13 жовтня відвідав свою улюблену “приховану” водойму.
Приїхавши на водойму швидко зібрався а воду. А там як завжди казково: штиль, туман, схід сонця, та ТИША.
Краса неймовіна. І відчуття теж відповідні. Насолоджуюсь моментом, і зовсім не спішу впіймати рибу.
І тут сталось те, що перекреслила все. Загуркотілі мотори тролінгістів (було 3 човни). Настрій та емоційне сприйняття риболовлі відразу знизились до нуля. (Саме з цієї причини я і не свічу дану водойму, оскільки найменше, що я хочу побачити на тих рідких риболовлях в цих заповідних місцях – це гори шумних рибацюг. Вибачте, це особисте…)
Ну що ж, досить ловить красу природи, пора ловить щупаків. Але в щук були свої плани з заритим ротом. На глибину зайти було складно, через галси тролінгістів, а поблизу корчів не було жодного руху. За цілий день вдалося зловити не поганого окуня в закоряженій канаві, та маленьку щучку теж з корчів.
В тролінгістів результати були кращі, але не на багато. Частина з них ще в обід попливли святкувати Покрову.
Як би там не було, але рибалка відбулася. Ще сюди приїду
.
