розмірами буде сприяти раціоналізації ведення рибного господарства: забезпечить ведення рибальства на старших вікових групах, які характеризуються найбільшою масою. Це сприятиме нагромадженню у водоймах потужних стад плідників, що забезпечить повноцінне природне відтворення найцінніших видів рибного населення внутрішніх водойм України.

Отже, відтворенню та охороні іхтіорізноманіття у внутрішніх водоймах України, поряд з іншими заходами, сприяла б ощадлива

ідеологія ведення рибальства, а саме: виловлювання риб, мінімальні розміри яких забезпечують повторний нерест плідників, максимальне зростання їх маси; створення сприятливих умов для розвитку ощадливого любительсько-рекреаційного рибальства і припинення сіткового промислу, який порушує високі продуктивні властивості рибних популяцій. Зазначене має стати одним з наріжних складових для розроблення Закону України про ведення рибного господарства у внутрішніх водоймах України.

А. ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук