Виїхали з Рівного близько 9.00, по дорозі заїхавши на «кофе-брейк» в Бродах і близько 12.30 ми на озері. Зареєструвалися і поїхали на заброньований раніше сектор. Швидко розкластися як я того хотів не вдалося. Дружина з дитиною хоч на рибалці, але все рівно потребують уваги, ще в нагрузку два «аля фідериста», яким треба все прив’язати, замішати, і показати. Тому все доводилося робити одному, і готувати снасті з прикормкою, і організовувати феншуй в нашому секторі. І під час цього не забувати про свою сімю. Тому закинутися мені вдалося близько 15.00.
А в проміжок того часу, брат з сусідом почали тягати Прилбицького карасика. Що до прикорми, то особливо не заморочувалися 2-3 пачки сипухи, залиті бустером розбавленим водою. Серед насадки більш результативно цього разу себе показав опариш, хоча пробували і хробака і кукурудзу. Розмір карася був стандартний середній, хоча я переконував хлопців що на кукурудзу беруть більші екземпляри, опариш більш їм та карасю був до вподоби. В загальному можу зробити висновок що краще брав після обіду і до вечора, з ранку гірше і клювала плотва та краснопірка середнього розміру…
Але повернуся до коропа , спіймати якого я приїхав. Перший звук сигналізатора пролунав в 16.00, адреналін грає в грудях, хлопці покидали фідери, в очікувані що ж на тому кінці жилки, після виважування короп вагою 5.500 позував перед об’єктивом фотоапарата. Перезакид декілька спомбів в загрузку і знову в очікуванні покльовки. Наступний паровоз пролунав в 19.00, на опускання свінгера: – амур, подумав я. І в голові промайнула розмова з коропятником, що сидів через 4 сектори праворуч від мене, який сказав що то нічний амурячий сектор. Витягши амура на 6.200, я подумав що вони мені цю ніч спати не дадуть. Але це було не так. Перезакид, пару спомбів в загрузку і далі очікування.
Потроху почало смеркати, да і ми проголодалися, тому вирішили пожарити ковбаски зі стейками під вкусненьке червоне винце. Приємні бесіди, жарти і почало темніти. Дружина з дитиною втомившись від відпочинку пішли дрімати в наше сімейне виїзне гніздечко під назвою FOX Royal XXl. Під час бесід з хлопцями які умудрилися ловити карася в повній темноті повісивши дзвіночки пролунав о 22.00 ще один «паровоз», і через декілька хвилин короп вагою 3.500 на маті… В ночі було ще три покльовки риби не важив, бо була не великою, та амур що розігнув гачок і зійшов біля самого підсака.
На ранок мав ще один «паровоз»,коропець теж був не великий. Хлопці ловили краснопірку та плотву, карась в ранці прокльовувався рідко, і сама активність риби була гіршою ніж після обіду. Почали помаленьку збиратися, бо небо затягувалося хмарами. На цей раз збирання та пакування речей зайняло менше часу, ніж у нас з моїм напарником, що дуже радувало і не втомлювало.
В кінцевому результаті в мене було 7 покльовок і один розігнутий гачок. В хлопців 10 кіль плотви , краснопірки і карася (з врахуванням того, що вся дрібна риба відразу відпускалася підростати. ) В цілом виїздом задоволений, дружина з дитиною відпочили, хлопці відловилися і не будуть всім казати,що я по приїзду рибу купую на базарі… Сильно втомився з врахуванням того, що увагу потрібно було приділяти як сімї, фідеристам-початківцям, так і риболовлі, тому енергії спалено, як на трьох добових змаганнях. Що до бюджету виїзду, з повним трьох разовим харчуванням, пивком, м’ясом, та інш харчами, то він склав 800 грн. на чотирьох чоловік з дитиною.
P.S. Звіт поза конкурсом
! Чому саме повернення, тому що я осінню розпродав практично все своє карпове оснащення (прути, катушки, кобру, спомби, маркера, грузи і т.д), продав тому що вирішив стати спінінгістом))) 
. За 2 тижні було сплановано цей виїзд. Ну і я за 2 тижні до нашого виїзду виставив на продаж тепер вже все своє спінінгове оснащення 
. І тут за цей короткий термін часу ми почали скуплятися. З покупкою нових снастей нам дуже допоміг Саша (Вдала рибалка), він швидко нам замовив 4 катушки, 2 прути і сигналізатори за що йому дуже ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ. Спочатку ми планували половити рибу в Миклашеві, но почувши що на даній водоймі дозволяють забирати рибу 
