Сусіди з Волині з радісними почуттями повертаються з Барабоя. За відсутності на ЧУ рівненчан вони відчули всю привабливість офіційних змагань та їх "товариську" атмосферу.
Цитую:
"Та що там новини, їдуть додому. Віталіку шчуку 6 кг так і не зарахували: тіпа він зайшов в чужу зону при виважуванні, хоча сусід цю зону делікатно звільнив (фейр-плей по-нашому). Падонкі аднозначно. Не буде в них тепер стільки команд і учасників на наступних змаганнях"...
ЧУ спінінг з берега с.Барабой 26-28.03.10р.
-
StriDer
- Дослідник
- Повідомлень: 62
- З нами з: 14 квітня 2009, 00:00
- Звідки: Львів
- Контактна інформація:
Якщо не проти, вивішаю у вас першу частину звіту. Продовження і фото пізніше.
До поїздки готувались довго. Принаймні морально і теоретично - думали, вчитувались в звіти з попередніх змагань на Барабої, намагаючись знайти хоч якісь зачіпки. З практичною підготовкою було значно гірше - лід на стоячках вперто не хотів сходити. А їхати на змагання такого рівня не тримавши спінінг в руках кілька місяців якось не пасувало, тому за тиждень до змагань рвемо величенькою компашкою на канал в Добротвір нагадати собі трішки, що ж з тою снастю треба робити. Пригадали, рибки чуток наловили. А свої снасті нормально так і не перебрав, не зробив\придбав кілька речей, що дало про себе знати пізніше... Але про все по-порядку.
На водоймі тре було бути в п"ятницю, тому вирушаємо в четвер зранку, щоб нормально виспатись і в пятницю зі свіжими силами тренуватись. Снастей понабирали на всі можливі випадки - в мене 5 прутів(навіть нахлист взяв), в Богдана - 4, в Юри і батька чуток менше. Повний багажник снастей. Але четверо більш-менш терпимо пакуємось у "вісімку", ще й троха місця вільного є. Дорога далеченька, стан доріг до Вінниці просто паршивий, далі чуть краще, ну хоч траса "Київ-Одеса" потішила якістю. Доїхали до Іллічівська, де ми винаймали квартиру, зі всілякими кавами\перекурами за 14 годин. П"ята точка була дуже цим незадоволена, дуже...
Ну нічого, компанія хороша, якось та й доїхали. Квартирка однокімнатна, спальних місць виявилось 3.5. Комусь доведеться спати на підлозі. Знайшовся один доброволець. Перед командою "відбій" дзвоню до Кощука Сергія ("КУМ"), який люб"язно поділився своїм досвідом лову на цій водоймі. Правда через те, що озера не бачив ні разу, уловисті точки не дуже то й запамятовувались, але я старався! Трохи інфи про активність риби дізнаємось від друзів з Волині, які приїхали на день раніше за нас і сьогодні тренувались - щука клює непогано, за день - по 16-20 штук брали, розмір - 300-400 грам, трофеїв нема, окуня дуже мало, риба скупчується в певних точках - з однієї можна дуже непогано наловити, в іншій тупо простояти. Переварюєм зібрані дані, пробуєм виспатися. В мене не дуже то й виходить - під могутній храп одного з членів ФРСЛО довго не поспиш.
Від Іллічівська до Барабоя менше 20 км, десь опів на десяту ми вже там. Нарешті я його побачив - щось не так я собі його уявляв, думав - здорове озеро, а тут - так собі, не вразило ... Природи немає зовсім(в принципі, як і скрізь в тому регіоні - степ, не моє це) Вітаємось, сплачуємо внесок, отримуєм пакет з усілякими приємними дрібничками... Збираємо снасті і в бій! Сьогодні до початку офіційного тренування можна ловити тільки з 3-х містків, що біля місця розташування команд. Бажаючих багато, стоїмо практично плече-в-плече. Помічаю, що хлопаки з київського "Золотого Карася" ловлять на колебло. Я ж ставлю копитко на 3 грамах. Вітерець в спину, летить непогано. Десь за 10 проводок далеко від берега в мене сідає перша щучка. Ура, ловиться! Міняю приманку, ставлю мікрушку - не клює, пробую воблерики разом з Богданом - твіч не працює, на колебло майже не ловлю, тому в арсеналі тіки одна, що підходить для даних умов - "томас" вагою 1\10 унції, що близько 3 грам. Теж не хоче. Юра тим часом ловить під ногами щучку на мікруху. Ставлю назад копитко - за пяток проводок знову удар - і щурик на березі. Ухтиж, це вже щось! В сусідів справи поганенько, рибу практично ніхто не ловить, воно і зрозуміло - ділянка лову маленька і дуже запресована.
Вирішую, що на цьому місці мало що буде зрозуміло по рибі, тому вирішую чекати офіційного тренування в зонах, а тим часом чуток повчитись нахлистовому забросу. Питаю дозволу в організаторів - ніби все ОК, стаю метрів за 15 від містків і тренуюсь. Та хвилин за 40 мене проганяють, мовляв тут зона змагань, і не бажано щоб я тут світився. Сперечатись не буду, знову збираю свій спін. В спортсменів справи доволі кепські - щось давно я не бачив, щоб хтось щось витягав. Тут прихожу я і знову з перших забросів витягаю хвоста, а згодом ще одного. Фігасобі... В батька під ногами покльовка на доволі величеньке для таких умов копито 2.5 - витягнув щучу луску, Юра одразу ставить таке ж - бере щуку... Результатом лову залишився дуже навіть задоволений, заробив сильну віру в свою приманку, що для мене дуже важливо.
Ось уже й час урочистого відкриття чемпіонату, шикуємось. Організатори представляють учасників всіх 23-х зареєстрованих команд. А за годину стартує офіційне тренування. Знаю про серйозну підготовку до змагань харків"ян і київлян - вони і в місцевих змаганнях участь брали, і відбори в збірну області тут проводили. От за ким треба дивитись пильніше. Ну і одесити звичайно...
Йдемо дивитись, що ж то за такі зони змагань, і пробувати зловити якихось хижаків. В зонах по 46 секторів. В зоні "В" останні 23 сектори розташовані на дамбі, перші 23 на так званому "дикому березі" - необлаштованій частині водойми(без містків). Тут камиш вздовж берега з проходами або невеликими пляжами метрів по 5-10 шириною. Заходити в воду можна майже у всіх секторах на дикому березі, до урізу камишів.
Чи то я десь вичитав, чи то КУМ мені сказав, та був впевнений в тому, що на дамбі взагалі риби нема(ще й усіх наших переконав), тому ми з батьком пішли на початок зони "В", за якою розташовувалась "А", Богдан пішов пробивати зону "С", а Юра залишився на дамбі руйнувати мої стереотипи. Постріл сповіщає про початок тренування.Стаю в кутку біля дамби, поруч Коротченко Андрій стоїть в більш перспективному секторі - на межі чистого берегу і камишів. За кілька хвилин помічаю, як він випускаю щучку назад в воду. В мене глухо - дуже мілко, в воду зайти не можна, ще й вітер "в харю". Довго на одному місці не затримуюсь, стараюсь пробити ті самі "точки", бо з приманкою ніби розібрався. Тут доволі мілко - на краю камиша чуть вище колін, на забросі - чуть нижче пояса. В деяких секторах є покльовки, беру одного щупакабра. Впринципі, початок зони працює весь. Батько тут непогано відловився - пару хороших окунів грам під 300, щурики. Йду далі в зону "А".
Тут трохи цікавіше - це так званий "вузький канал" - озеро звужується, глибина тут більша, ніж там де я щойно ловив, вже виходить джигова проводка. В 40-ві сектори не встати - всі зайняті, тому пробиваю тридцяті. ІВиловлюю рибку на копитце. Пробую колебалочку - беру ще 2 щучки. Практично всі сусіди витягають по 1 і більше риб - зона працює непогано. Щука невелика, 300-500 грам, як і казали луцькі спортсмени. Стараюсь запамятовувати робочі номери, адже помітив, що щука тут поодинці не ходить - зловив одну - є великий шанс взяти ще одну або навіть кілька. Спортсмени використовують різні приманки - та в основному силікон кольору машинного масла, салатові відтінки. Головне, що ловлиться в усіх, чомусь конкретному риба не надає переваги. Рухаюсь в перші сектори зони. По дорозі помічаю цікавий рельєф - берег тепер доволі крутий, а в 2-х місцях у воду заходить щось на зразок 2-х канав. Нажаль тут всі номери зайняті, мабуть це точка. В самих перших номерах практично нікого, пробую - кілька забросів і ось я вже відпускаю рибу. Сусіди тим часом на 2-х беруть 3 хвоста.
Так, тут ніби більш-менш ясно, рву в зону "С" до Богдана і Юри, йти туди добрих 15 хв. По дорозі трохи заблукав на базі, як виявилось пізніше, не один я такий . Всі зони відрізняються між собою. Тут доволі різноманітні умови - є і чистий берег, і зарослі камишу, і навіть кущі попід берегом, штук 10 мостиків, з яких можна ловити. В моїх за 2 години усього 3 хвоста - в Боді 2 і в Юри 1 і 2 шт злив, невесело... Я ж за 40 хвилин, що залишились, не мав жодного удару. Зато Юра на початку можна сказать "порвав" дамбу - за годинку з його слів на дімбі дуло взято 6 хвостів, причому 4 з них узяв він. То є суперово, тим більше, що спрацювало 3-4 сектори, які він запам"ятав. Фінішний постріл. Перед від"їздом тягнем жереб - мій порядок стартів - В А С. Збираємось додому думати, готуватись, відпочивати...
В шостій ранку треба бути вже на водоймі, та ми чогось довго вкладаємось спати - міняємось враженнями хто що бачив, цілий вечір перебираємо приманки (Юра на столі розклав такий асортимент, що і деякі магазини позаздрять) потім до "сємок" вчепились, а там "камеді клаб"... Цієї ночі хропіло вже двоє членів ФРСЛО, я ще й зробив тактичну помилку - ліг недалеко від них. Поспав години 3, жуть...
В 4:30 підйом, збираємось і в 5:50 ми вже на водоймі. Ранкове шикування, жеребкування секторів. Жеребитись викликають волинян - нема... Дзвоним Юрі Байді - застрягли на 20 хв переїзді, зараз будуть. Треба на завтра то врахувати, спізнюватись не хочеться.
Ну, скоро старт, ми в повній бойовій готовності, розходимось. Прямую в свій стартовий 23-й - це кінець дикого берегу, непогано, я і так сюди збирався, просто треба трохи перебігти в початок. В секторі поряд харків"янин Рома Мітюріч, він теж вочевидь не збирається затримуватись тут. Стартуєм, я біжу в початок, а він на дамбу. Хм... Дивно... Певно я чогось не знаю. Але не відволікаюсь, роблю те, що напрацьовано...
До поїздки готувались довго. Принаймні морально і теоретично - думали, вчитувались в звіти з попередніх змагань на Барабої, намагаючись знайти хоч якісь зачіпки. З практичною підготовкою було значно гірше - лід на стоячках вперто не хотів сходити. А їхати на змагання такого рівня не тримавши спінінг в руках кілька місяців якось не пасувало, тому за тиждень до змагань рвемо величенькою компашкою на канал в Добротвір нагадати собі трішки, що ж з тою снастю треба робити. Пригадали, рибки чуток наловили. А свої снасті нормально так і не перебрав, не зробив\придбав кілька речей, що дало про себе знати пізніше... Але про все по-порядку.
На водоймі тре було бути в п"ятницю, тому вирушаємо в четвер зранку, щоб нормально виспатись і в пятницю зі свіжими силами тренуватись. Снастей понабирали на всі можливі випадки - в мене 5 прутів(навіть нахлист взяв), в Богдана - 4, в Юри і батька чуток менше. Повний багажник снастей. Але четверо більш-менш терпимо пакуємось у "вісімку", ще й троха місця вільного є. Дорога далеченька, стан доріг до Вінниці просто паршивий, далі чуть краще, ну хоч траса "Київ-Одеса" потішила якістю. Доїхали до Іллічівська, де ми винаймали квартиру, зі всілякими кавами\перекурами за 14 годин. П"ята точка була дуже цим незадоволена, дуже...
Ну нічого, компанія хороша, якось та й доїхали. Квартирка однокімнатна, спальних місць виявилось 3.5. Комусь доведеться спати на підлозі. Знайшовся один доброволець. Перед командою "відбій" дзвоню до Кощука Сергія ("КУМ"), який люб"язно поділився своїм досвідом лову на цій водоймі. Правда через те, що озера не бачив ні разу, уловисті точки не дуже то й запамятовувались, але я старався! Трохи інфи про активність риби дізнаємось від друзів з Волині, які приїхали на день раніше за нас і сьогодні тренувались - щука клює непогано, за день - по 16-20 штук брали, розмір - 300-400 грам, трофеїв нема, окуня дуже мало, риба скупчується в певних точках - з однієї можна дуже непогано наловити, в іншій тупо простояти. Переварюєм зібрані дані, пробуєм виспатися. В мене не дуже то й виходить - під могутній храп одного з членів ФРСЛО довго не поспиш.
Від Іллічівська до Барабоя менше 20 км, десь опів на десяту ми вже там. Нарешті я його побачив - щось не так я собі його уявляв, думав - здорове озеро, а тут - так собі, не вразило ... Природи немає зовсім(в принципі, як і скрізь в тому регіоні - степ, не моє це) Вітаємось, сплачуємо внесок, отримуєм пакет з усілякими приємними дрібничками... Збираємо снасті і в бій! Сьогодні до початку офіційного тренування можна ловити тільки з 3-х містків, що біля місця розташування команд. Бажаючих багато, стоїмо практично плече-в-плече. Помічаю, що хлопаки з київського "Золотого Карася" ловлять на колебло. Я ж ставлю копитко на 3 грамах. Вітерець в спину, летить непогано. Десь за 10 проводок далеко від берега в мене сідає перша щучка. Ура, ловиться! Міняю приманку, ставлю мікрушку - не клює, пробую воблерики разом з Богданом - твіч не працює, на колебло майже не ловлю, тому в арсеналі тіки одна, що підходить для даних умов - "томас" вагою 1\10 унції, що близько 3 грам. Теж не хоче. Юра тим часом ловить під ногами щучку на мікруху. Ставлю назад копитко - за пяток проводок знову удар - і щурик на березі. Ухтиж, це вже щось! В сусідів справи поганенько, рибу практично ніхто не ловить, воно і зрозуміло - ділянка лову маленька і дуже запресована.
Вирішую, що на цьому місці мало що буде зрозуміло по рибі, тому вирішую чекати офіційного тренування в зонах, а тим часом чуток повчитись нахлистовому забросу. Питаю дозволу в організаторів - ніби все ОК, стаю метрів за 15 від містків і тренуюсь. Та хвилин за 40 мене проганяють, мовляв тут зона змагань, і не бажано щоб я тут світився. Сперечатись не буду, знову збираю свій спін. В спортсменів справи доволі кепські - щось давно я не бачив, щоб хтось щось витягав. Тут прихожу я і знову з перших забросів витягаю хвоста, а згодом ще одного. Фігасобі... В батька під ногами покльовка на доволі величеньке для таких умов копито 2.5 - витягнув щучу луску, Юра одразу ставить таке ж - бере щуку... Результатом лову залишився дуже навіть задоволений, заробив сильну віру в свою приманку, що для мене дуже важливо.
Ось уже й час урочистого відкриття чемпіонату, шикуємось. Організатори представляють учасників всіх 23-х зареєстрованих команд. А за годину стартує офіційне тренування. Знаю про серйозну підготовку до змагань харків"ян і київлян - вони і в місцевих змаганнях участь брали, і відбори в збірну області тут проводили. От за ким треба дивитись пильніше. Ну і одесити звичайно...
Йдемо дивитись, що ж то за такі зони змагань, і пробувати зловити якихось хижаків. В зонах по 46 секторів. В зоні "В" останні 23 сектори розташовані на дамбі, перші 23 на так званому "дикому березі" - необлаштованій частині водойми(без містків). Тут камиш вздовж берега з проходами або невеликими пляжами метрів по 5-10 шириною. Заходити в воду можна майже у всіх секторах на дикому березі, до урізу камишів.
Чи то я десь вичитав, чи то КУМ мені сказав, та був впевнений в тому, що на дамбі взагалі риби нема(ще й усіх наших переконав), тому ми з батьком пішли на початок зони "В", за якою розташовувалась "А", Богдан пішов пробивати зону "С", а Юра залишився на дамбі руйнувати мої стереотипи. Постріл сповіщає про початок тренування.Стаю в кутку біля дамби, поруч Коротченко Андрій стоїть в більш перспективному секторі - на межі чистого берегу і камишів. За кілька хвилин помічаю, як він випускаю щучку назад в воду. В мене глухо - дуже мілко, в воду зайти не можна, ще й вітер "в харю". Довго на одному місці не затримуюсь, стараюсь пробити ті самі "точки", бо з приманкою ніби розібрався. Тут доволі мілко - на краю камиша чуть вище колін, на забросі - чуть нижче пояса. В деяких секторах є покльовки, беру одного щупакабра. Впринципі, початок зони працює весь. Батько тут непогано відловився - пару хороших окунів грам під 300, щурики. Йду далі в зону "А".
Тут трохи цікавіше - це так званий "вузький канал" - озеро звужується, глибина тут більша, ніж там де я щойно ловив, вже виходить джигова проводка. В 40-ві сектори не встати - всі зайняті, тому пробиваю тридцяті. ІВиловлюю рибку на копитце. Пробую колебалочку - беру ще 2 щучки. Практично всі сусіди витягають по 1 і більше риб - зона працює непогано. Щука невелика, 300-500 грам, як і казали луцькі спортсмени. Стараюсь запамятовувати робочі номери, адже помітив, що щука тут поодинці не ходить - зловив одну - є великий шанс взяти ще одну або навіть кілька. Спортсмени використовують різні приманки - та в основному силікон кольору машинного масла, салатові відтінки. Головне, що ловлиться в усіх, чомусь конкретному риба не надає переваги. Рухаюсь в перші сектори зони. По дорозі помічаю цікавий рельєф - берег тепер доволі крутий, а в 2-х місцях у воду заходить щось на зразок 2-х канав. Нажаль тут всі номери зайняті, мабуть це точка. В самих перших номерах практично нікого, пробую - кілька забросів і ось я вже відпускаю рибу. Сусіди тим часом на 2-х беруть 3 хвоста.
Так, тут ніби більш-менш ясно, рву в зону "С" до Богдана і Юри, йти туди добрих 15 хв. По дорозі трохи заблукав на базі, як виявилось пізніше, не один я такий . Всі зони відрізняються між собою. Тут доволі різноманітні умови - є і чистий берег, і зарослі камишу, і навіть кущі попід берегом, штук 10 мостиків, з яких можна ловити. В моїх за 2 години усього 3 хвоста - в Боді 2 і в Юри 1 і 2 шт злив, невесело... Я ж за 40 хвилин, що залишились, не мав жодного удару. Зато Юра на початку можна сказать "порвав" дамбу - за годинку з його слів на дімбі дуло взято 6 хвостів, причому 4 з них узяв він. То є суперово, тим більше, що спрацювало 3-4 сектори, які він запам"ятав. Фінішний постріл. Перед від"їздом тягнем жереб - мій порядок стартів - В А С. Збираємось додому думати, готуватись, відпочивати...
В шостій ранку треба бути вже на водоймі, та ми чогось довго вкладаємось спати - міняємось враженнями хто що бачив, цілий вечір перебираємо приманки (Юра на столі розклав такий асортимент, що і деякі магазини позаздрять) потім до "сємок" вчепились, а там "камеді клаб"... Цієї ночі хропіло вже двоє членів ФРСЛО, я ще й зробив тактичну помилку - ліг недалеко від них. Поспав години 3, жуть...
В 4:30 підйом, збираємось і в 5:50 ми вже на водоймі. Ранкове шикування, жеребкування секторів. Жеребитись викликають волинян - нема... Дзвоним Юрі Байді - застрягли на 20 хв переїзді, зараз будуть. Треба на завтра то врахувати, спізнюватись не хочеться.
Ну, скоро старт, ми в повній бойовій готовності, розходимось. Прямую в свій стартовий 23-й - це кінець дикого берегу, непогано, я і так сюди збирався, просто треба трохи перебігти в початок. В секторі поряд харків"янин Рома Мітюріч, він теж вочевидь не збирається затримуватись тут. Стартуєм, я біжу в початок, а він на дамбу. Хм... Дивно... Певно я чогось не знаю. Але не відволікаюсь, роблю те, що напрацьовано...
...Вооот.А теперь с точки зрения координатора.
Так получилось,что поехал я № 4.
Приехали-устроились-созвонились с Волынскими спортсиенами.Получили максимум инфы-по теме-но корректно.У каждого-свои наработки.
Что-бы не повторяться-сразу скажу-Волынская Федерация-Самые доброжелательные и корректные спортсмены-в меру здоровой конкуренции.Никто не морозится.Все по честному-в меру здорового любопытства.
Приехали.Утро.Болото-А-ля ставчаны-чуть больше..Подошли-зварегистрировались-вижу-на мостиках за судейскими тянут зубатую..2...3...Узнаем-можно на 3-х мостиках-пробу пера....Рихтуемся..У меня-бинокль.Смотрю приманки-человек 10 в поле зрения на 2-х номерах-у всех-разнобой,колебло,вертухи,резина простая,сьедобная...Благо-оптика позволяет.
Зашли на свободные номера(относительно)..метр между плечь..Каждому свое..Слышу-Влад-берет в 15 м с мостика,поклевка-подтягиваю на микружу на 3 г на шарнире.ТУТ она!Запресовали с утра!Пробую вобы-подряд-от 38-до 70 дипа-00000....Саша-вжжжик..Сход..На что?Ага.Копирую.Тюк!У саши-Тюк!У меня тюк!Тут она.Заброс-за горизонт---но жду метрах в 15-бровка---просто корректно провести надо-Есть...Схема понятна.Замечаю-ни у кого Таких приманок даже близко нету.
Громко балакают конкуренты о "том,что ты знаешь"-и "Том,на что мы ловили".И вешают Фонари,для "Смотрящих"))
И вот-Тренировка.Саша с Владом-в дальнюю зону-а-б...
А мне -лень.Остаюсь на дамбе-просматриваются четко около 20 секторов-мне надо инфу собрать.Почему-то показалось,что бетон для щуки-"Не фен-шуй"(прямо скажу-была надежда подобрать ключик к окуню),,,
Так получилось,что поехал я № 4.
Приехали-устроились-созвонились с Волынскими спортсиенами.Получили максимум инфы-по теме-но корректно.У каждого-свои наработки.
Что-бы не повторяться-сразу скажу-Волынская Федерация-Самые доброжелательные и корректные спортсмены-в меру здоровой конкуренции.Никто не морозится.Все по честному-в меру здорового любопытства.
Приехали.Утро.Болото-А-ля ставчаны-чуть больше..Подошли-зварегистрировались-вижу-на мостиках за судейскими тянут зубатую..2...3...Узнаем-можно на 3-х мостиках-пробу пера....Рихтуемся..У меня-бинокль.Смотрю приманки-человек 10 в поле зрения на 2-х номерах-у всех-разнобой,колебло,вертухи,резина простая,сьедобная...Благо-оптика позволяет.
Зашли на свободные номера(относительно)..метр между плечь..Каждому свое..Слышу-Влад-берет в 15 м с мостика,поклевка-подтягиваю на микружу на 3 г на шарнире.ТУТ она!Запресовали с утра!Пробую вобы-подряд-от 38-до 70 дипа-00000....Саша-вжжжик..Сход..На что?Ага.Копирую.Тюк!У саши-Тюк!У меня тюк!Тут она.Заброс-за горизонт---но жду метрах в 15-бровка---просто корректно провести надо-Есть...Схема понятна.Замечаю-ни у кого Таких приманок даже близко нету.
Громко балакают конкуренты о "том,что ты знаешь"-и "Том,на что мы ловили".И вешают Фонари,для "Смотрящих"))
И вот-Тренировка.Саша с Владом-в дальнюю зону-а-б...
А мне -лень.Остаюсь на дамбе-просматриваются четко около 20 секторов-мне надо инфу собрать.Почему-то показалось,что бетон для щуки-"Не фен-шуй"(прямо скажу-была надежда подобрать ключик к окуню),,,
...как на шепеле... на такой ... твичечек... 
Востаннє редагувалось 03 квітня 2010, 02:05 користувачем bogdan, всього редагувалось 2 разів.
-
StriDer
- Дослідник
- Повідомлень: 62
- З нами з: 14 квітня 2009, 00:00
- Звідки: Львів
- Контактна інформація:
Стаю поряд з Дикуном Андрієм - чемпіоном світу на човнику. Він виграв тут відбори серед киян. Валить на колєбло. Невдовзі він бере першу щучку. Це мене збиває з пантелику, я затримуюсь тут на довше, ніж варто, та ще й вчора в цьому секторі в мене удар щучий був. Але поки нуль. Біжу далі на початок. Ось і Юра в ролі координатора підходить, сідає поряд на березі. Я залажу в воду. Через кілька проводок щука б"є - підсікаю, фрикціон пискнув, але мимо. Кидаю знову - на цей раз покльовка надиво біля самих ніг, від 0 пішов - 370 грам в моєму активі! Пробую інші приманки - нема нікого. Перехожу в наступні сектори, в одному з них якась непонятка відгризла хвоста в мого силікона... В першому секторі несподіваний зачеп і обрив... Перев"язуюсь, перша спроба забросу - приманка впала в воду позаду мене, на шнурі залишилось лише вушко стального поводка. Шо за... :evil: Кепсько, приманок зовсім мало лишилось, і поводок правильний останній. Перев"язався - 2 хв до фінішу, ніхто так і не клюнув. Постріл. Наступний старт з дамби. Зустрічаю Віталіка Віжанського - в нього теж 1 хвіст, але який - окунь на 620 грам, красава! По дорозі з Юрою опитуємо суддів - в камишах 14 хвостів, причому в одесита Павлова аж 4 шт. На дамбі також 14, але ні 4-х, ні 3-х хвостиків нема ніби ні у кого. Вирішую трохи половити тут, тим паче стартовий недалеко від вчорашніх робочих. Бах! Юра підказує який номер зайняти. Біжу. Тут вже можна і 4 грами поставити, що я і роблю. Пробиваю всякою смакотою. Нема покльовок. Переміщуюсь по-трошки... В той, з якого я щойно зійшов, стає Овелько Тимофій і майже одразу бере зубату - що ж за непруха... Але одразу і у мене покльовка - сидить, зважив... Падла обгризла хвіст, ніжно виймаю його в неї з пащі і кладу в кишеню. Міняю приманочку і беру ще одну! Все, більше нікого. В сусідів справи ніби не дуже... Юра вказує на ще один вільний номерок. Окай! Стаю туди, з перших забросів сідає щука. При зважуванні біля мене просто таки ажіотаж з "ворожих" координаторів і фотографів, всьо їм покажи... Зважив, поплила... Заброс - ноль, другий - фрикціон попискує, попалась! Знову мене обкружили... Дивлюсь на годинник - всього 35 хв пройшло, а я зважую четверту. Лювлю далі в тому ж секторі. На третьому забросі удар! Все, нема, обрізала вище поводка. А приманок то більше нема, пороздавав... Ставлю на всяк випадок копито 2.5. Не бере зараза. Тут вже й фініш. Наступний старт в мене знову на дамбі, але значно далі, можу і не встигнути куди треба. Взнаю, що в камишах за годину всього 4 риби, в Павлова 2 з них... Перебираю запаси своїх приманок, знаходжу щось схоже на то, що я ловив. Юра мене залишив, пішов до батька в зону С, в нього поки нуль. З Богданом зв"язку нема, телефон забув в квартирі. Сигнал і понеслась! Пробую добігти до робочих номерів - куди там, все вже зайнято. В Камиш не піду, йду в кінець дамби, почергово обловлюючи сектори. Але тут щось зовсім невесело, при мені беруть всього 2 щучки, в мене ж один удар, швидш за все окушковий. Кінець, в мене 5 хвостів - ніби непогано. Павлова не наздогнав... Йду з Володимиром Солодовніковим на базу(також чемпіон світу), в нього теж 5 хвостів, але є бонусна щупачка на 500 грам. Знач я за ним... Але маю бути в трійці!
Дуже оперативно вивішують результати. Несподіванку мені організував Віталік Віжанський з Луцька - десь вихопив 7 риб і посів 2 місце в зоні. Відповідно я 4-й... Біля таблиці також стояв Солодовніков:
-"Кто такой Вижанский?"
-"А вы его ещё не знаете?"
-"Первый раз слышу..."
-"Ну ещё услышите!"
Мої виступили не дуже - по одному хвосту. Багато тичків і сходів... Командою йдемо 11-ті, але результати дуже щільні, до 3-го місця усього 10 балів! Шанси дуже хороші!
Байда Юра з Луцька в зоні С від 0 не пішов, шкода...
В перерві роблю собі кілька "скруток", конфісковую в хлопак свої приманки, у них не ловиться на ці копита... Добираю пару головок в Юри і Боді. До бою готовий!
Юра в перерві ловить з кладок біля бази, нащупав окуня на твістерок 3/4 на грамовій головці. Тре запам"ятати, тим більше ловить зовсім близько до "С".
Тягнем картки з номерами, одразу міняємось інфою щодо зон і даємо поради, куди з стартових краще рвати. Я йду в Богданову зону. Починаю неподалік дуже хорошої точки, де Антон Овелько влупив 5 щук, і взагалі тут рибу брали непогано. Значить якийсь вловистий сектор та й займу.
Нарешті почався той 2-й етап. Постріл, і я одразу ж переміщаюсь вліво на один сектор - в 18-й, а мій стартовий 19-й миттєво займає харків"янин Лисиця Олексій. Тут по рельєфу щось дуже схоже на канаву перпендикулярно бергу, "русло" якої мало б проходити в 17-му, я ж виходить що стою на бровці. Ловим. Дме сильний боковий вітер, на воду лягає величенька дуга шнура, мало не паралельно берегу можна вести приманку. На третій проводці завожу в підсак першого хвоста - щука 364 грами. Yes! Шаманю далі, вродє ще разок хтось тикнув по віброхвосту. Харків"янин теж бере щучку і ще покльовка була в нього. З ним є його координатор, працює так би мовити на нас двох, бо говорить доволі голосно. Кричить на нього "Бігом в початок зони! Там регулярно беруть щук", ще й хтось вивалив зубату на 800 грам! Біжимо обидва. Я зайняти щось толкове не встигаю... Доводиться йти назад сектор за сектором. Повертаюсь в 18-19-і і таки виловлюю другого хвоста, 360 грам. Нормально! Підходить Юра, каже, що в кінці зони теж не густо, видатних уловів немає. Мій номер поза серединою. Довго вагаюсь що ж то робити. Вирішую йти в район 18-19 секторів, добивати там, риба там мусить бути! На початку 2-ї години Юра знову мене полишив - батько просив показати, які сектори будуть вільні в нього в зоні. Кручусь біля "своїх" секторів. Ніхто не клює. Стаю в 15-й - дивний сектор, вільних лише 1 метр берега, вліво метрів 10 - стіна камишів. Прорубую в стіні отвір, пробую когось виловити. Нема... Перехожу на той вільний метр, чуть міняється кут проводки - одразу ж покльовка, витягаю бонуса на 550 грам! До фінішу більше нічого не було. 3 хвоста то не є добре! Фінальний старт, знову середина зони. Від Віті, координатора Луцької команди, дізнаюсь, шо "роздача" в 43-45 секторах - там постійно судді мають чим зайнятись... Але туди не пробитись. Не знаю що й робити... А, грець з ним - знову на канаву! Уууу, жодного вільного "робочого"... Ниряю в 14-й, обкидую так і сяк - не хоче... Збираюсь переходити, але Юра каже "Куда ти йдеш?" Дійсно, куди це мене несе... Роблю ще один заброс - і довгоочікувана покльовка! Дякую, Юра! Знову 364 грами, якісь близнюки клюють тут... Просуваюсь чуть далі, спостерігаю як з "моїх" номерів беруть кілька щук, причому чернівчанин Саша Прокопчук витягає 360-грамову з того ж місця, що і я в першому старті. "Я ж її щойно випустив!" кричу... Та на суддю слова не подіяли, зарахував
. Дивитись, як ловлять інші шось не дуже хочеться, починаю бігати по зоні. Заробляю ще одну покльовку, промазала. Постріл, шмат дороги до табору. Розговорився з Сашею, в нього теж 4 хвоста і каже, що в багатьох по 3-4 штуки... То зле...
В команди справи кепські - в батька 1 хвостик, купа покльовок і обгрижених хвостів, а Богдан взагалі з нулем в С, навіть покльовки не було. Він в легкому шоці, каже, що ловили всі крім нього, жесть... Мені все страшніше туди завтра йти.
Результатів чекати не стали, взяли телефончик організатора, казав що можня звякнути за годинку йому. Рулимо в Іллічівськ, треба б добре виспатись. З машини ледве вилажу, чомусь болить практично все, особливо ті мускули на руках, про існування яких я навіть не здогадувався. Вже вдома взнаєм результати - я в зоні сьомий, загалом в "лічці" 11-й з сумою 11 балів, команда звалилась на 19-те.
Завтра вирішальний день. Роблю "хід конем" - переношу своє ложе на кухню, зачиняю двері - аааа, кайф! Поспав хороших 5 годин!
Прокинувся повен сил і готовий рвати!
В цю ніч переводять годинники, але в програмі змагань змін нема - тобто старт на годину раніше, ніж учора. Мучають певні сумніви щодо активності риби, все може вирішитись в останню годину. Виходимо на вулицю - погода помінялась! Вчора було соняшно, а сьогодні небо затягнуло хмарами, ще й дощ обіцяли. Що ж буде з рибою...
Зраненька на базі дізнаємось детальніше результати - в нас 86 балів, від останньго місця до нас всього 7 балів :lol: . Капєц! Шукаю, хто ж йде перед мною. В 2-х чоловік по 4-ри бала, їх наздогнати мала імовірність, а от у наступних по 9-11! Дуже реальний шанс на трійку!
"Жереблюсь" - аааааа! В мене початковий С1! Це просто супер! Один з найкращих номерів в "С", хоч я його в очі ще не бачив, зато чув 8) . Юра вступає в стрій, Бодя лишається на базі, хоче зрозуміти, що ж він робить не так... Снасті готові, робочі приманки в кишені, все перевірено по кілька раз. Потрошку йду в зону. Ось і мій номер. Поряд знову Лисиця, чуть далі Овелько Антон. Постріл, полетіла моє "копито 2" в воду. Тут мілко, джиг виходить тільки під ногами, хоча я ще й доволі високо стою над водою. Всі сусідні сектори швидко розхапали. Хвилин 10 нема покльовок. Поряд теж тиша. Вже думаю залишати сектор, але чую в свою сторону "пробуй дальняк на окуня, він тут зранку стоїть". Окай, знімаю стальку, ставлю твістер півторачку, той, який в батька рвало, на 4.5 грамах. Без особливої віри кидаю. Перший заброс - нема, другий - сіла! А копито не хтіла падла... Продовжую прочісувати - не бере. Ставлю назад копито - є! Добираю другу і третю рибку, правда остання махонька - 166 грам щучка. І всього-то півгодини пройшло. В сусідів тіки 1 щучка. Відчуваю, що з таким початком є хороший шанс взяти зону. (Нарешті мене осінило, що треба було робити - постійно міняти приманку і проводку, однієї супер-мега-приманки тут нема, ловили всі по-різному і приманки які хош застосовували. Просто виловив ту, яка хотіла те, що ти їй пропонував, дай щось зовсім інше - і може бути ще одна) Стою ще 15 хвилин, помітив, що в Антона була покльовка під берегом, пропоную помінятись - не хоче. Ну нє то нє... Рушаю далі, одразу мікророкіровки - всі зміщаються на 1 сектор. Прочісую вільні сектори по кілька забросів і копитом, і твістером, різними проводками. Ноль... Фініш... І знову важлива процедура - збір інфи по зоні, координатора ж більше нема. На суддю приблизно по 12 секторів, в мого - 5 чи 6 записів, 3 з них мої. В наступного - 7. А в 3-го - більше 10. О! Вот тут цікавіше! В телефон Мітюріч кричав, що є 2 чоловіки з 3-ма хвостами, про мене він тоді не знав. На цей раз телефон забув я, ніякого зв"язку з "зовнішнім світом". До старту 10 хвилин, йду пройдусь по зоні. Побачив Валерія з Луцька, розговорились - він теж попав на "точку" і 3 щучки в його активі. Молоток! Здали одне одному робочі номери. Він навалив в 11-му. Прикидаю, що робити далі - я в 31-му, в початок не встигну. А, лишаюсь тут! Юра ж з містка поряд на останніх хвилинах тренування витяг шнурка... Стартуєм. Кидаю копито - нема, твістер - хрясь! - дуже злий удар, ледве спін втримав - промах. Вмовити її так і не вдалось більше. Кладка справа занята Овельком, а наступна вільна! Рву туди!. Розкладаюсь, починаю потихеньку обловлювати. Недалеко покльовка - окунець засмоктав приманку. Судді поряд нема, кладу в садок. Шнурок короткий, втискаюсь в місток, щоб дістати садком до води. Через парочку забросів знову покльовка - завожу в підсак "плямисту". Поки все супер! Але більше не бере. Шкода правда, що в мене 2 хвоста як один - 166+170 грам, ну нічо, ще не вечір. Кручусь в цьому районі, поки крутився - всі кладки розхапали... Що ж робить? Згадую тренування, номер, де Юра взяв щуку і 2 злив. 10 хвилин до кінця. Біжу туди! Якраз вільний, а в сусідньому спортсмен шаманить. Захожу чуток в воду, жбурляю що є сили! Тут хоч вітер майже в спину. Через пару проводок такий бажаний удар - спін дугою, сидить красава! Ги-ги, це перший і останній запис в цього судді за годину! Встиг ще пяток забросів зробити, поки зважився - от і фініш. Витягую дані з суддів - на початку теж глухо, знач в заключному старті треба впиратися в містки!
Знов зустрів Валєру, він, судячи з усього, теж один, без помічника. Ділимось, що, де і як. Каже, в 41-му, де я стартую, тюкає окунець. Ок, дякую! Знову я на мостику. Ну, спробую взяти какунчика, ставлю 3/4 твістерок. Але через практично зустрічний вітер далеко не летить він, тому після 3-х проводок пхаю його назад в коробку. В бій іде перевірене копито - є контакт! Легенький тичок. Міняю на твістер - знову! Але так і не взяв. Більше ніц нема. Всі інші мостики позаймали... Кручусь, чекаю поки звільниться "мій", де мене чекає мій риб! А люди по-трошки тягають... Дочекався, захожу на той самий, де був холостий удар 1.5 години тому. Кидаю в тому ж напрямку - хрясь! - не менш злий і знову мимо. Лошара... 20 хвилин до кінця. Ну добре, знову рву на "Юркин" номер, тіки стаю поряд. Преший заброс - на вибросі "засмоктала" - ось і остання моя щука на сьогодні.
Хух, відстрілявся. Навіть не знаю яким я йду, думаю в 5-ці точно, бо в перших етапах тут було і бульше хвостів в народу.
в таборі ходять чутки про невідомо-чи-зараховану МЕГА-щуку 5.800 і окуня на 900 грам в команди "МММ".
В батька знову не пішло стабільно 1 риба... Проте дуже вдало виступив Юра - вполював 3 хижачки!
По розкладу до нагородження ще 2 години - тікаєм в Іллічівськ збирати шмотки і здавати квартиру хазяйці.
Аж коли приїхали взнаю, що щуку завалив Віталік - молодчага!!! (Що і як думаю він сам розповість.)
Лінійка... Зачитують десятку по зонам. Намагаюсь згадати фамілії з десятки тих, шо переді мною. Краєм вуха чую, що Павлов Ігор 8-й - знач в нього 12. Мельник Андрій - преший, теж 12. І я 1-й - в трьох людей по 12... Не знаю, чи є в когось менше - може когось і пропустив... Ще кілька виступів з вітаннями організаторів, суддів і нарешті з кінця топ-10 в лічці. ...Стою, навіть не переживаю - що є то вже є. Знаю, що я не дуже везучий був в останньому сезоні - мав парочку 4-х місць... 5-й - ще не я. За четверте місце призом від "МММ" - бланком і сертифікатом на зборку нагороджується... тут я вже подумав, що навіть тим невдахою 4-м місцем не так вже й погано бути
Але ні!!! Це не я!!! І така бажана медаль на чемпіонаті моя! Чесно, на таке навіть не розраховував, коли їхав сюди - все-таки перший раз на водоймі, більші надії були на командний виступ - а лічка на ЧУ здавалась чимось недосяжним... До чемпіонства не вистачило зовсім трішки... Але тут 1 хвіст вирішував дуже багато для всіх...
Хочу висловити велику ПОДЯКУ від Львівської команди:
-нашим спонсорам - магазинам "Золотий Карась", "Світ Рибалки", "Хата Рибака", які в цей скрутний час всебічно сприяли нашому виступу і пидготовці до турніру;
-Федерації риболовного спорту Львівської обл., без якої на змагання такого рівня годі було б потрапити;
-дружній збірній Волинської області і Кощуку Сергію за допомогу і підказки "в процесі";
-усім учасникам, гостям, суддям за чудову атмосферу і класно проведений час;
-Львівському Клубу Активного Відпочинку за фінансову підтримку
-усім, хто переживав та вболівав за нас!
-організаторам за бездоганну організацію, чудовий графік і чіткість в його дотриманні
Дуже оперативно вивішують результати. Несподіванку мені організував Віталік Віжанський з Луцька - десь вихопив 7 риб і посів 2 місце в зоні. Відповідно я 4-й... Біля таблиці також стояв Солодовніков:
-"Кто такой Вижанский?"
-"А вы его ещё не знаете?"
-"Первый раз слышу..."
-"Ну ещё услышите!"
Мої виступили не дуже - по одному хвосту. Багато тичків і сходів... Командою йдемо 11-ті, але результати дуже щільні, до 3-го місця усього 10 балів! Шанси дуже хороші!
Байда Юра з Луцька в зоні С від 0 не пішов, шкода...
В перерві роблю собі кілька "скруток", конфісковую в хлопак свої приманки, у них не ловиться на ці копита... Добираю пару головок в Юри і Боді. До бою готовий!
Юра в перерві ловить з кладок біля бази, нащупав окуня на твістерок 3/4 на грамовій головці. Тре запам"ятати, тим більше ловить зовсім близько до "С".
Тягнем картки з номерами, одразу міняємось інфою щодо зон і даємо поради, куди з стартових краще рвати. Я йду в Богданову зону. Починаю неподалік дуже хорошої точки, де Антон Овелько влупив 5 щук, і взагалі тут рибу брали непогано. Значить якийсь вловистий сектор та й займу.
Нарешті почався той 2-й етап. Постріл, і я одразу ж переміщаюсь вліво на один сектор - в 18-й, а мій стартовий 19-й миттєво займає харків"янин Лисиця Олексій. Тут по рельєфу щось дуже схоже на канаву перпендикулярно бергу, "русло" якої мало б проходити в 17-му, я ж виходить що стою на бровці. Ловим. Дме сильний боковий вітер, на воду лягає величенька дуга шнура, мало не паралельно берегу можна вести приманку. На третій проводці завожу в підсак першого хвоста - щука 364 грами. Yes! Шаманю далі, вродє ще разок хтось тикнув по віброхвосту. Харків"янин теж бере щучку і ще покльовка була в нього. З ним є його координатор, працює так би мовити на нас двох, бо говорить доволі голосно. Кричить на нього "Бігом в початок зони! Там регулярно беруть щук", ще й хтось вивалив зубату на 800 грам! Біжимо обидва. Я зайняти щось толкове не встигаю... Доводиться йти назад сектор за сектором. Повертаюсь в 18-19-і і таки виловлюю другого хвоста, 360 грам. Нормально! Підходить Юра, каже, що в кінці зони теж не густо, видатних уловів немає. Мій номер поза серединою. Довго вагаюсь що ж то робити. Вирішую йти в район 18-19 секторів, добивати там, риба там мусить бути! На початку 2-ї години Юра знову мене полишив - батько просив показати, які сектори будуть вільні в нього в зоні. Кручусь біля "своїх" секторів. Ніхто не клює. Стаю в 15-й - дивний сектор, вільних лише 1 метр берега, вліво метрів 10 - стіна камишів. Прорубую в стіні отвір, пробую когось виловити. Нема... Перехожу на той вільний метр, чуть міняється кут проводки - одразу ж покльовка, витягаю бонуса на 550 грам! До фінішу більше нічого не було. 3 хвоста то не є добре! Фінальний старт, знову середина зони. Від Віті, координатора Луцької команди, дізнаюсь, шо "роздача" в 43-45 секторах - там постійно судді мають чим зайнятись... Але туди не пробитись. Не знаю що й робити... А, грець з ним - знову на канаву! Уууу, жодного вільного "робочого"... Ниряю в 14-й, обкидую так і сяк - не хоче... Збираюсь переходити, але Юра каже "Куда ти йдеш?" Дійсно, куди це мене несе... Роблю ще один заброс - і довгоочікувана покльовка! Дякую, Юра! Знову 364 грами, якісь близнюки клюють тут... Просуваюсь чуть далі, спостерігаю як з "моїх" номерів беруть кілька щук, причому чернівчанин Саша Прокопчук витягає 360-грамову з того ж місця, що і я в першому старті. "Я ж її щойно випустив!" кричу... Та на суддю слова не подіяли, зарахував
. Дивитись, як ловлять інші шось не дуже хочеться, починаю бігати по зоні. Заробляю ще одну покльовку, промазала. Постріл, шмат дороги до табору. Розговорився з Сашею, в нього теж 4 хвоста і каже, що в багатьох по 3-4 штуки... То зле...В команди справи кепські - в батька 1 хвостик, купа покльовок і обгрижених хвостів, а Богдан взагалі з нулем в С, навіть покльовки не було. Він в легкому шоці, каже, що ловили всі крім нього, жесть... Мені все страшніше туди завтра йти.
Результатів чекати не стали, взяли телефончик організатора, казав що можня звякнути за годинку йому. Рулимо в Іллічівськ, треба б добре виспатись. З машини ледве вилажу, чомусь болить практично все, особливо ті мускули на руках, про існування яких я навіть не здогадувався. Вже вдома взнаєм результати - я в зоні сьомий, загалом в "лічці" 11-й з сумою 11 балів, команда звалилась на 19-те.
Завтра вирішальний день. Роблю "хід конем" - переношу своє ложе на кухню, зачиняю двері - аааа, кайф! Поспав хороших 5 годин!
Прокинувся повен сил і готовий рвати!
В цю ніч переводять годинники, але в програмі змагань змін нема - тобто старт на годину раніше, ніж учора. Мучають певні сумніви щодо активності риби, все може вирішитись в останню годину. Виходимо на вулицю - погода помінялась! Вчора було соняшно, а сьогодні небо затягнуло хмарами, ще й дощ обіцяли. Що ж буде з рибою...
Зраненька на базі дізнаємось детальніше результати - в нас 86 балів, від останньго місця до нас всього 7 балів :lol: . Капєц! Шукаю, хто ж йде перед мною. В 2-х чоловік по 4-ри бала, їх наздогнати мала імовірність, а от у наступних по 9-11! Дуже реальний шанс на трійку!
"Жереблюсь" - аааааа! В мене початковий С1! Це просто супер! Один з найкращих номерів в "С", хоч я його в очі ще не бачив, зато чув 8) . Юра вступає в стрій, Бодя лишається на базі, хоче зрозуміти, що ж він робить не так... Снасті готові, робочі приманки в кишені, все перевірено по кілька раз. Потрошку йду в зону. Ось і мій номер. Поряд знову Лисиця, чуть далі Овелько Антон. Постріл, полетіла моє "копито 2" в воду. Тут мілко, джиг виходить тільки під ногами, хоча я ще й доволі високо стою над водою. Всі сусідні сектори швидко розхапали. Хвилин 10 нема покльовок. Поряд теж тиша. Вже думаю залишати сектор, але чую в свою сторону "пробуй дальняк на окуня, він тут зранку стоїть". Окай, знімаю стальку, ставлю твістер півторачку, той, який в батька рвало, на 4.5 грамах. Без особливої віри кидаю. Перший заброс - нема, другий - сіла! А копито не хтіла падла... Продовжую прочісувати - не бере. Ставлю назад копито - є! Добираю другу і третю рибку, правда остання махонька - 166 грам щучка. І всього-то півгодини пройшло. В сусідів тіки 1 щучка. Відчуваю, що з таким початком є хороший шанс взяти зону. (Нарешті мене осінило, що треба було робити - постійно міняти приманку і проводку, однієї супер-мега-приманки тут нема, ловили всі по-різному і приманки які хош застосовували. Просто виловив ту, яка хотіла те, що ти їй пропонував, дай щось зовсім інше - і може бути ще одна) Стою ще 15 хвилин, помітив, що в Антона була покльовка під берегом, пропоную помінятись - не хоче. Ну нє то нє... Рушаю далі, одразу мікророкіровки - всі зміщаються на 1 сектор. Прочісую вільні сектори по кілька забросів і копитом, і твістером, різними проводками. Ноль... Фініш... І знову важлива процедура - збір інфи по зоні, координатора ж більше нема. На суддю приблизно по 12 секторів, в мого - 5 чи 6 записів, 3 з них мої. В наступного - 7. А в 3-го - більше 10. О! Вот тут цікавіше! В телефон Мітюріч кричав, що є 2 чоловіки з 3-ма хвостами, про мене він тоді не знав. На цей раз телефон забув я, ніякого зв"язку з "зовнішнім світом". До старту 10 хвилин, йду пройдусь по зоні. Побачив Валерія з Луцька, розговорились - він теж попав на "точку" і 3 щучки в його активі. Молоток! Здали одне одному робочі номери. Він навалив в 11-му. Прикидаю, що робити далі - я в 31-му, в початок не встигну. А, лишаюсь тут! Юра ж з містка поряд на останніх хвилинах тренування витяг шнурка... Стартуєм. Кидаю копито - нема, твістер - хрясь! - дуже злий удар, ледве спін втримав - промах. Вмовити її так і не вдалось більше. Кладка справа занята Овельком, а наступна вільна! Рву туди!. Розкладаюсь, починаю потихеньку обловлювати. Недалеко покльовка - окунець засмоктав приманку. Судді поряд нема, кладу в садок. Шнурок короткий, втискаюсь в місток, щоб дістати садком до води. Через парочку забросів знову покльовка - завожу в підсак "плямисту". Поки все супер! Але більше не бере. Шкода правда, що в мене 2 хвоста як один - 166+170 грам, ну нічо, ще не вечір. Кручусь в цьому районі, поки крутився - всі кладки розхапали... Що ж робить? Згадую тренування, номер, де Юра взяв щуку і 2 злив. 10 хвилин до кінця. Біжу туди! Якраз вільний, а в сусідньому спортсмен шаманить. Захожу чуток в воду, жбурляю що є сили! Тут хоч вітер майже в спину. Через пару проводок такий бажаний удар - спін дугою, сидить красава! Ги-ги, це перший і останній запис в цього судді за годину! Встиг ще пяток забросів зробити, поки зважився - от і фініш. Витягую дані з суддів - на початку теж глухо, знач в заключному старті треба впиратися в містки!
Знов зустрів Валєру, він, судячи з усього, теж один, без помічника. Ділимось, що, де і як. Каже, в 41-му, де я стартую, тюкає окунець. Ок, дякую! Знову я на мостику. Ну, спробую взяти какунчика, ставлю 3/4 твістерок. Але через практично зустрічний вітер далеко не летить він, тому після 3-х проводок пхаю його назад в коробку. В бій іде перевірене копито - є контакт! Легенький тичок. Міняю на твістер - знову! Але так і не взяв. Більше ніц нема. Всі інші мостики позаймали... Кручусь, чекаю поки звільниться "мій", де мене чекає мій риб! А люди по-трошки тягають... Дочекався, захожу на той самий, де був холостий удар 1.5 години тому. Кидаю в тому ж напрямку - хрясь! - не менш злий і знову мимо. Лошара... 20 хвилин до кінця. Ну добре, знову рву на "Юркин" номер, тіки стаю поряд. Преший заброс - на вибросі "засмоктала" - ось і остання моя щука на сьогодні.
Хух, відстрілявся. Навіть не знаю яким я йду, думаю в 5-ці точно, бо в перших етапах тут було і бульше хвостів в народу.
в таборі ходять чутки про невідомо-чи-зараховану МЕГА-щуку 5.800 і окуня на 900 грам в команди "МММ".
В батька знову не пішло стабільно 1 риба... Проте дуже вдало виступив Юра - вполював 3 хижачки!
По розкладу до нагородження ще 2 години - тікаєм в Іллічівськ збирати шмотки і здавати квартиру хазяйці.
Аж коли приїхали взнаю, що щуку завалив Віталік - молодчага!!! (Що і як думаю він сам розповість.)
Лінійка... Зачитують десятку по зонам. Намагаюсь згадати фамілії з десятки тих, шо переді мною. Краєм вуха чую, що Павлов Ігор 8-й - знач в нього 12. Мельник Андрій - преший, теж 12. І я 1-й - в трьох людей по 12... Не знаю, чи є в когось менше - може когось і пропустив... Ще кілька виступів з вітаннями організаторів, суддів і нарешті з кінця топ-10 в лічці. ...Стою, навіть не переживаю - що є то вже є. Знаю, що я не дуже везучий був в останньому сезоні - мав парочку 4-х місць... 5-й - ще не я. За четверте місце призом від "МММ" - бланком і сертифікатом на зборку нагороджується... тут я вже подумав, що навіть тим невдахою 4-м місцем не так вже й погано бути
Але ні!!! Це не я!!! І така бажана медаль на чемпіонаті моя! Чесно, на таке навіть не розраховував, коли їхав сюди - все-таки перший раз на водоймі, більші надії були на командний виступ - а лічка на ЧУ здавалась чимось недосяжним... До чемпіонства не вистачило зовсім трішки... Але тут 1 хвіст вирішував дуже багато для всіх...
Хочу висловити велику ПОДЯКУ від Львівської команди:
-нашим спонсорам - магазинам "Золотий Карась", "Світ Рибалки", "Хата Рибака", які в цей скрутний час всебічно сприяли нашому виступу і пидготовці до турніру;
-Федерації риболовного спорту Львівської обл., без якої на змагання такого рівня годі було б потрапити;
-дружній збірній Волинської області і Кощуку Сергію за допомогу і підказки "в процесі";
-усім учасникам, гостям, суддям за чудову атмосферу і класно проведений час;
-Львівському Клубу Активного Відпочинку за фінансову підтримку
-усім, хто переживав та вболівав за нас!
-організаторам за бездоганну організацію, чудовий графік і чіткість в його дотриманні
Востаннє редагувалось 03 квітня 2010, 09:51 користувачем StriDer, всього редагувалось 1 раз.
Влад, дякую... сам був на кількох чемпах... розумію...
Помітив два моменти - дружнє спілкування тільки з Волинню,
друге - ні слова про використання атрактантів, про вдале використання яких пишуть Харків та Донецьк...
Відео від харківських МММ:
http://www.youtube.com/watch?v=RdMHwJIl ... r_embedded
жаль ровеняк там не було...
Помітив два моменти - дружнє спілкування тільки з Волинню,
друге - ні слова про використання атрактантів, про вдале використання яких пишуть Харків та Донецьк...
Відео від харківських МММ:
http://www.youtube.com/watch?v=RdMHwJIl ... r_embedded
жаль ровеняк там не було...
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Semrush [Bot] і 1 гість