Чеппіонат України "Мормишка 2008" смт Макарів
-
EXPERT
- Рідненький
- Повідомлень: 746
- З нами з: 23 листопада 2007, 01:00
- Звідки: г.Ровно РОФРС
- Контактна інформація:
Якщо зачекались звіту, дозвольте мені викласти своє бачення Чемпіоната України.
Почалось все , ще два роки тому. Після Чемпіоната Києва 2006, ми Щевич Іван, Дем'янчук Богдан, Марчук Віталій поїхали на Чемпіонат України в смт. Макарів на Гавронщинське водосховище. Збирались швиденько-швиденько і на Київ. Так як машина в Богдана зломалась, поїхали на моєму боєвому «ЖУКУ». Рибалки спортсмени як побачили на чому ми приїхали, то перше запитання було на тему, під яким забором найшли такий автомобіль.
Одежа була відповідна, бахіли, кожушок безрукавка в мене і.т.д. Як би там не було, настрій в нас був боєвий. Після першого дня змагань наша команда вирвалась на друге командне місце, нам всі говорили, що це випадково і другий этап все поправить. На другий день наша команда виступила стабільно і зберегла за собою друге командне місце. На чемпіонат 2007 року готовились більш професійно, тільки цього виявилось замало до перемоги на Чемпіонаті України. Перший день змагань, я попадаю в зону з дуже сильними спортсменами
Сергієм Бурдаком і Корзенковим Дмитром, ще було декілька сильних спотсменів. Цю зону ми охрестили як зона «смертників», тому, що виступали практично всі перші номера своїх команд. Я тоді наловив біля 1700 риби, Корзенков 1500, Бурдак 1200 інші менше кілограма. Віталію попала посередня зона, а Богдану найслабша, хоча це відносно, адже їдуть на ЧУ найсильніші спортсмени своїх областей. Перед другим этапом змагань ми побачили, що наш мотиль підпорчений, трішки підмерз. Робити було нічого, мотиль ніхто нам не дасть. Другий этап поки мотиль не потік на морозі я якось ще ловив, решту часу мені довелось доловлювати розуміючи, що нічого не змінити.Чудом зайняв тільки шосте місце, Богдан завдяки тому, що взяв порцию підкормочного мотиля, який можна насадити на гачок втримався на другому місці. Віталія Бурдак Сергій вибив з боротьби, і сам не зловив і нашому спортсмену не дав ловити. В підсумку з першого місця ми скотились на третє командне місце. Цого року підготовка до чемпіоната велась на належному рівні. Всі нюанси продумувались по декілька разів. Спортсмени підібрались самі сильні по рейтингах. Після Чемпіоната Києва, ми твердо знали, що тренери на змаганнях нам вкрай потрібні. Спостерігаючи за Сергієм Бурдаком, який на ЧК виступав в ролі тренера і тягав за «вуха» по зоні своїх, я ще тоді подумав, якщо в нас або ж першої вісімки команд був схожий тренер, перше місце було б за командою з таким тренером. Экипіровка, спорядження, наживка, все було підготовлено. Я пообіцяв зробити прапорці, для відмічання лунок спортсменами на Чемпіонаті, і в процессі виготовлення прорахувався зробивши тільки один комплект, за що вибачаюсь перед всіма спортсменами за незручність.
Всі довідки, страховки і інші папери були зібрані і ми виїхали на змагання. Прибули на місце
вранці в п'ятницю, по дорозі відмітились в готелі. Розложили на ящиках «поляну», курка з майонезом, рибні котлети були дуже смачні. За хвилин п'ятнадцять підтягнулась команда з Донецької області. Перекинулись з Онюшкіним Олександром і Тіхоновим Анатолієм декількома словами, пригостили нормальних хлопців і пішли згодом тренуватись. На льоді
по центру розташувалась команда з Донецької області, ближче до берега Запоріжжя разом з представниками Івано-Франківської області. Наша команда розмістилась на тренування від дамби далі за всіх, згодом підтягнулись спортсмени із Чернівців. Після обіду
ряди спортсменів стали танути. Діждавшись поки Богдан протестує всі свої вудочки на цій водоймі, було вирішено зробити двохгодинний турнір між своїми спротсменами. Суддями виступили наші тренери Марчук Віталій і Свірик Микола. Змістившись ближче до правого берега, визначивши межі зони турніру, по сигналу ми почали. Боротьба захопила нас з головою. Глядачі з команд Донецька і Запоріжжя з інтересом спостерігали, що ж в нас діється. Можна написати оповідання за цей турнір, але опустим це. Висновок зробили, що Василю і Дімі, ще потрібно трішки попрацювати над собою. По прибутті в готель повечерявши і підготовивши снасті розійшлись на відпочинок. Вранці бистрий сніданок і ми на водоймі. Привітавшись з усіма хто попадав на очі, ми були готові до боротьби. Мені випало по жеребкуванню змагатись з Сергієм Бурдаком, якого ми вважали сильнішим зі своєї команди, так і виявилось згодом.
Установки отримані, наші спортсмени на своїх місцях, старт першого туру.
Я вибрав зону лову від середини зони до куточка, який зайняв Володя Сокало, біля нього Віталій Квітка. Сергій Бурдак своїми лунками розділив зону навпіл, кращий спортсмен із Дніпопетровська, як згодом повідомив голова Дніпопетровської Федерації засів посеред зони, представник Івано-Франківська причаївся посеред дальньої лінії зони лову. Через хв.10 в мене була інформація, що ловлять Іван-Франківськ, Дніпопетровськ, Сокало із Київської обл..Вирішив залишити одну лунку біля Володі Сокало і риба стоїть і зменшу улов в наших конкурентів. Другого прапорця залишаю біля Льоши із Дніпопетровська, як запасний варіант, тому, що знаю Сергій Бурдак мене в спокої не залишить. Почав я непогано третя лунка показала рибу, далі клев тільки покращувався. Біля Володі Сокало лунка почала працювати найкраще, тому я вирішив прапорець з цієї лунки не забирати, а то Володя Сокало із Сергієм Бурдаком в момент займуть.
Через хвилин 30-40 вирвались вперед ми із спортсменом Франківщини Борисом Сергієм.
Олексій Зайко із Дніпоперовщини виловивши майже всю рибу із своїх лунок, почав перевіряти лунки Сергія Бурдака на предмет риби. Сергій Бурдак, побачивши, що відстає від мене вирішує зажати мене методично перевіряючи мої лунки з коментарями. До такого повороту я був готовий, тому робив перерву своїх лунках і відходив на запасную «базу». Створився ажіотаж, в якому я порвав жилку, замінив вудочку на аналогічну, я продовжував ловити в тому ж темпі. Після приблизно години боротьби з Сергієм Бурдаком я переключаю увагу Бурдака на Сергія Бориса. Поки ми боролись він тихенько на одному місці з великим темпом ловив рибу. Це подіяло і Бурдак в момент оббурив Бориса і я трішки поміг :D . Сергій Борис після такої атаки помалу заглох. На наш край підтягнувся і Геращенко Юрій, риби після мене і Сергія Бурдака так і не знайшовши попробував ловити біля моєї другої бази. В Юрія проклюнулась плотвичка і коментарі Сергія Бурдака мало не вивели його з рівноваги, але Юра справився і продовжував ловити. Потрібно йому було прийти на це місце, ще годину назад, чи він не бачив зони , або ж нехотів ввязуватись в боротьбу - не знаю. Продовжуючи працювати на різних лунках в мене з'явився шанс наздогнати Сергія Бориса, але забракло часу. За хв 10 в мене на жилці створився клубочок з вузлів, темп рибалки він не збивав, тому я доловлював цією вудочкою до кінця В підсумку по зоні Борис перший, я другий, Бурдак третій.
Після туру підійшов Богдан і поцікавився як справи, подумав, що, можливо, нас зняли з Бурдаком і ми дуже голосно коментуєм хід змагань вже за межами зони. Мої колеги теж непогано відловились, Богдан третій, Діма п'ятий, Василь шостий. За підсумком четверті, але конкуренти далеко не втекли, тому вирішено трішки змінити тактику і продовжувати в тому ж темпі. Наша вечеря плавно переросла в дружню «тусовку», підійшли спортсмени із Дніпопетровської Федерації, Івано-Франківської, Чернівецької, під'хало із другого готелю Запоріжжя. Запоріжським спортсменам я віддав весь свій запас кивків, і розказав трішки як боротись в зоні. Вечірка закінчилась далеко за північ, Богдан заводив наших молодих спортсменів до Вінничан і Чернівецьких спортсменів і показував як потрібно готувати снасті до змагань. Сергій Машенцев, звісно, знову всіх вразив.
Вранці ще до підйому я проснувся, видно далася взнаки напруга змагань. Я перебрав насадочний мотиль, підготував все необхідне до змагань. Вранці виявилось, що всі запаси їжі були використані ввечері. Попивши чайку поїхали до найближчого магазину за бутербродами.
Жеребкування мені на другий день в суперники визначило, минулорічного чемпіона Онюшкіна Олександра, учасника Чемпіонату Світу Шмирьова Геннадія і дуже здібного спортсмена з Одеської обл. Пустовара Олександра. Перед стартом ці спортсмени розмістились недалеко один від одного і хоч там було ймовірне рибне місце, я вирішив відійти на другий кінець зони. Це мені давало можливість для маневрування, адже Шмирьов з Онюшкіним спочатку всю увагу будуть виділяти Саші. Так і сталось. Перші півгодини після старту я методично набирав вагу і тільки Саша Пустовар звертав на мене увагу. Шмирьов з Онюшкіним видно заспокоїлись, думаючи, що швидкість лову в них найвища. Через приблизно півтори години мої конкуренти почали по зоні активно бігати. Онюшкін і Шмирьов перевіряли всі лунки, які траплялися на їх дорозі.
Першим до мене наблизився Саша Пустовар, тут же я виставив захистний прапорець. Саша пообіцяв, що не буде змагатись зі мною на моїх лунках і побіг на своє місце лову, залишивши на всяк випадок біля мене прапорець. На цей момент в мене було риби біля кіло. Під кінець змагань риба брала дуже в'яло і це заставляло спортсменів рухатись ще з більшою швидкістю. Прибігши до Саши Пустовара і перекинувшись декількома фразами я зрозумів, що в зоні при такому клюванні мене вже не наздогнати. Нагода видалась зачепити Онюшкіна із Шмирьовим - хлопці сіли на лунки дуже близько один від одного, що заборонено правилами. На цих лунках в них прокльовував маленький окунець. Моє зауваження до судді на всю зону вивело хлопців з рівноваги і видно було, що вони вирішили мої лунки заглушити. Почалась масована атака. Шмирьов побіг мені за спину по моїх лунках, а Онюшкін зліва від мене. Залишивши прапорець на самій на той момент уловистій лунці я відійшов на запасну «базу», і спостерігав хто ж перший знайде одну лунку на якій ще трішки клювало. Ним виявився Саша Онюшкін. Гена спіймавши облизня побіг на свої лунки. Повернувшись назад я присів на свою лунку, маючи біля себе два прапорця, на зауваження тренера чому так я відповів, що, мовляв, побачиш пізніше. Тільки Саша Онюшкін забрав прапорець з однієї лунки, я тут же відрізав своїм запасним його дві лунки на яких ще щось клювало. Онюшкін збентежився і було видно, що людина не знає що робити. Один - один говорю я ще більше виводячи із себе. А тут ще помилка його загнала в кут - розкрутилась голова на "рапаловському" бурі, ледь не втопивши. Вочевидь, потрібно поставити гравер під гайку. Адже Онюшкін залишив бур в лунці, яка клювала - мабуть, щоб я її не зайняв. Розчарувавшись Саша побіг до Шмиєва Гени доловлювати.
Суддя забираючи рибу підтвердив мою думку, що я перший в зоні. Наздогнавши Богдана поцікавився як в нього справи, адже він весь час в своїй зоні розказував суперникам різні байки. Богдан сказав, що в суперників шансів не було. Діма теж справився із своєю задачею - перший в зоні. Василь всі зауваження прийняв і зміг підстроїтись до водойми, йому невистачило 8 гр.обігнати Сергія Бурдака і зайняти перше місце. Якщо Василь це зробив би команда Донецької обл. скочувалась на 3 місце, а Сергій Бурдак залишився без медальки.
Мене здивувала команда Чернівецької обл., яка складається з дуже сильних спортсменів, але тактика видно вибрана неправильна, хоча ми ставили їх в конкуренти. Темна «конячка» Івано-Франківщини яку ми теж остерігались також завалилась, думаю вони ще себе дуже сильно проявлять на наступному ЧУ. Здивували більшість учасників Чемпіонатів Світу, які видно не розвиваються, а залишились на тому ж рівні, що і рік назад.
Висновок - непотрібно боятись, якщо віриш в свої сили. Тренуйся і роби правильні висновки і будь-який Чемпіон хоч України чи Світу буде слабший за тебе. Коли я говорив, що на Рівненщині є дуже сильні зимові риболови з мене раніше сміялись, не знаючи, що при такій кількості води в нас найменше риби і доводиться для того щоб її зловити весь час придумувати щось новеньке. Думаю, що після нашого виступу іронії поменшає. І нас будуть приймати за собі рівних.
Почалось все , ще два роки тому. Після Чемпіоната Києва 2006, ми Щевич Іван, Дем'янчук Богдан, Марчук Віталій поїхали на Чемпіонат України в смт. Макарів на Гавронщинське водосховище. Збирались швиденько-швиденько і на Київ. Так як машина в Богдана зломалась, поїхали на моєму боєвому «ЖУКУ». Рибалки спортсмени як побачили на чому ми приїхали, то перше запитання було на тему, під яким забором найшли такий автомобіль.
Одежа була відповідна, бахіли, кожушок безрукавка в мене і.т.д. Як би там не було, настрій в нас був боєвий. Після першого дня змагань наша команда вирвалась на друге командне місце, нам всі говорили, що це випадково і другий этап все поправить. На другий день наша команда виступила стабільно і зберегла за собою друге командне місце. На чемпіонат 2007 року готовились більш професійно, тільки цього виявилось замало до перемоги на Чемпіонаті України. Перший день змагань, я попадаю в зону з дуже сильними спортсменами
Сергієм Бурдаком і Корзенковим Дмитром, ще було декілька сильних спотсменів. Цю зону ми охрестили як зона «смертників», тому, що виступали практично всі перші номера своїх команд. Я тоді наловив біля 1700 риби, Корзенков 1500, Бурдак 1200 інші менше кілограма. Віталію попала посередня зона, а Богдану найслабша, хоча це відносно, адже їдуть на ЧУ найсильніші спортсмени своїх областей. Перед другим этапом змагань ми побачили, що наш мотиль підпорчений, трішки підмерз. Робити було нічого, мотиль ніхто нам не дасть. Другий этап поки мотиль не потік на морозі я якось ще ловив, решту часу мені довелось доловлювати розуміючи, що нічого не змінити.Чудом зайняв тільки шосте місце, Богдан завдяки тому, що взяв порцию підкормочного мотиля, який можна насадити на гачок втримався на другому місці. Віталія Бурдак Сергій вибив з боротьби, і сам не зловив і нашому спортсмену не дав ловити. В підсумку з першого місця ми скотились на третє командне місце. Цого року підготовка до чемпіоната велась на належному рівні. Всі нюанси продумувались по декілька разів. Спортсмени підібрались самі сильні по рейтингах. Після Чемпіоната Києва, ми твердо знали, що тренери на змаганнях нам вкрай потрібні. Спостерігаючи за Сергієм Бурдаком, який на ЧК виступав в ролі тренера і тягав за «вуха» по зоні своїх, я ще тоді подумав, якщо в нас або ж першої вісімки команд був схожий тренер, перше місце було б за командою з таким тренером. Экипіровка, спорядження, наживка, все було підготовлено. Я пообіцяв зробити прапорці, для відмічання лунок спортсменами на Чемпіонаті, і в процессі виготовлення прорахувався зробивши тільки один комплект, за що вибачаюсь перед всіма спортсменами за незручність.
Всі довідки, страховки і інші папери були зібрані і ми виїхали на змагання. Прибули на місце
вранці в п'ятницю, по дорозі відмітились в готелі. Розложили на ящиках «поляну», курка з майонезом, рибні котлети були дуже смачні. За хвилин п'ятнадцять підтягнулась команда з Донецької області. Перекинулись з Онюшкіним Олександром і Тіхоновим Анатолієм декількома словами, пригостили нормальних хлопців і пішли згодом тренуватись. На льоді
по центру розташувалась команда з Донецької області, ближче до берега Запоріжжя разом з представниками Івано-Франківської області. Наша команда розмістилась на тренування від дамби далі за всіх, згодом підтягнулись спортсмени із Чернівців. Після обіду
ряди спортсменів стали танути. Діждавшись поки Богдан протестує всі свої вудочки на цій водоймі, було вирішено зробити двохгодинний турнір між своїми спротсменами. Суддями виступили наші тренери Марчук Віталій і Свірик Микола. Змістившись ближче до правого берега, визначивши межі зони турніру, по сигналу ми почали. Боротьба захопила нас з головою. Глядачі з команд Донецька і Запоріжжя з інтересом спостерігали, що ж в нас діється. Можна написати оповідання за цей турнір, але опустим це. Висновок зробили, що Василю і Дімі, ще потрібно трішки попрацювати над собою. По прибутті в готель повечерявши і підготовивши снасті розійшлись на відпочинок. Вранці бистрий сніданок і ми на водоймі. Привітавшись з усіма хто попадав на очі, ми були готові до боротьби. Мені випало по жеребкуванню змагатись з Сергієм Бурдаком, якого ми вважали сильнішим зі своєї команди, так і виявилось згодом.
Установки отримані, наші спортсмени на своїх місцях, старт першого туру.
Я вибрав зону лову від середини зони до куточка, який зайняв Володя Сокало, біля нього Віталій Квітка. Сергій Бурдак своїми лунками розділив зону навпіл, кращий спортсмен із Дніпопетровська, як згодом повідомив голова Дніпопетровської Федерації засів посеред зони, представник Івано-Франківська причаївся посеред дальньої лінії зони лову. Через хв.10 в мене була інформація, що ловлять Іван-Франківськ, Дніпопетровськ, Сокало із Київської обл..Вирішив залишити одну лунку біля Володі Сокало і риба стоїть і зменшу улов в наших конкурентів. Другого прапорця залишаю біля Льоши із Дніпопетровська, як запасний варіант, тому, що знаю Сергій Бурдак мене в спокої не залишить. Почав я непогано третя лунка показала рибу, далі клев тільки покращувався. Біля Володі Сокало лунка почала працювати найкраще, тому я вирішив прапорець з цієї лунки не забирати, а то Володя Сокало із Сергієм Бурдаком в момент займуть.
Через хвилин 30-40 вирвались вперед ми із спортсменом Франківщини Борисом Сергієм.
Олексій Зайко із Дніпоперовщини виловивши майже всю рибу із своїх лунок, почав перевіряти лунки Сергія Бурдака на предмет риби. Сергій Бурдак, побачивши, що відстає від мене вирішує зажати мене методично перевіряючи мої лунки з коментарями. До такого повороту я був готовий, тому робив перерву своїх лунках і відходив на запасную «базу». Створився ажіотаж, в якому я порвав жилку, замінив вудочку на аналогічну, я продовжував ловити в тому ж темпі. Після приблизно години боротьби з Сергієм Бурдаком я переключаю увагу Бурдака на Сергія Бориса. Поки ми боролись він тихенько на одному місці з великим темпом ловив рибу. Це подіяло і Бурдак в момент оббурив Бориса і я трішки поміг :D . Сергій Борис після такої атаки помалу заглох. На наш край підтягнувся і Геращенко Юрій, риби після мене і Сергія Бурдака так і не знайшовши попробував ловити біля моєї другої бази. В Юрія проклюнулась плотвичка і коментарі Сергія Бурдака мало не вивели його з рівноваги, але Юра справився і продовжував ловити. Потрібно йому було прийти на це місце, ще годину назад, чи він не бачив зони , або ж нехотів ввязуватись в боротьбу - не знаю. Продовжуючи працювати на різних лунках в мене з'явився шанс наздогнати Сергія Бориса, але забракло часу. За хв 10 в мене на жилці створився клубочок з вузлів, темп рибалки він не збивав, тому я доловлював цією вудочкою до кінця В підсумку по зоні Борис перший, я другий, Бурдак третій.
Після туру підійшов Богдан і поцікавився як справи, подумав, що, можливо, нас зняли з Бурдаком і ми дуже голосно коментуєм хід змагань вже за межами зони. Мої колеги теж непогано відловились, Богдан третій, Діма п'ятий, Василь шостий. За підсумком четверті, але конкуренти далеко не втекли, тому вирішено трішки змінити тактику і продовжувати в тому ж темпі. Наша вечеря плавно переросла в дружню «тусовку», підійшли спортсмени із Дніпопетровської Федерації, Івано-Франківської, Чернівецької, під'хало із другого готелю Запоріжжя. Запоріжським спортсменам я віддав весь свій запас кивків, і розказав трішки як боротись в зоні. Вечірка закінчилась далеко за північ, Богдан заводив наших молодих спортсменів до Вінничан і Чернівецьких спортсменів і показував як потрібно готувати снасті до змагань. Сергій Машенцев, звісно, знову всіх вразив.
Вранці ще до підйому я проснувся, видно далася взнаки напруга змагань. Я перебрав насадочний мотиль, підготував все необхідне до змагань. Вранці виявилось, що всі запаси їжі були використані ввечері. Попивши чайку поїхали до найближчого магазину за бутербродами.
Жеребкування мені на другий день в суперники визначило, минулорічного чемпіона Онюшкіна Олександра, учасника Чемпіонату Світу Шмирьова Геннадія і дуже здібного спортсмена з Одеської обл. Пустовара Олександра. Перед стартом ці спортсмени розмістились недалеко один від одного і хоч там було ймовірне рибне місце, я вирішив відійти на другий кінець зони. Це мені давало можливість для маневрування, адже Шмирьов з Онюшкіним спочатку всю увагу будуть виділяти Саші. Так і сталось. Перші півгодини після старту я методично набирав вагу і тільки Саша Пустовар звертав на мене увагу. Шмирьов з Онюшкіним видно заспокоїлись, думаючи, що швидкість лову в них найвища. Через приблизно півтори години мої конкуренти почали по зоні активно бігати. Онюшкін і Шмирьов перевіряли всі лунки, які траплялися на їх дорозі.
Першим до мене наблизився Саша Пустовар, тут же я виставив захистний прапорець. Саша пообіцяв, що не буде змагатись зі мною на моїх лунках і побіг на своє місце лову, залишивши на всяк випадок біля мене прапорець. На цей момент в мене було риби біля кіло. Під кінець змагань риба брала дуже в'яло і це заставляло спортсменів рухатись ще з більшою швидкістю. Прибігши до Саши Пустовара і перекинувшись декількома фразами я зрозумів, що в зоні при такому клюванні мене вже не наздогнати. Нагода видалась зачепити Онюшкіна із Шмирьовим - хлопці сіли на лунки дуже близько один від одного, що заборонено правилами. На цих лунках в них прокльовував маленький окунець. Моє зауваження до судді на всю зону вивело хлопців з рівноваги і видно було, що вони вирішили мої лунки заглушити. Почалась масована атака. Шмирьов побіг мені за спину по моїх лунках, а Онюшкін зліва від мене. Залишивши прапорець на самій на той момент уловистій лунці я відійшов на запасну «базу», і спостерігав хто ж перший знайде одну лунку на якій ще трішки клювало. Ним виявився Саша Онюшкін. Гена спіймавши облизня побіг на свої лунки. Повернувшись назад я присів на свою лунку, маючи біля себе два прапорця, на зауваження тренера чому так я відповів, що, мовляв, побачиш пізніше. Тільки Саша Онюшкін забрав прапорець з однієї лунки, я тут же відрізав своїм запасним його дві лунки на яких ще щось клювало. Онюшкін збентежився і було видно, що людина не знає що робити. Один - один говорю я ще більше виводячи із себе. А тут ще помилка його загнала в кут - розкрутилась голова на "рапаловському" бурі, ледь не втопивши. Вочевидь, потрібно поставити гравер під гайку. Адже Онюшкін залишив бур в лунці, яка клювала - мабуть, щоб я її не зайняв. Розчарувавшись Саша побіг до Шмиєва Гени доловлювати.
Суддя забираючи рибу підтвердив мою думку, що я перший в зоні. Наздогнавши Богдана поцікавився як в нього справи, адже він весь час в своїй зоні розказував суперникам різні байки. Богдан сказав, що в суперників шансів не було. Діма теж справився із своєю задачею - перший в зоні. Василь всі зауваження прийняв і зміг підстроїтись до водойми, йому невистачило 8 гр.обігнати Сергія Бурдака і зайняти перше місце. Якщо Василь це зробив би команда Донецької обл. скочувалась на 3 місце, а Сергій Бурдак залишився без медальки.
Мене здивувала команда Чернівецької обл., яка складається з дуже сильних спортсменів, але тактика видно вибрана неправильна, хоча ми ставили їх в конкуренти. Темна «конячка» Івано-Франківщини яку ми теж остерігались також завалилась, думаю вони ще себе дуже сильно проявлять на наступному ЧУ. Здивували більшість учасників Чемпіонатів Світу, які видно не розвиваються, а залишились на тому ж рівні, що і рік назад.
Висновок - непотрібно боятись, якщо віриш в свої сили. Тренуйся і роби правильні висновки і будь-який Чемпіон хоч України чи Світу буде слабший за тебе. Коли я говорив, що на Рівненщині є дуже сильні зимові риболови з мене раніше сміялись, не знаючи, що при такій кількості води в нас найменше риби і доводиться для того щоб її зловити весь час придумувати щось новеньке. Думаю, що після нашого виступу іронії поменшає. І нас будуть приймати за собі рівних.
Востаннє редагувалось 05 лютого 2008, 20:07 користувачем EXPERT, всього редагувалось 2 разів.
-
shalun_99
-
EXPERT
- Рідненький
- Повідомлень: 746
- З нами з: 23 листопада 2007, 01:00
- Звідки: г.Ровно РОФРС
- Контактна інформація:
Дякую" Jeka" , "Toha " розкажу коли зустрінемось, привселюдно якось нехочеться.
Про флюрокарбон 004 розповідати точно не буду. Обіцяю чисту правду. Вибач і прошу вибачення перед вашими хлопцями, адже ви дуже сильні спортсмени і правду розказувати було опасно. Ти б почув як Іщенко Сергій розказував про те, що плотва начинає брати тільки після того, як в лунку засиплеш літру сухої прикормки. Леша з Дніпопетровська повівся і прогнав рибу зі своїх лунок, а плотва нормально клювала.
Про флюрокарбон 004 розповідати точно не буду. Обіцяю чисту правду. Вибач і прошу вибачення перед вашими хлопцями, адже ви дуже сильні спортсмени і правду розказувати було опасно. Ти б почув як Іщенко Сергій розказував про те, що плотва начинає брати тільки після того, як в лунку засиплеш літру сухої прикормки. Леша з Дніпопетровська повівся і прогнав рибу зі своїх лунок, а плотва нормально клювала.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Semrush [Bot] і 0 гостей