Не зважаючи на близькість цього місця до Костополя ні разу там не був. Отож попетлявши трохи по дорозі, по якій літом за словами нашого провідника їхати можна тільки «УАЗіком», ми нарешті добралися до водойми. Коли нарешті вийшли ще затемна на лід, то я, чесно-кажучи, відразу і не зрозумів, що ми вже ідемо по ньому. Справа в тому, що річка тут представляє собою залиту водою досить велику, як по довжині так і по ширині, частику суходолу, порослого очеретом і корчами. Все це знаходиться у воді. Тому ідучи між корчами я і гадки не мав, що ми вже на воді…. Виставивши жерлиці стали чекати кльову. Неподалік від нас розмістилась ще одна компанія і один чоловік. З самого ранку було помітно якесь пожвавлення у них, у нас же – ОП. Перший підйом прапорця трапився близько 11.00 години – зірваний живець. До трьох годин дня спостерігали ще три загоряння, проте ні одної щуки так і не впіймали. Два підйоми знову були без живців, а третій – живець взагалі без ознак атаки на нього. Сусіди, за їх словами, упіймали одну щучку. Ось така вийшла рибалка.
ПС. Влітку сюди обов’язково навідуюсь. Перспективних місць для лову щуки і окуня ну дуже багато.
