Телефон гарячої лінії Рівнерибоохорони 0(362) 63-39-32
email rivneryboohorona@gmail.com
"Телефон довіри" відділу запобігання та протидії корупції в органах рибоохорони 0(63) 982-24-62
Усіх небайдужих громадян просимо повідомляти журналістів телеканалу „Рівне1” про випадки браконьєрства за телефоном 0362-623-501
Публикуем статьи и ссылки, которые нам могут понадобиться, чтоб были "под рукой"
Проблемы аренды земель водного фонда
В Украине большое количество водоемов. Использование земель водного фонда и водных объектов в целях получения дохода является весьма заманчивым занятием для субъектов хозяйствования. Частные пляжи, иные места массового отдыха, спорта, а также многочисленные объекты рыбного хозяйства сейчас уже никого не удивят.
Казалось бы, государству должно быть выгодно эксплуатировать как водные объекты, так и земли водного фонда. Помимо очевидных выгод в виде поступлений от налогов и сборов, а также аукционов по продаже прав аренды земельных участков, государство получает благоустройство территорий водных объектов, в том числе прилегающих территорий, улучшение санитарного состояния водоемов и т.д.
Однако правовое регулирование свидетельствует о полной незаинтересованности государства в вышеописанных выгодах. Следует отметить, что помимо основных нормативных актов в этой сфере - Земельного и Водного кодексов Украины – данный вопрос урегулирован достаточно большим количеством подзаконных актов, соблюдение требований которых бывает во многих случаях или невозможным или достаточно проблематичным.
Так, например, в соответствии со ст.ст. 58-60 ЗК Украины и ст. 87 ВК Украины для создания благоприятного режима водных объектов вдоль морей, вокруг озер, водохранилищ и иных водоемов устанавливаются водоохранные зоны. При этом в пределах водоохранных зон выделяются участки под прибрежные защитные полосы, на которых ограничены определенные виды хозяйственной деятельности. Кроме того, если водный объект относится к системе централизованного водоснабжения, то в соответствии со ст. 93 ЗК Украины и п.1 Правового режима зон санитарной охраны водных объектов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 2024 от 18.12.98, вокруг него также устанавливаются 3 пояса зон санитарной охраны, каждый из которых предусматривает определенные ограничения хозяйственной деятельности.
ЗК и ВК Украины устанавливают, что в пределах водоохранных зон запрещено строительство любых объектов (кроме гидрометрических, гидротехнических и линейных), в т.ч. баз отдыха, дач, гаражей, стоянок автомобилей. При этом объекты, находящиеся в прибрежной защитной полосе, могут эксплуатироваться, если при этом не нарушается ее режим. Не пригодные к эксплуатации сооружения, а также несоответствующие установленным режимам хозяйствования, подлежат вынесению за пределы прибрежных защитных полос. Режимы зон санитарной охраны водного объекта вообще или полностью запрещают строительство жилых и хозяйственных зданий, а также строительные работы не на водопроводных объектах (первая зона), или существенно ее ограничивают (вторая и третья зона).
При этом если предельный размер водоохраной зоны определен ст. 60 ЗК Украины и составляет от 25 до 100 метров от уреза воды, то размер зон санитарной охраны нормативно не установлен, в результате чего санитарно-эпидемиологическая служба может отказать в согласовании проекта отвода из-за достаточно близкого размещения объекта относительно уреза воды.
Органы прокуратуры часто инициируют иски к субъектам хозяйствования о признании недействительными заключенных ними договоров, ссылаясь как на вышеуказанные положения, так и на другие несовершенные нормы законодательства в сфере использования земель водного фонда.
Например, ч. 4 ст. 61 ЗК Украины указывает, что режим хозяйственной деятельности на земельных участках прибрежных защитных полос вдоль рек, вокруг водоемов и на островах устанавливается законом. Однако такой закон до настоящего времени не принят, а Водный Кодекс Украины лишь слово в слово повторяет положения Земельного кодекса Украины.
Также не ясна процедура выноса за пределы защитных полос объектов, не пригодных к эксплуатации, а также несоответствующих установленным режимам хозяйствования. Выходит, что фактически обветшалую лодочную станцию или дом отдыха на берегу озера (водохранилища) нельзя реконструировать (так как строительные работы запрещены) и нужно сносить? Или сам вынос объекта будет состоять в изменении фактических границ водоохраной зоны путем исключения объекта из соответствующей зоны? И тогда в водоохраной зоне около водоема будет «белое пятно»?
Следует отметить, что отказы местных советов и государственных администраций в предоставлении участков водного фонда под застройку зачастую мотивированы тем, что объект будет располагаться в прибрежной защитной полосе или в пределах зон санитарной охраны.
Вместе с тем, хотелось бы отметить, что в этом случае у заинтересованных лиц имеется весьма существенный контраргумент. В частности, в соответствии с ч. 2 ст. 58, ч. 3 ст. 60 ЗК Украины, ст.ст. 87, 91 ВК Украины, а также п. 3 Правового режима зон санитарной охраны водных объектов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 2024 от 18.12.98, границы прибрежных полос и санитарных защитных зон определяются и устанавливаются на основании проектов отводов, утвержденных уполномоченными органами. Соответствующие ограничения в использовании земель водного фонда на основании утвержденных проектов только потом будут отмечены в соответствующих кадастровых картах органов земельных ресурсов. Вместе с тем, такие границы установлены лишь в отношении небольшого количества объектов в стране, в подавляющем же большинстве случаев отказ совета или местной государственной администрации не будет иметь под собой достаточных оснований и может быть легко оспорен в суде.
Следует отметить, что суды уже традиционно вынуждены заполнять не доработки законодателя в сфере земельных отношений. Нельзя не заметить, что в настоящее время суды заняли весьма практичную позицию в спорах между арендаторами и арендодателями, а также третьими лицами по поводу использования объектов водного фонда и соответствующих земельных участков.
Обращает на себя внимание то обстоятельство, что суды уделяют значительное внимание документации, которая стала основанием для принятия решения о предоставлении участков в аренду, в частности, данным государственного земельного кадастра, а также геодезической службы об установлении границ в натуре. Так, если по данным кадастра лицо официально не является пользователем или собственником земельного участка, то его иск о признании недействительным договора аренды между третьими лицами не подлежит удовлетворению, даже если ранее данное лицо пользовалось данным участком на основании правоустанавливающих документов, однако участок в натуру не вынесен (напр., постановление ВХСУ от 26.12.07 по делу № 31/398, от 27.11.07 по делу № 04/326а, постановление ВСУ от 17.10.06 по делу № 2-2/1600-2006, постановление Киевского апелляционного хозяйственного суда от 19.09.06 по делу № 47/83).
Также большое значение имеет то обстоятельство, где находится земельный участок и водный объект – за пределами населенного пункта или нет, поскольку зачастую многие водные объекты и земельные участки водного фонда предоставляются местными советами и государственными администрациями с превышением их компетенции, предусмотренной ЗК Украины, Законом Украины «О местных государственных администрациях» и Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине». В случае предоставления земельного участка за пределами населенного пункта местным советом (или же госадминистрацией – в пределах населенного пункта) соответствующий договор аренды и решение подлежат признанию недействительными (постановление Киевского апелляционного хозяйственного суда от 19.09.06 по делу № 47/83, постановление ВХСУ от 27.11.07 по делу № 04/326а, от 03.10.06 по делу № 3/9002), как заключенные с нарушением требований закона и с превышением полномочий.
При передаче водного объекта в аренду следует учитывать и его статус, т.к. в соответствии со ст. 51 ВК Украины, водные объекты общегосударственного значения передаются в аренду только Кабинетом министров Украины и местными государственными администрациями, а не местными советами, на территории которых он расположен. Заключение договора аренды с местным советом в данном случае также противоречит требованиям закона (напр. постановление ВСУ от 30.05.08 по делу № 22Ц-954/2008).
Вместе с тем, судебная практика негативно оценивает иски о понуждении совета заключить договора аренды в случаях, если соответствующее решение об утверждении проекта отвода советом не принималось (напр. постановление ВХСУ по делу № 3/519 от 04.06.08, от 26.12.07 по делу № 2-26/12516-2006, от 11.01.07 по делу №2-20/11801-2006, п.1 Обзорного письма ВХСУ от 30.11.07 N 01-8/918 «О некоторых вопросах практики разрешения споров, связанных с арендой земельных участков», постановление ВАСУ от 17.10.06 по делу № К-20700/06). Такая практика сформировалась в течение последних 2 лет, и основана на том, что согласно п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закона Украины “О местном самоуправлении в Украине” вопрос регулирования земельных отношений (в том числе предоставления земельного участка в аренду) решается на пленарном заседании сессии совета, а споры о возобновлении нарушенных прав юридических и физических лиц, возникающие в результате решений, действий или бездействия органов или должностных лиц местного самоуправления, решаются в судебном порядке. То есть законодательством предусмотрено, что способом волеизъявления совета, который реализовывает право собственности относительно земель от имени соответствующей территориальной громады, является принятие решения сессией совета, и понуждение совета заключать договор с лицом, решение о предоставлении земельного участка которому не принималось, является нарушением гарантий независимости органов местного самоуправления.
До сих пор не сложилось однозначной практики применения положений ч.2, 3 ст. 85 ВК Украины и п. 3, 4 Порядка пользования землями водного фонда, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 502 от 13.05.96. Указанные нормы предполагают, что во временное пользование земли водного фонда могут быть предоставлены только по согласию их постоянных пользователей (специализированных водохозяйственных организаций). На практике в большинстве случаев советы предоставляют земельные участки в аренду без получения такого согласования от специализированных организаций, однако в судебной практике есть примеры, когда несоблюдение этих требований (напр., постановление ВХСУ от 15.06.06 по делу № 2-2/1600-2006 (2-2/14349-05)) влечет за собой признание договора аренды недействительным.
Не вызывает сомнений, что даже без четких и логичных правил бизнес на землях водного фонда, конечно же, будет существовать. Однако при этом не стоит рассчитывать на полное соблюдение предпринимателями требований экологического и санитарного законодательства при эксплуатации земель, равно как и на то, что найдется много желающих проходить многочисленные бюрократические препоны, для того, чтобы облагородить находящиеся в пределах населенных пунктов водные объекты и развивать городскую инфраструктуру.
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Игорь Тихолаз - уважаемый в рыболовных кругах человек за свою принципиальность, до недавнего времени сумевший проработать аж целый год в Госкомрыбхоз...
До последнего надеялся, что некоторым чиновникам в комитете рыбного хозяйства хватит ума не наступать на те же грабли во второй раз. Имею в виду распространения вранья по возобновлению рыбных запасов КВХ после весенней катастрофы - с непосредственной помощью псевдообщественника Чистякова (у него то ума никогда не наблюдалось, надеялся что хоть хватит у других). Но этот деятель пошел еще дальше и начал, после того, как появилась в СМИ и интернете правдивая и объективная информация об этом зарыблении, давить на чиновников Госкомрыбхоза требованием меня... уволить. Ну все логично, ведь как может рядовой инспектор пойти против воли руководства и давать такие опровергающие комментарии - кто не с ними по пути - то за бортом ...
Глупцы, даже если бы я не давал эти комментарии в СМИ и своих блогах, и не рассказывал бы правду, любой здравомыслящий человек поймет, что нельзя толстолобом и амуром зарыблять и компенсировать... потери судака и плотвы! Ну никак не получается! Таким образом Госкомрыбхозу этот чудак сделал медвежью услугу, просто подставил их своим враньем.
Но говорят ведь правду, что "враньем весь мир обойдешь - и обратно вернешься", вот бумеранг и полетел в другую сторону: комитет рыбного хозяйства теперь выглядит мягко говоря глуповато…
Но ближе к теме. Я ожидал каких угодно "разборок" в управлении, наказаний, даже выговоров с занесением в личное дело. Ну ясное дело, ведь не подчинился... Но на самом деле все было намного прозаичнее: в течение двух дней шли звонок за звонком из комитета в наше киевское управление – с требованием УВОЛИТЬ непослушного инспектора. И не просто уволить, а грубо и матерно, со скандалом, по статье, за что угодно (воровство, взятки, хищения в особо крупных - фантазируем).
Но за такое уволить возможности нет, так сказать из-за отсутствия состава преступления. Поэтому просто попросили - уйди, напиши заявление. Я понимаю что на моих руководителей давят и просто не дадут им жизни в будущем, есть админресурс который используется на полную катушку. И я не могу упрекнуть никого из людей с которыми работал более года в Киевгосрыбоохране - они честно и профессионально исполняли свою работу, болели и болеют душой за природу. Не могу их подставлять под такой удар...
Я написал сегодня заявление об уходе из рыбоохраны, по соглашению сторон: пусть "чистячковы" утешат свое самолюбие - их вранье работает и их подлость воистину не имеет границ. Но с другой стороны - я уже не вижу смысла работать в этой структуре в таким руководством и таким подходом к работе. Сегодня не удалось меня заставить говорить неправду, завтра опять нужно меня несговорчивого к чему то заставлять - зачем мне эта нервотрепка? Надеюсь в этой стране еще нужны честные и принципиальные специалисты. Работу я себе найду, верю в это.
Но это еще не все. Поскольку мне полностью развязали руки этим "увольнением" (хотя наверное думали напугать меня, закрыть мне рот - фигушки), молчать я не буду. И я уже не смолчал.
Сегодня после обеда была открыта выставка орудий браконьерства, которую традиционно организовали и провели Киевский эколого-культурный центр и "Громада рибалок України" - меня также пригласили туда, ведь тема моя, я ведь начинал все эти инициативы еще будучи общественным инспектором. тема ее - браконьерство в Украине и законотворчество в экологической сфере (Андрей Нелипа уже о последних достижениях писал). На пресс-конференции присутствовал Николай Томенко - думаю представлять не надо. Но именно ему надо сказать огромное спасибо за лобби в ВР, за те уже принятые законопроекты по штрафам, наказанию эклектроудочникам в уголовном кодексе, о возврате прав общественным инспекторам. Сейчас мы совместно ведем работу о принятии законопроекта еще более важного - о запрете ввоза в Украину китайских и всех прочих лесочных сетей и немецко-польских электроудочек - бича наших водоемов. И я уверен, что при такой помощи мы одолеем эту чиновницкую братию вместе с браконьерской. Николай Томенко произвел на нас всех очень позитивное впечатление, как своим видением реальных шагов в законотворчестве, так и своей позицией и непримиримостью к проблемам украинского браконьерства. Хоть я и не планировал этого ни вчера, ни позавчера - но сегодня мне дали слово, и я реально описал еще раз перед журналистами суть и понятие прошедшего "зарыбления от АРУ", рассказал что меня уволили за эту правду. И конечно задал вопрос - нужен ли такой комитет рыбного хозЯйства, если в нем - полное безхозяйствие и бардак из году в год? Если не то что не помогают работать - только мешают, увольняют всех нормальных честных людей??? Этот вопрос не повис в воздухе, потому, что это тема оказывается более чем жива - скоро грядет административная реформа, и многих ведомств может не стать. Я уже знаю точно, к исчезновению какого я приложу все усилия!
P.S. сегодня и, наверное, с повтором завтра, в новостях на Интере, 1+1, Новом канале, Тонисе, 5 канале, Гамме, канале РАДА, КДТРК и может еще каких-то (всех не запомнил) будут сообщения об этой выставке, о всех реализованных мероприятиях и планах.
А завтра, с 9 до 10 утра, в прямом эфире на радио Эра, я и Владимир Борейко будем уже радиослушателям рассказывать те же самые общественные инициативы - в цифрах, фактах. Слушайте у кого будет возможность и кому еще не все равно!
Взято тут, вчера видел по телевидению Томенка который выступал по этой проблеме
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
УКАЗ
Президента України
Про Державне агентство рибного господарства України
1. Затвердити Положення про Державне агентство рибного господарства України (додається).
2. Установити, що Державне агентство рибного господарства України є правонаступником Державного комітету рибного господарства України, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет рибного господарства України.
3. Кабінету Міністрів України привести у двомісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В. ЯНУКОВИЧ
м. Київ
16 квітня 2011 року
N 484/2011
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 16 квітня 2011 року N 484/2011
ПОЛОЖЕННЯ
про Державне агентство рибного господарства України
1. Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр).
Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
2. Держрибагентство України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Держрибагентство України здійснює свої повноваження в установлених законодавством України випадках на території України, у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, а також на території виключних економічних зон (у риболовних зонах) іноземних держав та у відкритих районах Світового океану, які знаходяться у сфері управління міжнародних організацій з управління рибальством, а також таких, що знаходяться поза межами будь-чиєї юрисдикції відповідно до міжнародних договорів України.
3. Основними завданнями Держрибагентства України є:
1) реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;
2) внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
4. Держрибагентство України відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань рибного господарства, рибної промисловості, охорони і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, розробляє пропозиції та проекти відповідних актів щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, та в установленому порядку подає їх Міністрові;
2) вживає заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України;
3) вносить на розгляд Мінагрополітики України пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників рибогосподарської продукції, створення і забезпечення функціонування механізму торгівлі рибогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
4) здійснює державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водах України, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України відповідно до міжнародних договорів України;
5) видає спеціальний дозвіл на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;
6) здійснює державний контроль технічного стану рибозахисних споруд, проводить рибозахисні заходи на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;
7) здійснює контроль за дотриманням правил рибальства;
8) здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних живих ресурсів;
9) здійснює контроль за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних живих ресурсів;
10) складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
11) веде облік суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів і пресервів із риби та інших водних живих ресурсів, присвоює таким підприємствам номери;
12) веде реєстр риболовних суден;
13) акредитує органи сертифікації персоналу риболовних суден;
14) видає дипломи, кваліфікаційні сертифікати та документи про відповідність компаній і суден згідно з вимогами Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден та несення вахти 1995 року, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС - 74), Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року;
15) видає свідоцтво про право плавання суден під Державним Прапором України;
16) видає дозволи, сертифікати, довідки міжнародного зразка відповідно до вимог міжнародних договорів з питань ведення рибного промислу і торгівлі рибою та морепродуктами;
17) видає свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, свідоцтво про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України;
18) видає свідоцтво про стабільність і надводний борт судна, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства;
19) видає сертифікати на пересувні виставки, реекспорт й інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори і які перебувають під загрозою зникнення;
20) видає судновий білет для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;
21) здійснює державний контроль за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості;
22) контролює дотримання кваліфікаційних вимог (стандартів) щодо підготовки та сертифікації персоналу риболовних суден;
23) здійснює контроль за достовірністю подання суб'єктами господарської діяльності, пов'язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів, звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів;
24) здійснює контроль за дотриманням порядку придбання або збуту осетрових видів риб та продукції з них;
25) здійснює державний контроль за системою моніторингу риболовних суден;
26) здійснює технічний нагляд та нагляд за дотриманням вимог міжнародних договорів, що стосуються технічного стану суден рибної промисловості;
27) реєструє риболовні судна, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, в Судновій книзі України;
28) веде реєстр сертифікатів, дипломів, кваліфікаційних посвідчень командного складу та членів персоналу риболовного судна;
29) запроваджує спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства щодо водних живих ресурсів згідно з міжнародними стандартами та нормами, забезпечує обмін такою інформацією з відповідними міжнародними організаціями згідно із законодавством та міжнародними договорами України;
30) виконує функції уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади інших іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань виконання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;
31) здійснює у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності;
32) подає в установленому порядку пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України щодо фінансової підтримки галузі та забезпечує її фінансування, затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3 - 5 років) державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України, та здійснює контроль за їх виконанням у встановленому порядку;
33) розробляє порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних живих ресурсів та їх використання;
34) погоджує програми та видає дозволи на проведення дослідних ловів;
35) узгоджує проекти будівництва, реконструкції, консервації та ліквідації підприємств і споруд, виконання інших робіт, а також впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан рибогосподарських водойм, бере участь у проведенні експертизи таких проектів;
36) подає в установленому порядку пропозиції та здійснює контроль щодо рівневого режиму роботи рибогосподарських водних об'єктів, які б забезпечували повноцінне існування гідробіонтів;
37) веде реєстр гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з метою отримання максимальної рибопродуктивності;
38) погоджує видачу дозволів на проведення робіт, у тому числі меліоративних, у рибогосподарських водних об'єктах, на землях водного фонду;
39) погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств;
40) встановлює в установленому порядку заборону вилову водних живих ресурсів в окремих водоймах (на їх ділянках) та забезпечує контроль за дотриманням заборони;
41) здійснює видачу та реєстрацію дозвільних документів на спеціальне використання водних живих ресурсів;
42) розробляє проекти лімітів, здійснює розподіл лімітів на квоти використання водних живих ресурсів, подає їх на затвердження Мінагрополітики України, доводить їх до відома відповідних органів та користувачів;
43) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України правила добування (вилучення, вилову) та відтворення водних живих ресурсів;
44) здійснює в установленому порядку облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності для визначення рівня індикативних цін на такі товари, проводить у межах своїх повноважень моніторинг внутрішнього і зовнішнього ринків рибопродукції, здійснює державне регулювання внутрішнього ринку рибопродукції, надає дозволи щодо імпорту риби, інших водних живих ресурсів, продуктів переробки з них за якісним, кількісним та видовим складом;
45) бере участь у веденні державного кадастру тваринного світу;
46) бере участь у підготовці міжнародних договорів України у межах своїх повноважень та за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України укладає міжнародні договори України;
47) здійснює у межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавством, співробітництво з державами-донорами та міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги в рибогосподарський комплекс України;
48) співпрацює з Комітетом рибного господарства ФАО ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з управління рибальством, ведення рибництва (аквакультури) з питань безпеки мореплавства на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у рибному господарстві;
49) здійснює державне регулювання у сфері рибництва (аквакультури), забезпечує формування раціонального ринку вітчизняної продукції аквакультури, проводить науково-технологічну політику селекції у рибництві (аквакультурі);
50) забезпечує підготовку, перепідготовку, дипломування та сертифікацію фахівців галузі рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів;
51) здійснює контроль діяльності галузевої системи науково-технічної інформації;
52) забезпечує функціонування морських рибних портів;
53) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України порядок носіння форменого одягу та формені знаки розрізнення працівників рибного господарства;
54) розробляє та подає на затвердження Мінагрополітики України порядок реєстрації риболовних суден;
55) співпрацює з класифікаційними товариствами;
56) розподіляє в установленому законодавством порядку між користувачами - юридичними та фізичними особами та подає на затвердження до Мінагрополітики України квоти спеціального використання водних живих ресурсів:
у районах дії міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна відповідно до міжнародних договорів України;
у водах, що знаходяться поза межами районів управління таких організацій відповідно до міжнародних зобов'язань України;
у водах, що знаходяться під юрисдикцією прибережних держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України;
57) бере участь у розробленні і здійсненні заходів з нарощування експортного потенціалу рибної галузі, відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту продукції;
58) бере участь у заходах з контролю якості безпеки продуктів рибного лову, харчової продукції при їх виробництві, зберіганні, транспортуванні, реалізації, використанні та утилізації;
59) виступає відповідно до законодавства державним замовником науково-дослідних робіт, координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво наукових розробок та поширенню передового досвіду;
60) здійснює державну атестацію (галузеву експертизу) наукових установ, що належать до сфери управління Держрибагентства України;
61) розробляє програми науково-технічного розвитку галузі та організовує їх виконання;
62) здійснює організаційне забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців рибної галузі у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління Держрибагентства України;
63) здійснює атестацію педагогічних працівників навчальних закладів i рівня акредитації, що належать до сфери управління Держрибагентства України;
64) сприяє підвищенню енергоефективності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України;
65) утворює, реорганізовує та ліквідовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держрибагентства України;
66) виконує в межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
67) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держрибагентства України, його територіальних органів, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;
68) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
5. Держрибагентство України з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держрибагентства України та його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держрибагентства України та на керівні посади в його територіальних органах на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату та його територіальних органів;
3) контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства України;
4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держрибагентства України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
5) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держрибагентства України;
6) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
7) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держрибагентства України відповідно до встановлених правил.
6. Держрибагентство України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку:
1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
7. Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) - Головне управління в м.Києві, управління в Автономній Республіці Крим, м.Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.
8. Головне управління охорони водних живих ресурсів в м.Києві за дорученням (у межах своїх повноважень) спрямовує та координує роботу територіальних органів рибоохорони (органів рибоохорони) на місцях, згідно з чинним законодавством проводить роботу щодо усунення негативних явищ, пов'язаних з корупцією, перевищенням службових та посадових повноважень в органах рибоохорони.
9. Держрибагентство України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.
10. Держрибагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держрибагентства України.
11. Держрибагентство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.
Голова Держрибагентства України є Головним державним інспектором рибоохорони України.
12. Голова Держрибагентства України:
1) очолює Держрибагентство України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрибагентство України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;
2) вносить на розгляд Міністрові пропозиції щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та розроблені Держрибагентством України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, забезпечує їх супроводження;
3) вносить на розгляд Міністрові проекти нормативно-правових актів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, забезпечує їх супроводження;
4) забезпечує виконання Держрибагентством України Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України з питань, що належать до сфери діяльності Держрибагентства України, та доручень Міністра;
5) затверджує за погодженням із Міністром схвалені на засіданні колегії Держрибагентства України річний план роботи Держрибагентства України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;
6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Держрибагентства України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держрибагентства України, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників;
8) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держрибагентства України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держрибагентства України;
9) затверджує положення про структурні підрозділи апарату Держрибагентства України;
10) призначає на посади в установленому порядку керівників та заступників керівників територіальних органів Держрибагентства України та звільняє їх з посад;
11) затверджує структуру і граничну чисельність працівників територіальних органів Держрибагентства України у межах граничної чисельності працівників Держрибагентства України, а також їх штатний розпис і кошторис;
12) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам апарату Держрибагентства України відповідних рангів державних службовців, їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) затверджує розподіл обов'язків між своїми заступниками;
14) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до законодавства територіальні органи Держрибагентства України;
15) вносить Міністру пропозиції щодо граничної чисельності державних службовців і працівників апарату Держрибагентства України;
16) забезпечує взаємодію Держрибагентства України зі структурним підрозділом Мінагрополітики України, визначеним Міністром відповідальним за взаємодію з Держрибагентством України;
17) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Мінагрополітики України і Держрибагентством України та вчасність її подання;
18) проводить особистий прийом громадян;
19) дає у межах повноважень обов'язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держрибагентства України та його територіальними органами доручення;
20) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.
13. Голова Держрибагентства України має двох заступників, у тому числі одного першого.
Першого заступника, заступника Голови Держрибагентства України призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держрибагентства України, погоджених із Міністром.
Першого заступника та заступника Голови Держрибагентства України звільняє з посад Президент України.
14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держрибагентства України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності при Держрибагентстві України утворюється колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держрибагентства України.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держрибагентстві України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.
Рішення про утворення та ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держрибагентства України.
15. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держрибагентства України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Держрибагентства України затверджується Головою Держрибагентства України за погодженням із Міністром.
Штатний розпис, кошторис апарату Держрибагентства України затверджуються Головою Держрибагентства України за погодженням із Міністерством фінансів України.
Держрибагентство України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Глава Адміністрації
Президента України С. ЛЬОВОЧКІН
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Законодавчим актом доповнено Закон "Про тваринний світ" положеннями, які визначають склад знарядь добування об‘єктів тваринного світу, що заборонені для виготовлення, збуту та застосування в Україні.
Так, для добування об´єктів тваринного світу забороняється виготовлення, збут та застосування отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток, а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об´єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждання та масового безконтрольного знищення.
Забороняється також ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об´єктів тваринного світу, заборонених законом.
Відповідний законопроект зареєстровано за №6458-1.
Теперь Самусенко можно на законных основаниях раком поставить!
Улыбайтесь, господа! Во весь улыбальник улыбайтесь :)))) ...
Говорячи про перший місяць дії Закону, М.Томенко підкреслив, що основною проблемою залишається те, що інформація про його вступ в дію доходить до місцевого рівня із запізненням. Він відзначив, що на даному етапі функція парламенту це контроль, моніторинг та інформаційна підтримка того, що такий Закон є і його треба виконувати, а решта - робота контролюючих органів та місцевих органів влади.
Заступник Голови Верховної Ради України наголосив, що прийняття Закону - серйозний крок, водночас, на жаль, варто констатувати, що по багатьох позиціях ситуація не змінилася на краще. М.Томенко навів приклад конфлікту у Львові, коли львівські рибалки другий рік поспіль проводять акції протесту, вимагаючи зняти з посади чиновників рибоохоронних органів області, які прикривають браконьєрів, не даючи при цьому рибалити простим любителям. Окрім того, він назвав безпрецедентними ситуації у Київській та Рівненській областях, коли судді судовими рішеннями повернули браконьєрам знаряддя електролову. «Таких прикладів про неадекватні дії правоохоронних органів місцевої влади, що опікується питанням виконання законів, більш ніж достатньо», - наголосив він.
В Кабмине увидели необходимость разрешить юридический казус, когда озеро вроде и в частной собственности, но принадлежит украинскому народу.Министерство экологии и природных ресурсов разработало законопроект с изменениями в Водный кодекс, которыми предлагается вписать в него возможность владения на правах частной собственности водой озер и прудов.
В частности, в документе выписана новая редакция 6-й статьи Водного кодекса (ст.6 «Собственность на воды (водные объекты)»– Ред.), пишут Комментарии.
Согласно действующему Водному кодексу, водные объекты могут предоставляться исключительно в пользование. Однако по Земельному кодексу, местные советы либо органы исполнительной власти могут, но лишь бесплатно, отдать физлицу в собственность замкнутый водоем площадью до 3 га при условии его расположения в границах земельного участка, принадлежащего физлицу на правах частной собственности. Одновременно, разрешена частная собственность на земли водного фонда.
Иными словами, человек может иметь в собственности землю под озером либо прудом, но само водное зеркало, по профильному законодательству, принадлежит украинскому народу.
В предлагаемой же редакции указанной статьи Водного кодекса прописана упомянутая норма Земельного, которая разрешает владеть на правах частной собственности водными объектами до 3 га в границах частного земельного участка
Государственное агентство рыбного хозяйства намерено сделать любительский вылов рыбы платным, а денежные поступления от сбора направлять на зарыбление водоемов. Об этом заявил глава ведомства Ярема Ковалив, - сообщает УНИАН со ссылкой на.пресс-службу агентства.
«Для того, чтобы в том числе ловить любителю, он должен за это заплатить. Эти средства должны направляться исключительно на зарыбление водоемов. Рыбак должен это понимать», - цитирует Ковалива пресс-служба.
Согласно сообщению, плата за пользование водным ресурсом для любительской рыбалки предусмотрена законодательством большинства стран Европы, в том числе Франции и Германии. Сейчас Госрыбагентство разрабатывает механизм уплаты, а также определяется со стоимостью такой услуги.
«В любом случае эта стоимость будет минимальной и будет соответствовать социально-экономическим возможностям граждан Украины, а механизм будет прозрачным и понятным обществу», - говорится в сообщении.
Кроме того, Ковалив напомнил об инициированных Госрыбагентством нововведениях относительно разделения зон промышленной и любительской рыбалки и призвал рыбаков ответственно относиться к поддержанию порядка на выделенных им частях водоемов. По его словам, запуск пилотного проекта по зонированию, в рамках которого был запрещен промышленный вылов рыбы в границе Киева, проходит успешно и благодаря бдительности рыбаков активизировалась борьба с браконьерством.
По словам Ковалива, в начале октября запланирована встреча с рыбаками и представителями общественности для согласования границ зон для промышленной, спортивной и любительской рыбалки на Киевском и Каневском водохранилищах в Киевской области, после чего разделение будет закреплено окончательно соответствующим нормативным актом.
В конце сентября Госрыбагентство запретило промышленный вылов рыбы в Днепре в границах Киева. Ловить рыбу в столице могут только любители и спортсмены. Ранее ряд народных депутатов предложили Верховной Раде с 2016 года ввести мораторий на промышленный вылов рыбы на водных объектах бассейна Днепра, Южного Буга, Западного Буга и Северского Донца. Целью законопроекта является обеспечение реализации экологической политики Украины в сфере использования, охраны и воспроизведения водных живых ресурсов.
Само же Госрыбагентство с этой целью в тестовом режиме со 2 сентября внедрило на Каневском водохранилище в Киевской области разделение водоема на зоны для промышленной, спортивной и любительской рыбалки.
