На місці був біля 16.00 год. і перше, що кинулось в очі, це дуже низький рівень води. Деякі канави взагалі пересохли, в інших більш менш можна було комфортно ловити.
На березі виднілись також сліди перебування рибалок, а на воді сплески невеликої білої риби, що вселяло надію на успіх. Часу було небагато, тому я довго на одному місці не затримувався, швидко обловлюючи перспективні на мій погляд місця. Така тактика принесла два, судячи з усього, цьогорічних „шнурки”, які попливли підростати далі.
Просуваючись вперед, я дійшов до зовсім обмілілої канави, тому вирішив перебратися на Горинь. На першому перспективному місці клюнув невеличкий голавлик.
На наступному закиді приманку проводжала стая із трьох окунців, але чомусь вагались її атакувати. Начепивши менший силікон, я зробив невдалий закид, внаслідок якого зачепив приманку і наробив багато шуму, тому ловити там далі було недоцільно. Просуваючись вздовж річки я дійшов до невеличкої стариці, в якій також практично не було води. Крім цього, вона була щільно вкрита ряскою.
Тим не менше я вирішив зробити закид. Двохграмова „чебурашка” нормально пробивала ряску, а флюрокарбоновий повідок іі більш-менш комфортно прорізав. На першій же проводці сталася покльовка, яку я аж ніяк не очікував, тому зреагував невчасно. На третій проводці знову відбулася клювака, і на гачку опинився перший „горбач”. В подальшому я впіймав ще три таких же окунці, заробив схід та декілька нереалізованих клювань. Ловити окуня з під ряски виявилось доволі цікавим заняттям.
Сонце заходило за горизонт, час було рушати додому. Риболовля виявилась дуже цікавою
.
